В українській енергетиці останнім часом спостерігається парадокс.
З одного боку влада та експерти говорять про колосальну шкоду від російських ракетних ударів для енергосистеми країни.
Як заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль після нещодавнього чергового масованого удару по критичній інфраструктурі, "Україна тимчасово втратила 44% атомної генерації, 75% потужностей ТЕС та 33% блокових ТЕЦ".
Восени втрати у сегменті теплової енергетики оцінювалися у 30%. Тобто всього за кілька місяців вони виросли більш ніж удвічі.
"Ще кілька ворожих атак, і вже найближчим часом ми ризикуємо взагалі залишитися без теплової генерації. Оперативно її відновлювати зараз непросто - це мільярди доларів і час, тому що вільного обладнання на світовому ринку вкрай мало, його треба чекати на місяці", - каже експерт енергоринку Олег Попенко.
З іншого боку, відключення електроенергії країною останніми днями значно зменшилися. Сьогодні "Укренерго" заявило про відсутність дефіциту потужності в енергосистемі. Ліміти споживання не застосовуються в областях вже другий день поспіль. Відключення наразі діють, як заявляють в "Укренерго", лише в Одесі.
Цей парадокс експерти пояснюють декількома чинниками (крім зниження промвиробництва та, відповідно, споживання електрики промисловістю, зокрема через проблеми з електроенергією в останні місяці). По-перше, зростанням імпорту електроенергії з ЄС. По-друге, зростанням виробництва на АЕС. По-третє, зростанням виробництва електроенергії на гідроелектростанціях, тим більше, що води у Дніпрі та в його притоках зараз багато через особливості погоди цієї зими.
"Вже зараз до балансування енергосистеми активно включилися ГЕС, які постраждали від російських атак менше, ніж теплові електростанції. Але там може виникнути проблема - воду вже злили на 3-4 метри, тому вже навесні реальний ризик дефіциту води", - каже аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
Загалом значні ризики для української енергетики зберігаються. І поки що ніхто не може точно сказати, що буде з нею далі і як енергосистему "перезавантажать" після війни.
"Потрібно будувати абсолютно нову генерацію та систему розподілу. Це передбачає збільшення частки вітрової та сонячної генерації, відновлення теплових станцій, але в іншому форматі – на принципах децентралізації", – каже Попенко.
Озвучуються також ідеї щодо встановлення малих модульних атомних реакторів, невеликих газотурбінних станцій та інші. Загальна установка йде на те, що від великих енергооб'єктів потрібно переходити на "малі". Наприклад, щоб чи не кожне місто мало свою власну електростанцію.
"Але "нова енергетика" - це і нові тарифи. Якщо для бізнесу "звичайна" електроенергія зараз коштує 5-6 гривень за кіловат, то вироблена на невеликій газотурбінній станції подорожчає до 10-12 гривень. Вже з весни влада може повернутися до питання підвищення тарифів і для населення - поки що обговорюється цінник у 2,5 гривень за кіловат (нинішній тариф - 1,68 гривень)", - зазначає Корольчук.
Розбиралися, що буде з українською енергетикою та тарифами на світ для людей та бізнесу.
"Втрачаємо теплову генерацію"
ТЕС та ТЕЦ стали головними об'єктами російських ударів. Щоразу прилітає як на самі станції, так і на їх підстанції.
В ході останньої масованої атаки постраждали одразу кілька теплових станцій ДПЕК (Криворізька, Придніпровська, Бурштинська, Курахівська).
Загалом втрати теплової генерації найбільш масштабні.
Як заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, "Україна тимчасово втратила 44% атомної генерації, 75% потужностей ТЕС та 33% блокових ТЕЦ".
Також, за його словами, за останні чотири місяці було атаковано кожну другу підстанцію "Укренерго".
Нагадаємо: ще пару місяців тому влада заявляла про втрату 30% теплової генерації. Тобто, виходить, збитки зросли більш ніж удвічі.
"Незважаючи на цей терор, більшість українців залишається з теплом, водою та світлом. Ремонти йдуть, ресурсів для завершення зими достатньо, генератори надходять, енергетичне обладнання від партнерів іде. Десятки атак ракетами та дронами-шахедами, 123 дні енергетичного тероризму. Ми вистояли і успішно завершимо цей опалювальний сезон", - сказав Шмигаль.
Зараз справді енергосистема більш-менш збалансована. Відключення електроенергії є, але вони не такі критичні, як, наприклад, у грудні чи січні. Але в деяких регіонах ситуація гірша, наприклад, в Одесі, Запорізькій області. Тим часом на ринку на добу вперед останніми днями пропозиція електроенергії зашкалює, що сприяє зниженню цін. Тому є свої причини, але повернемося до них згодом.
Поки що зупинимося більш докладно на ситуації з тепловою генерацією. ТЕС та ТЕЦ, нагадаємо, "головні" у балансуванні енергосистеми. Без них покривати пікові періоди споживання електроенергії дуже складно.
При цьому цифра в 75% втрати генерації виглядає страшно. Тим більше що вона не остання.
"З кожною новою атакою збитки для теплової генерації зростатимуть. Тому вже в найближчій перспективі ми взагалі її можемо втратити", - каже Олег Попенко.
За його словами, швидко відновлювати об'єкти теплогенерації далеко не завжди виходить.
"Приміром, такого обладнання як 350 ТП і особливо 750 ТП фактично немає у вільному продажу, воно виробляється тільки в кількох країнах і на замовлення (час очікування - до 9 місяців - Ред. ), та й гроші потрібні величезні", - каже Попенко.
На думку Корольчука, масштаб втрат – 75% теплогенерації – перебільшений.
"Швидше за все, вважали від встановленої потужності, яка в Україні становить 28 ГВт. Але насправді ми давно стільки не використовуємо. Залишалося близько 18 ГВт. Якби справді вивели з ладу 75% генерації, ми всі стабільно сиділи б без електроенергії вечорами. А оскільки відключення зараз не дуже жорсткі, реальні масштаби ушкоджень, найімовірніше, менші", - зазначає експерт.
Втім, він також оцінює перспективи теплової генерації песимістично.
Зазначимо, що ще до війни Україна приєдналася до європейського зеленого курсу, який передбачає поступове виведення з експлуатації "брудних" вугільних ТЕС.
Був навіть план для України. Wartsila Energy розписала варіанти для нашої країни - як позбавлятися "брудної" енергетики. Замінити вугільні станції мав "мікс" сонячних, вітрових станцій та високоманеврених газових електростанцій.
Війна трохи пригальмувала зелену повістку, але не скасувала її.
"Для власників ТЕС та ТЕЦ це додаткова нагода задуматися - чи варто поспішати відновлювати електростанції, які працюють на вугіллі", - каже Корольчук.
Причини енергопарадоксу
Повернемося до "парадоксу енергоринку" - на тлі, здавалося б, величезних втрат, ситуація з енергопостачанням в останні дні більш-менш стабілізувалася.
Сьогодні в "Укренерго" заявили, що в Україні відсутній дефіцит потужності в енергосистемі та ліміти споживання не застосовуються в областях вже другий день поспіль.
Відключення на даний момент діють в Одесі, але вони, як запевняють компанія "незначні".
Причина цього феномена наступного.
Останніми днями на ринку на добу вперед зросла пропозиція. Наприклад, на 14 лютого трейдери виставили близько 93 592 мегават-годин при реальному попиті на 67167 мегават-годин. Тобто весь годинник був профіцитним, а середньозважена ціна опустилася до 3417,8 гривень за мегават-годину (раніше в окремі дні вона доходила до 4000 гривень, а, наприклад, 9 лютого становила 3468 гривень).
Збільшення пропозиції на ринку було викликане, зокрема, збільшення імпорту електроенергії з Європи, який уже склав 6% від обсягів комерційної пропозиції. Електрика з Європи дорога – до 16 гривень за кіловат. Але деякі підприємства його купують, адже це практично гарантує захист від вимкнень.
"Беруть, зокрема, деревообробні підприємства, які постачають багато продукції на експорт. Для них важлива стабільна робота, ціна – на другому плані, тим більше, що її все одно закладають у цінник на продукцію", – пояснює Корольчук.
Але є внутрішні причини зниження дефіциту. Він став можливим завдяки запуску додаткових блоків АЕС. За даними Міненерго, у роботі всі 9 енергоблоків на станціях на підконтрольній Україні території (до цього на одному з енергоблоків проводився ремонт, було перевантаження ядерного палива).
Також "за двох" працюють і ГЕС. По цих об'єктах атаки росіян вдарили рикошетом. Були пошкодження підстанцій, експерти озвучували побоювання "що буде, якщо вдарять по Дніпровському каскаду" (до речі, тоді звучали найапокаліптичніші прогнози, аж до "ефекту доміно та затоплення величезних територій), але в цей сегмент енергоринку загалом уцілів.
"Фактично ГЕС зараз закривають "дірки" у балансуванні, що утворилися після ударів по тепловій генерації. На деяких водосховищах воду вже злили на 3-4 метри", - зазначив Корольчук.
Робити ставку на ГЕС дозволяє погода. За інформацією "Укргідроенерго", зараз спостерігається зимова повінь у басейнах Дніпра, Сожа, Десни, Прип'яті. Він пов'язаний з нестабільною гідрологічною ситуацією у січні - коли чергувалися періоди потепління та похолодання. Сніг то випадав, то танув, і так по колу.
У результаті, в розпал зими рівень води в річках підвищився, як це зазвичай буває під час весняних паводків. На Десні, наприклад, зимовий паводок сьогодні найбільший за період спостережень з 1894 року. Ситуація щодо Київського водосховища - найкраща з 1999 року, щодо Канівського стільки води, як зараз, було у 1999 та 2018 роках.
Тобто загалом води більш ніж достатньо, ніж і користуються енергетики.
Але питання – що буде навесні. "Не повторилася б ситуація 2020 року, коли аби заощадити вугілля для ТЕС теж активно експлуатували ГЕС взимку, через що навесні води стало не вистачати", - говорить Корольчук.
"Які наслідки матиме зимова повінь? Якою буде весняна водопілля? На ці питання на даний момент відповіді не може дати ніхто. Природа непередбачувана", - філософськи зауважили у прес-службі "Укргідроенерго".
Зрозуміло, що цей опалювальний сезон ми переживемо. Але потім проблеми з енергетикою зайдуть на друге коло – доведеться по-новому вирішувати питання з генерацією та розподілом уже з урахуванням завданих втрат, і тих, які ще можуть додатись, – підсумував Корольчук.
Якою буде "нова енергетика"
Зараз у профільному середовищі лише й розмов, що про "нову українську енергетику".
Ще наприкінці минулого року основні настанови щодо майбутньої моделі енергоринку дав президент Володимир Зеленський.
У його щорічному посланні до Ради говорилося, що "ми станемо лідером у побудові сучасної зеленої енергетики. Це дозволить нам створити децентралізовану енергосистему, яку не зруйнуватиме нічим, жодними ракетними ударами". Також серед енергетичних пріоритетів він назвав атомну водневу енергетику.
Зазначимо, що "зелені" останнім часом помітно активізувалися. Щоправда, поки що лише щодо комунікацій. Пройшло кілька великих зустрічей та конференцій.
"Дальший розвиток відновлюваної енергетики в Україні після перемоги планується на конкурентних та ринкових засадах за рахунок створення державою умов для залучення приватних інвестицій. Міненерго вже розроблено низку законопроектів, які передбачають реалізацію ринкових механізмів підтримки ВДЕ, зокрема корпоративних договорів, аукціонів, гарантій походження", - заявив на одній із таких профільних зустрічей експерт групи розвитку відновлюваної енергетики профільного директорату Міненерго Владислав Максаков.
Іноземні інвестори, які, до речі, до війни дуже активно вкладали в українську зелену енергетику, якщо й повернуться до нашої країни, то очевидно лише після закінчення бойових дій. Поки що, за словами Корольчука, головна мета "зелених" — отримати допомогу від міжнародних партнерів та зберегти зелений тариф (за яким відновлювану енергію викуповував регулятор за бюджетні кошти).
Поки що зелений тариф формально діє, але, як кажуть наші джерела на енергоринку, платять "не дуже добре". Що й зрозуміло – у війну зайвих грошей у бюджеті немає.
Але ходять чутки, що зелений тариф хочуть скасувати, а виробників "зеленої" електроенергії - вивести на ринок, продавати свій ресурс за комерційними контрактами.
"Тут може скластися дуже цікава ситуація. Контракти передбачають постачання гарантованих обсягом. Відновлюваній енергетиці через об'єктивні причини прорахувати свої можливості аж до кіловата не так просто. На цей випадок має підключатися "підстраховка", наприклад, ті ж ТЕС або АЕС, які в У разі чого закриють дірки, але вже за іншими, вищими, цінами. Тому така модель енергоринку їм дуже вигідна. "Зеленим" дуже важливо зберегти "зелений тариф"., – каже Корольчук.
Але перспективи нашого енергоринку – це не лише "зелена" енергетика. Наприкінці минулого року посол України в США Оксана Маркарова повідомила у своїй Фейсбуці про домовленості між енергетичними відомствами двох країн щодо початку нового пілотного проекту з будівництва малого модульного реактора (по суті, це міні-АЕС). Хоча, як показує досвід інших країн, процес будівництва таких блоків – справа тривала.
Ще один напрямок, який збираються активно розвивати – газотурбінні станції. Це досить компактні станції порівняно невеликої потужності, які можуть забезпечувати автономне харчування окремими населеними пунктами. Таку станцію на один мегават вже встановили, зокрема, в Ірпені.
Загалом установка на те, що енергетика в Україні має стати "децентралізованою" і відмовитися від великих об'єктів на користь невеликих.
Що буде з тарифами на електрику
Втім, за словами Корольчука, логіка такого "дроблення" поки що до кінця незрозуміла.
"Міні-ТЕС можуть бути, але на 50-200 мегават, а не на один. Незрозуміло, як бути з резервним електропостачанням. Наприклад, якщо місті знищено міні-станцію на кілька мегават, а сусідній населений пункт має таку ж, то чим він зможе допомогти людям, які залишилися без електроенергії? Чи буде збережена загальна система резервного живлення? Поки питань на ці відповіді немає. Плюс - чим менше електроенергії виробляє станція, тим вона дорожча. 6 гривень за кіловат, реальна ціна ресурсу на малій станції - до 10-12 гривень, тому може виявитися так, що найбільше від "нової моделі енергоринку" виграють постачальники обладнання для "децентралізованих" електростанцій, тарифи і для бізнесу, і для людей зростатимуть", - вважає Корольчук.
До речі, вже з весни знову активізується тема перегляду тарифів на електроенергію для населення. Замість нинішніх 1,68 гривень за кіловат обговорюється цінник 2,5 гривень. Щоправда, не виключено, що держава компенсуватиме різницю (швидше за все, за рахунок іноземної допомоги), але остаточного рішення з цього питання ще немає.
