На 24-му саміті України та Європейського союзу (ЄС), що відбувся у Києві 3 лютого, українське керівництво запевнили, що країна точно стане членом ЄС – лише незрозуміло колись.
Що ховається за заявами єврочиновників, розбиралася "Страна".
Європа продовжує лібералізацію
Насправді великих заходів за участю високопосадовців України та ЄС було два. За день до саміту відбулися консультації українського уряду із колегією Єврокомісії, які відкрили президент України Володимир Зеленський, прем'єр-міністр країни Денис Шмигаль та президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн.
Для українського прем'єра це, звісно, була можливість перерахувати здобутки у відносинах Києва та Євросоюзу з акцентом на роботі Кабміну за минулий рік.
Зокрема, Шмигаль наголосив на приєднанні України до ENTSO-E (європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що дозволило, в тому числі, компенсувати втрати в енергопостачанні через російські обстріли), скасування терміном на рік Євросоюзом квот і мит на українські товари, лібералізація перевезень автомобільним транспортом (скасували отримання постійних дозволів на вивезення, що дозволило полегшити перетин кордону з країнами ЄС), приєднання Києва до програми "Цифрова Європа" (це фінансування на цифровізацію країни та зближення з Єдиним цифровим ринком ЄС), і, звичайно, набуття Україною статусу кандидата в члени блоку, щоправда, ще потрібно підтвердити виконанням 7 умов ЄК, про які нижче.
Як заявив Шмигаль, українська сторона сподівається, що режими тимчасової лібералізації торгівлі та перевезень будуть продовжені.
Це, мабуть, зроблять знову на рік, як говорили на полях зустрічі.
За цим бажанням ЄС допомогти може ховатися розуміння єврочиновників, що війна з Росією, яка завдає величезної шкоди українській економіці, триватиме щонайменше вказаний час.
Згадав Шмигаль і деякі плани щодо подальшого зближення з ЄС. Він зокрема сказав, що у Києві почнуть готувати Національну програму адаптації українського законодавства України до європейського, в чому ЄС надасть допомогу. Загалом ця робота вже розпочалася: Києву надали аналітичний звіт про його досягнення у справі імплементації права ЄС.
Що стосується реалій сьогоднішнього дня, то прем'єр заявив, що Київ сподівається на додаткову допомогу Євросоюзу у відновленні та трансформації енергосектору шляхом його "децентралізації", а поки що просить збільшити імпорт електроенергії до 2 ГВт. Це, за офіційною інформацією, дозволить удвічі скоротити її дефіцит, який утворився через російські обстріли.
Також у Кабміні сподіваються домовитися про постійний безкоштовний роумінг між Україною та ЄС (цю пільгу запровадили тимчасово через війну та нещодавно продовжили ще на півроку).
Терміни звіти та переговорів
Навколо власне саміту ЄС-Україна зазвичай більше говорять про політику, ніж економіку. І головні питання – звісно, про хоча б про приблизні терміни вступу України до Євросоюзу та, що ближче до реальності, конкретні оцінки виконання Києвом 7 критеріїв кандидата у члени блоку.
Як писала "Страна", у червні минулого року країни-члени ЄС погодилися "авансом" надати Україні кандидатство на тій умові, що вона втілить у життя 7 рекомендацій Єврокомісії.
Детальний розбір критеріїв можна прочитати тут.
На саміті президент Зеленський заявив, що Україна завершує виконання 7 умов ЄК.
"Наша мета абсолютно чітка: початок переговорів про членство України в Європейському Союзі [цього року]. І я вірю, що і ЄС вже цього року буде готовий до переговорів щодо вступу України", – наголосив президент.
При цьому Зеленський сказав, що Україна очікує "вже цієї весни" на проміжні висновки Єврокомісії про свій прогрес у роботі над "кандидатськими" критеріями.
"Впевнений, що досягнуте Україною заслуговує на позитивну оцінку", – зазначив український лідер.
Тут треба сказати, що термін до весни кочував з одного мовлення високопоставлених осіб України. Якщо точніше – Київ хотів би отримати офіційну публічну оцінку у квітні. Схвалення ЄС, в якому, до речі, Зе переконаний, може, крім іншого, бути записано командою влади у свої політичні перемоги (а цього року розписані парламентські вибори, яким відбудуться, якщо завершиться війна).
Але в разі недоліків українського керівництва ще буде час до осені провести роботу над помилками.
Президент ЄК Урсула фон дер Ляйєн не готова прогнозувати терміни вступу України до Євросоюзу, фото: president.gov.ua
Проте фон дер Ляйєн, виступаючи на прес-конференції, присвяченій головуванню Швеції в ЄС, заявила, що детальні висновки щодо України будуть у жовтні у так званому "пакеті розширення", де дадуть оцінку виконаній роботі всіх країн-кандидат у члени блоку. А навесні повідомлять, як справляється Україна із завданнями, лише країнам-членам ЄС та нібито лише в усній формі. Цю тезу вона повторила журналістам і в Києві.
Водночас у підсумковій декларації київського саміту йдеться: "ЄС підтвердив, що Комісії було запропоновано надати звіт про виконання умов, зазначених у висновках Комісії щодо заявки України на членство, у рамках її регулярного пакету щодо розширення у 2023 році. Без шкоди для цієї всебічної регулярної звітності ми беремо до уваги намір Комісії надати оновлену інформацію навесні 2023 року, яку передадуть Україні відповідними каналами".
Джерела "Страни", близькі до МЗС України, вважають, що Київ у цьому питанні таки "передавив" єврочиновників і має отримати письмовий звіт про якість виконання спущених із ЄС реформ. Отже, після публікації осінньої загальної доповіді можна буде розпочати переговорів про сам вступ.
Втім, пункт у зазначеній декларації можна зрозуміти й так, що певні висновки ЄК із виконаного Україною, звичайно, зробить і повідомить, у тому числі, її керівництву навесні (тільки чи письмово?).
Але, як бачимо, українські керівники наполягають на одержанні прямої відповіді з ЄК. Про одну із причин ми вже писали (вибори). Друга можлива причина – бажання отримати щось на кшталт графіка приєднання до блоку.
Не випадково Зеленський запропонував узгодити алгоритм спільних дій із ЄС, "щоб не втрачати жодного дня у зближенні України та Євросоюзу".
Але президент Європейської ради Шарль Мішель, і президент ЄК Урсула фон дер Ляйєн, розсипаючись у компліментах Україні та українцям, обіцянках всебічної допомоги ЄС у війні з Росією та майбутнього України в союзі, акуратно оминали питання термінів приєднання і навіть розпочали предметні переговори про це.
Так, фон дер Ляйєн на спільному засіданні із Зеленським та Шмигалем назвала Україну місцем, де "захищається наша свобода (у сенсі ЄС - Ред. ), де зараз пишеться майбутнє Європи". "Ми хочемо писати це майбутнє разом із вами", - сказала вона.
"Європа йтиме поряд з вами стільки, скільки буде потрібно. До того дня, коли український прапор підійметься там, де йому місце: поряд із будівлею Берлемон у Брюсселі, у самому серці Європейського Союзу", - заявила президент ЄК.
А ось на прес-конференції з Зеленським та Мішелем вона, відповідаючи на запитання про можливий термін вступу України, сказала, що "немає чітких тимчасових рамок, але є цілі, яких необхідно досягти члену-кандидату", потім і розпочинаються "переговори про вступ та сам вступ". Хоча Київ, на її думку, показує добрі результати.
Характерно, що у підсумковій декларації саміту визнаються у цьому зв'язку "значні зусилля" Києва. Як написала після саміту газета New York Times, українські дипломати та група підтримки всередині ЄС намагалися домогтися заміни "зусиль" на "прогрес", але зазнали невдачі.
Про прогрес можна буде говорити, окрім іншого, якщо Україна візьме курс на "комплексне та послідовне впровадження судової реформи відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії (ВК), зокрема реформи Конституційного суду та процедури відбору кваліфікованих суддів Конституційного суду".
Ми писали, що команда влади пішла всупереч настійним радам західних дипломатів в історії із законом про відбір суддів КСУ, не надавши вирішального голосу міжнародним та іноземним експертам.
На Заході сподівалися за допомогою такої процедури оновити на свій розсуд склад КСУ, що дозволило б остаточно оформити контроль над усією судовою гілкою влади в Україні.
ВК рекомендувала прислухатися до західних побажань та переписати закон. Судячи з наполегливості порад, уникнути цього українській владі не вдасться (якщо, звичайно, вона не хоче загальмувати євроінтеграцію).
З іншого боку, в ЄС вітали "прогрес у забезпеченні незалежної та ефективної роботи антикорупційних інститутів та узгодженні медіазаконодавства України із законодавством ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг". Це при тому, що новий закон про медіа викликав серйозну критику у журналістській спільноті України та самої Європи.
Крім того, Україна та ЄС підтвердили "відданість повній повазі прав осіб, що належать до [національних] меншин, як це закріплено у конвенціях ООН та Ради Європи та відповідних протоколах". Київ пообіцяв продовжувати консультації та співпрацювати у цьому питанні з ВК та самими нацменшинами.
Однак, ухвалений закон, як писала "Страна", не зняв протиріччя, наприклад, з Угорщиною та Румунією.
Бажання пом'якшити політику щодо нацменшин українська влада при цьому не виявляє.
Головна проблема війни
Втім, навіть якщо Україна виконає всі умови ЄС, зокрема, можливо, і нові, залишається одна і, по суті, головна перешкода на шляху до Євросоюзу – війна.
Поки що вона затягується, а натомість віддаляється і вступ до ЄС.
"Зрозуміло, країну з бойовими діями, що продовжуються, і навіть замороженим конфліктом - тим більше з територіальними суперечками - ніхто не прийматиме в ЄС", - коментує політолог Вадим Карасьов "Страні".
На його думку, формула "допомога без членства" може бути "оптимальною" не лише для ЄС, а й НАТО, з країнами-членами якого - насамперед США, Київ і так вибудовує "міцні союзницькі відносини".
Більше того, як вважає Карасьов, така форма взаємовідносин може цілком влаштовувати керівництво країни. "Мені здається, що наша влада насправді не сильно педалює питання приєднання до обох союзів. Членство там означає, звичайно, преференції, але й зобов'язання. А ЄС і так буде допомагати, виставляючи насправді не надто суворі вимоги. І США - також ", - коментує він.
Крім того, вважає експерт, багато українців уже побачили через переїзд до країн Євросоюзу, яке там життя насправді.
"Немає вже колишніх очікувань земного раю. Можна сказати, що Європа вже перестала бути громадянською релігією України. Євротелеологія йде. І влада відчуває зміну настроїв. Приходить нова ідея східноєвропейського форпосту, який живе з ЄС і НАТО в цивільному шлюбі. Зобов'язань менше, дистанція зберігається – простіше розійтися”, – каже Карасьов.
У свою чергу, політолог Руслан Бортник вважає, що сьогодні Україна - "точно частина західного світу".
"Саміт у Києві лише підтвердив, що у соціально-політичному, економічному, технологічному плані Україна - це продовження ЄС, але не його частина", - зазначив Бортник у коментарі "Страні".
Водночас саміт показав, що у відносинах Києва та ЄС "досягнуто межу співробітництва".
"Залишилося мало питань, якими ще можуть займатися сторони, не маючи можливості вирішити головні проблеми - обвал економіки та війну. Треба за ідеєю переходити до етапу членства України, але таке враження, що ЄС насправді не готовий до цього кроку. У блоку немає досвіду вирішення завдання масштабу українського. Від грецької кризи з її зовсім іншим характером ЄС лихоманило майже десятиліття. А для України будуть потрібні зовсім інші гроші", - коментує політолог Бортник.
