Саміт БРІКС, що пройде в Казані з 22 по 24 жовтня, мабуть, знову поверне увагу до створеної Китаєм та Бразилією платформи "Друзі миру", яка об'єднує прихильників якнайшвидшого завершення війни в Україні.
На форум напевно приїдуть лідери зазначених країн, які свого часу заснували разом із господаркою цьогорічного саміту Росією, Індією та Південною Африкою даний клуб. І з високою ймовірністю можна говорити, що голова Китайської народної республіки Сі Цзіньпін і президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва заговорять про свою ініціативу.
Принаймні українські дипломати заявляли, що на саміті у Казані Сі Цзіньпін має подати свій мирний план.
В Україні ідею платформи різко розкритикував президент Володимир Зеленський із трибуни Генеральної асамблеї ООН 25 вересня. За його словами, китайсько-бразильська ініціатива - це "щось альтернативне повному та справедливому миру", якого добивається Київ.
Але вже за два дні на полях Генасамблеї відбулося установче засідання "Друзів миру" під головуванням міністра закордонних справ Китаю Ван І та колишнього глави бразильського МЗС, радника президента країни із зовнішньої політики Селсу Аморіма.
З 17 країн, які брали участь у цьому заході, серед яких, крім Китаю та Бразилії, також Південна Африка та Туреччина, 13 підписали комюніке, яке, за словами Аморіма, базується на мирному плані з шести пунктів, запропонованому китайською та бразильською сторонами.
Китай та Бразилія пропонують власну модель врегулювання конфлікту в Україні. Фото: fmprc.gov.cn
З Києва з приводу ініціативи "Друзі миру" йшли та йдуть негативні коментарі. Українська влада вважає, що це спроба "проштовхнути" вигідну (на думку Банкової) Росії ідею зупинення війни по лінії фронту, тоді як Зеленський наполягає на поверненні Україні всіх захоплених територій у межах 1991 року.
Утім, сама Росія поки що публічно проект "Друзі миру" не підтримала, хоча відкрито його і не критикує, обмежившись лише висловленням невдоволення тим, що на його установчому заході були присутні Франція та Швейцарія.
Як вважають експерти "Страни", у Пекіна виразно великі плани на групу "Друзів миру", чиї засідання - якщо кількість країн - учасників ініціативи зростатиме - в якийсь момент можуть набути статусу міжнародної мирної конференції, що буде альтернативою "саміту миру" України та Заходу. Таким чином, Китай отримає підтримку своїм мирним пропозиціям і остаточно відведе від Києва країни глобального Півдня. Ось чому українське керівництво так категорично виступає проти.
Позиція Москви з цього приводу визначатиметься тим рішенням, яке прийме Кремль щодо своєї подальшої стратегії у війні: продовжувати її до "переможного кінця" (тобто до виконання всіх оголошених Путіним цілей, включаючи вихід на кордони чотирьох областей) або обмежитися синицею в руках, зупинивши війну по лінії фронту та зафіксувавши таким чином свій контроль над уже захопленими територіями України.
Якщо влада РФ вибере другий варіант, то вона зможе в цьому спиратися на ініціативу "Друзів миру" і почати тиснути на Україну і Захід, щоб вони також погодилися зі зупинкою війни по лінії фронту. Зважаючи на те, що в західних країнах та в Україні поступово зростає кількість прихильників такого сценарію, його реалізація на практиці не здаватиметься фантастикою.
Але, повторимося, це правильно лише в тому випадку, якщо Москва вирішить рухатися в цьому напрямі. Або якщо Україна раптом змінить свою позицію.
Подробиці - у статті "Страни".
Дружба не для всіх
Ми повідомляли, що нещодавно Китай зробив новий крок у просуванні свого варіанта мирного врегулювання в Україні. Йдеться про запуск разом із Бразилією платформи "Друзі миру".
На першому засіданні платформи в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку глава МЗС КНР Ван І заявив, що країни, які зацікавилися китайсько-бразильською ініціативою, зібралися "з єдиною метою - прагнути миру".
"Українська криза триває вже третій рік. В умовах, коли полум'я війни все ще розростається, ризик її поширення зростає, а світанок миру ще не видніється, розвиток ситуації дуже тривожний. Початкова мета нинішньої наради – об'єднати більше сил, зібрати сильніші голоси та докласти зусилля країн глобального півдня для сприяння припиненню вогню та бойових дій задля досягнення міцного миру", - цитує слова Вана І сайт зовнішньополітичного відомства Китаю.
Як заявив міністр, "Друзі миру" не мають наміру приймати "чиїсь бік у конфлікті", вступати в "блокове протистояння" або замінювати "існуючі платформи". Ван І сказав, що "між миром та війною необхідно твердо вибрати мир".
"Чим напруженіша ситуація і чим серйозніша криза, тим важливіше не втрачати надію на мир і не послаблювати зусилля щодо досягнення миру. Війна в Україні триває вже досить довго. Першочерговим завданням є сприяння деескалації ситуації, і Китай готовий разом із Бразилією вкотре закликати до дотримання "трьох принципів" деескалації конфлікту, а саме: не допускати поширення військових дій за межі країни, не ескалювати бойові дії, не підливати олії у вогонь", - йдеться у заяві глави китайської дипломатії.
У самому комюніке міститься заклик дотримуватися "цілей і принципів" Статуту ООН, поважати суверенітет і територіальну цілісність країн (без згадки будь-якої), і навіть "законні побоювання" деяких названих країн. Також країни-підписанти закликають до "всеосяжного та тривалого врегулювання конфлікту в Україні" за допомогою інклюзивної дипломатії та політичних засобів, заснованих на Статуті ООН. Більш ранній китайсько-бразильський план із шести пунктів, запропонований у травні 2024-го, запропоновано вважати основою для вироблення мирних рішень.
Угорщина та Саудівська Аравія, що увійшли до засновників платформи, комюніке не підписали. Але це зробила член НАТО Туреччина, на що звернули увагу на Заході. Зазначимо, що на засіданні були присутніми як спостерігачі ще Франція і Швейцарія. Друга висловилася доброзичливо про ідею, заявивши, що підтримує "цю динаміку".
"Конкретне дипломатичне зусилля, організоване китайсько-бразильською групою, могло бути нам цікавим", - прокоментував Reuters головний спікер МЗС Швейцарії Ніколас Бідьо.
Українська сторона незабаром заявила про своє розчарування "підтримкою" ініціативи Китаю та Бразилії" і "нерозуміння логіки" Берна, який працює з Києвом з організації "самітів миру".
"Ще раз наголошуємо, що всі ідеї, дискусії та плани щодо відновлення миру для України мають базуватися на двох принципах: по-перше, нічого про Україну без України, по-друге, ці пропозиції мають базуватися на Статуті ООН та включати повагу до суверенітету. Ми впевнені, що такі мирні ідеї можуть обговорюватися на платформі, запропонованій "самітом миру". Немає необхідності у створенні додаткових форматів та платформ для обговорення шляхів досягнення миру для України", - йдеться у заяві українського МЗС, оприлюдненій 28 вересня.
Цю ж лінію провів у своєму виступі на Генасамблеї ООН сам Зеленський. Він заявив, що "китайсько-бразильський дует намагається перерости в хор голосів - з кимось із Європи, з кимось з Африки, говорячи щось альтернативне повному та справедливому миру".
"Виникає питання: у чому справжній інтерес? Усі повинні зрозуміти: ви не посилите свою владу за рахунок України... Світ уже пройшов через колоніальні війни та змови великих країн ціною тих, хто менший. І українці ніколи... не приймуть те, що хтось у світі вважає, що таке жорстоке колоніальне минуле, що сьогодні не підходить нікому, може бути зараз нав'язане Україні замість нормального, мирного життя", - заявив Зеленський.
Ще раніше він в інтерв'ю бразильському виданню Metropoles назвав мирні пропозиції Китаю та Бразилії "деструктивними" та узгодженими з Росією "без поваги до України".
В українських ЗМІ також широко розійшлася думка радника глави Офісу президента Михайла Подоляка, який заявив, що "немає жодних "друзів миру", а є "друзі капітуляції".
"Вони пропонують всі ці "мирні ініціативи", що виключно базуються на концепції РФ. Тобто давайте негайно припинимо війну, залишимо РФ на окупованих територіях і не дамо РФ програти війну..." - заявив Подоляк.
Кому яка альтернатива
Подібна гостра реакція в Києві цілком зрозуміла, оскільки ініціатива "Друзів миру" пропонує принципово інший варіант закінчення війни, ніж той, на якому наполягає українська влада.
Причому відбувається це в умовах, коли на Заході відкрито говорять про кризу колишньої стратегії щодо України та закликають розробити нову. Хтось пропонує посилити підтримку України до максимуму, аж до прямої участі у війні військ НАТО. Інші ж, навпаки, пропонують зупинити війну лінією фронту. Причому ця позиція посилюється і вона загалом збігається з ідеями "Друзів миру". Що також посилює "сигнал", котрий посилають світові китайці та інші організатори цієї платформи.
"Китайська ініціатива, яка виявилася понад рік тому у вигляді принципів досягнення миру, зараз переживає своєрідне масштабування. Один вектор розвитку, як ми бачимо, - це створення міжнародної коаліції навколо плану. Клуб "Друзі миру" - це лише етап. Потенційно до нього можуть приєднатися понад 100 країн, виходячи із заяви китайського МЗС, що таку кількість держав позитивно оцінили травневе комюніке Китаю та Бразилії. Інший вектор веде до перетворення китайських мирних пропозицій у повноцінний план ведуть до появи альтернативи українським ідеям - зокрема, бюргенштокському формату, запущеному першим "самітом миру" (котрий проходив у швейцарському Бюргенштоку - Ред. )" - коментує політолог Руслан Бортник "Страні".
Частина представників країн глобального Півдня, які приїхали на мирний форум України та Заходу, й так взяли лише роль спостерігачів. У разі проведення нового такого заходу вони можуть взагалі не приїхати, натомість, можливо, візьмуть повноцінну участь у конференції, організованій Китаєм та його "друзями". І не виключено, що там будуть і якісь західні країни - хоча б як спостерігачі.
"Тобто деякі країни намагатимуться увійти в обидва табори, тільки в один - суб'єктом його політики, а в іншому - у ролі спостерігача. Це ускладнює і так непросту дипломатичну гру для України", - говорить Бортник.
"В України своє бачення шляхів завершення війни, і це справедливо, адже на неї напали. Тому на чільне місце вона ставить принцип, що нічого про Україну без України", - пояснює характер і тональність заяв української сторони експерт з питань Східної Азії Наталія Плаксієнко-Бутирська.
За її словами, у Києві пам'ятають, як перед швейцарським самітом Китай "розвинув бурхливу миротворчу діяльність", внаслідок чого частина країн, запрошених Україною, стали змінювати позицію, через що довелося серйозно змінити порядок денний форуму, залишивши для обговорення лише три пункти із "формули миру". І все одно не всі учасники саміту підписали підсумкове комюніке. Як вважає експерт, під впливом, зокрема, Пекіна.
"Фактично Китай тоді підірвав зусилля України. І тому українська влада не може сприймати як позитивні його сьогоднішні ініціативи", - каже вона.
Більшість країн Заходу поки що на боці України. Ще недавно генсек НАТО Єнс Столтенберг, коментуючи приєднання Туреччини до "Друзі світу", закликав інші країни Альянсу й надалі підтримувати український варіант врегулювання.
"Мирна ініціатива України - це ініціатива, що гарантує, що ми маємо процес, який може призвести до тривалого світу, - заявив Столтенберг. - І, звичайно, це мають бути українці, які, зрештою, вирішують, які умови є прийнятними. Вони жертви повномасштабного вторгнення".
Як уважає політолог Руслан Бортник, на Заході розуміють, що у разі успішної реалізації китайсько-бразильського формату роль Пекіна у світі "різко посилиться".
"Фактично буде зафіксовано роль Китаю як головного третейського судді миру, проти чого виступає західна еліта. В очах решти світу Захід розгортав конфлікт в Україні, а Китай його зупинив, звернув. Багато не залучених у протистояння країни вважають китайські пропозиції, які ще не стали повноцінним планом, реалістичним компромісом - на відміну від українського підходу, який є законним, адже Україна захищається, але нібито не реалістичний, адже він не передбачає заморожування конфлікту, складних рішень та балансу в результаті", - коментує експерт.
Щодо майбутнього ініціативи "Друзі миру", то воно безпосередньо залежить від того, як на неї відреагують воюючі країни - Україна та Росія.
"Якщо ані Україна, ані Росія не підтримають ідеї "Друзів миру", то ця ініціатива, швидше за все, перейде в режим заморозки. Якщо ініціативу підтримає Росія, то це буде великою зміною ситуації. Оскільки Москва тоді виступить єдиним фронтом з усім глобальним Півднем. І це Заходу та Києву буде важко ігнорувати. Тим більше що і в західних країнах, і в Україні зростає кількість прихильників зупинки війни по лінії фронту. Це також вплине на хід подій. Якщо РФ при цьому не підтримає ініціативу, то вона фактично опиниться в повній ізоляції, адже й Україна, і Захід, і глобальний Південь будуть єдині у баченні умов закінчення війни: припинення боїв по лінії фронту. При цьому Китай і інші країни БРІКС мають сильні важелі впливу на Москву, які можуть бути задіяні, щоб спонукати Кремль прийняти такий варіант", - говорить джерело в дипломатичних колах.
Чи підтримає Росія план "Друзів миру", поки що не дуже зрозуміло. З одного боку, Путін озвучив свої умови миру, включаючи передачу під контроль РФ усієї території чотирьох областей, що суперечить китайсько-бразильським пропозиціям. З іншого боку, повністю проігнорувати ініціативу своїх партнерів щодо БРІКС Москві буде проблематично.
Щодо України, то поки що немає жодних ознак, що вказують на те, що Київ може змінити свою позицію та підтримати "Друзі миру".
Утім, Наталія Плаксієнко-Бутирська припускає можливість, що Україні доведеться піти назустріч Китаю. Це може статися, якщо кандидат-республіканець Дональд Трамп виграє президентські вибори в США, що може припинити американську допомогу Києву.
"От тоді Україна може погодитися на китайський план. Щодо позиції Росії, то у Китаю найбільше можливостей посадити РФ за стіл переговорів", - вважає експерт.
