15 березня Управління Верховного комісара ООН з прав людини випустило доповідь щодо України.
Її присвячено переважно військовим злочинам Росії, але торкаються там і дій українських військ, які підпадають під критерій порушень міжнародного права.
Аналізуємо доповідь, яку складала спеціально заснована для цього комісія.
Загальні цифри
Станом на 15 лютого зареєстровано 8006 убитих та 13 287 поранених цивільних осіб в Україні з моменту початку конфлікту.
Понад 90% жертв загинули або поранені після застосування зброї вибухової дії - тобто артилерійського та ракетного обстрілу. Також пошкоджено або зруйновано тисячі житлових будинків, понад 3 000 навчальних закладів та понад 600 медичних закладів.
Станом на 21 лютого відомо про вісім мільйонів біженців з України по всій Європі, з яких близько 90 відсотків складали жінки та діти. Крім того, близько 5,4 мільйонів людей втратили свої будинки і є внутрішньо переміщеними особами.
Майже 18 мільйонів людей в Україні потребують гуманітарної допомоги, додає ООН.
Удари по території, контрольованій ЗСУ
Комісія розслідувала 25 вогневих атак у дев'яти областях України - як на території, яку контролює уряд України, так і на захоплених Росією.
Більшість досліджених обстрілів відносять з цього приводу російських військ. "Деякі з цих атак мали невідповідний характер, оскільки були скоєні з явною зневагою до присутності великої кількості цивільних осіб або об'єктів".
При цьому "невелика кількість невиборчих нападів" була скоєна, зважаючи на все, українськими збройними силами.
У деяких із розглянутих ситуацій комісія ООН не змогла визначити військову мету. Російські збройні сили застосовували зброю, яка завдавала ударів по військовим та цивільним об'єктам без їхньої відмінності.
Зокрема, ООН звинувачує Росію в ударі по Драмтеатру у Маріуполі 16 березня 2022 року. А також в атаці 8 квітня 2022 року на вокзал Краматорська (59 осіб було вбито та 92 поранено) та напад 27 червня 2022 року на торговий центр у Кременчуці (21 особа вбита та десятки поранених).
Росія, зазначимо, визнає лише обстріл Кременчука, а решту інцидентів відносить на рахунок ЗСУ.
При цьому у звіті йдеться, що в Маріуполі комісія не була і тому не може з точністю сказати, чи була атака на Драмтеатр злочином проти людяності (дані Маріуполя встановлювалися на підставі опитування людей, які виїхали на підконтрольну Україні територію).
Комісія ООН також дійшла висновку, що удари росіян по енергетиці були невідповідними та є військовим злочином. А також злочином проти людяності.
При цьому, уточнює ООН, належить ще з'ясувати, якою мірою ця стратегія була спрямована проти цивільного населення.
Удари територією під контролем РФ
Також робиться висновок, що обидві сторони збройного конфлікту не забезпечували захист цивільних чи цивільних об'єктів від наслідків воєнних дій.
Комісія виявила випадки, коли українські збройні сили застосовували касетні боєприпаси та протипіхотні міни в Ізюмі Харківської області, коли місто перебувало під контролем російських збройних сил.
Україна, на відміну від РФ, є учасником Конвенції про заборону протипіхотних мін. Про застосування Києвом таких мін в Ізюмі раніше повідомляла Human Rights Watch.
Протипіхотні фугасні міни, які застосовувалися Україною з липня 2022 року і до виведення російських збройних сил, призвели до тяжких поранень серед
цивільних осіб.
Комісія визначила, що міни-пелюстки були доставлені ракетами, випущеними з РСЗВ "Ураган". "Українські збройні сили на той час перебували в межах досяжності таких ракет", - йдеться у звіті.
Також ООН звинуватила Україну в обстрілі Ізюму касетними боєприпасами.
"9 травня 2022 року в житловий район потрапив під обстріл, внаслідок якого троє людей загинули і шість отримали поранення. 14 липня 2022 року обстріл стався в районі центрального ринку, внаслідок чого постраждали дві жінки похилого віку. 16 липня 2022 року кілька суббоєприпасів потрапили в житловий район, включаючи дитячий садок, де на той час ховалися близько 250 осіб, вбивши двох людей похилого віку", - йдеться у звіті.
Таким чином, комісія ООН "визнала ймовірним, що українські збройні сили вчинили невиборчі напади порушуючи міжнародне гуманітарне право.
Розміщення військових на цивільних об'єктах
Обидві сторони розміщували свої війська чи техніку у житлових районах і іноді змушували цивільних осіб залишатися там чи поблизу їхніх позицій.
Росіяни розміщували війська та вели бойові дії поблизу Запорізької АЕС. Супутникові знімки від 29 серпня 2022 року показують військову техніку менш ніж за 150 метрів від реактора.
На підконтрольній українським збройним силам території в деяких випадках не було поділу між збройними силами та цивільними особами, що наражало громадянське населення на ризик.
Так було, наприклад, у Чернігові, де сили територіальної оборони розмістили свій штаб у школі №18, а деяких військових – у школі №21.
Ці школи одночасно використовувалися для розподілу гуманітарної допомоги громадянському населенню. 3 березня 2022 року внаслідок авіаудару по обох школах загинули цивільні та військовослужбовці.
Страти, затримання, тортури, насильство
Комісія задокументувала випадки умисних вбивств, незаконного позбавлення волі, тортур, зґвалтувань та незаконного переміщення затриманих осіб у районах, які перейшли під контроль російської влади.
Росіяни переслідували за будь-яку форму реальної чи передбачуваної підтримки українських збройних сил.
Зібрані докази свідчать про поширені випадки масових страт у 17 населених пунктах Чернігівської, Харківської, Київської та Сумської областей, йдеться у звіті.
Найбільша кількість страт була у Київській області, у тому числі у місті Буча. Комісія підтвердила вбивство 65 чоловіків, двох жінок та 14-річного хлопчика.
Зазначимо, що українське слідство називає набагато більші цифри і стверджує, що лише в одній Бучі росіяни стратили 461 особу. При цьому сама ООН у грудні називала інші цифри - 73 цивільні особи, розстріляні в Бучі, але до доповіді, як бачимо, увійшов інший показник.
За даними свідків, більше половини вказаної у доповіді кількості жертв перебували до цього в полоні російських військ. У деяких випадках очевидці бачили, як російські збройні сили каралися.
В інших випадках тіла жертв були знайдені в місцях, які російські збройні сили використовували як свої бази.
Деякі жертви знайшли з пов'язаними руками чи ногами. Згідно з медичними записами та фотографіями, найбільш поширеним методом вбивства був постріл у голову з близької відстані.
Також при евакуації цивільних із захоплених північних областей України було вбито 14 чоловіків, вісім жінок, одну дівчинку та трьох хлопчиків. Шість інших цивільних осіб дістали поранення. Комісія звинувачує в цьому російські війська, які відкривали вогонь цивільними автомобілями.
У цій частині доповіді зачіпаються довільні затримання та пов'язане з цим насильство. ООН розслідувала інформацію про 14 місць, де росіяни тримали захоплених у полон людей - як на окупованих територіях, так і в Російській Федерації.
"Камери були переповнені і люди були змушені спати на підлозі або по черзі. Іноді чоловіки, жінки і діти утримувалися разом. Повідомлялося про відсутність світла і вентиляції, про труднощі з диханням, відсутність опалення при низьких температурах. туалету використовувалися відра або пляшка, а можливості для миття були обмежені або взагалі були відсутні. тілами померлих", - описуються подробиці місць ув'язнення.
Злочинці зазвичай звинувачували затриманих у реальній чи передбачуваній підтримці українських збройних сил або знаходили щось, що, на їхню думку, підозріло під час обшуків їхніх телефонів.
У багатьох випадках російська влада затримувала людей за наявність родичів в українських силових структурах. А також за відмову від співпраці, участь у протестах проти окупації, висловлювання проукраїнських позицій та навіть наявність певних видів татуювань (якого типу – не уточнюється).
До затриманих застосовувалися тортури. Вони були особливо жорстокими щодо нинішніх чи колишніх військовослужбовців ЗСУ, пов'язаних із ними осіб та їхніх родичів. Жертвами тортур також стали місцеві чиновники, правоохоронці, співробітники Запорізької АЕС, а також і цивільні особи з проукраїнськими поглядами.
"Жертвам часто пов'язували руки або одягали наручники, зв'язували ноги, заплющували очі капюшоном толстовки або скотчем, або одягали на голови одяг або сумки. За словами деяких колишніх в'язнів, російська влада називала їх "нацистами", "фашистами" та "терористами" та змушувала проходити "сеанси денацифікації", що складаються із жорстоких побиття", - йдеться у звіті.
Потерпілі, опитані ООН, описували побиття прикладами гвинтівок чи кийками, удари електрошокерів, зґвалтування та тривале перебування на холоді. У деяких випадках тортури супроводжувалися стратами.
Одним з таких методів було ураження електричним струмом за допомогою
військового телефону, підключеного до електричного кабелю із затискачами, накладеними на ноги, пальці чи чоловічі геніталії. Злочинці це назвали це "дзвінком Леніну" чи "дзвінком Путіну".
Інші методи включали підвішування затриманих до стелі зі зв'язаними руками, що називається "положенням папуги", придушення кабелями, придушення пластиковими пакетами або протигазами. Також застосовувалося натягування пеніса за допомогою мотузки та кастрація. Комісія "проаналізувала ознаки таких актів на тілах загиблих жертв".
Також комісія ООН зафіксувала випадки сексуального насильства над жінками, чоловіками та дівчатками віком від 4 до 82 років. Кількість їх не наводиться, але повідомляється, що більшість зґвалтувань було скоєно на Київщині, переважно, протягом перших двох місяців збройного конфлікту. Найчастіше жертвами ставали жінки, які знаходяться вдома самі.
"Згвалтування відбувалися під дулом пістолета, з крайньою жорстокістю і актами тортур, такими як побиття і удушення. Злочинці іноді погрожували вбити жертву або її сім'ю, якщо та чинила опір. У деяких випадках більше одного солдата ґвалтували одну й ту ж жертву або зґвалтування однієї і Тієї ж жертви відбувалося кілька разів, в одному випадку жертва була вагітна і даремно благала солдатів пощадити її, через кілька днів у неї стався викидень. були змушені дивитися, як злочинці ґвалтують їхніх близьких", - описує ООН.
Описується випадок, як російські збройні сили взяли під варту священика, повністю розділили, побили та наказали протягом однієї години ходити голими вулицями свого села.
При цьому, як раніше заявили в ООН, ознак геноциду у діях Росії експерти не вбачають. Про це заявив голова комісії з розслідування подій в Україні Ерік Месе, повідомляє The Guardian.
"Ми не виявили, що в Україні був геноцид", – сказав Месе журналістам, але додав, що є "деякі аспекти, які можуть спричинити питання" про можливий геноцид.
Катування та затримання з боку України
В ООН описали два інциденти у Малій Рогані Харківської області та Дмитрівці Київської області, де ЗСУ стріляли, поранили та катували захоплених у полон солдатів російських збройних сил.
На запит ООН Генпрокуратура України зазначила, що розпочала досудове розслідування у цих справах. Далі в ньому йшлося, що жодних об'єктивних даних, що підтверджують причетність українських військовослужбовців, на той момент не було встановлено.
"Комісія, однак, встановила, що особи, відповідальні за порушення, або офіційно належали українським збройним силам, або тісно билися з ними пліч-о-пліч, коли сталися ці інциденти", - йдеться у звіті.
Також з 24 лютого 2022 року українська влада розпочала тисячі розслідувань щодо
заявам про колабораціонізм та державну зраду.
Комісія ООН зібрала десятки заяв від адвокатів, колишніх затриманих та родичів затриманих. Вони стверджують, що під час утримання під вартою українська влада застосовувала тортури, жорстоке поводження, порушувала процесуальні права та утримувала осіб у нелюдських умовах.
Свідки повідомили про побиття, імітації страт і погрози заподіяти шкоду затриманому або його сім'ї. У деяких випадках, за повідомленнями, ордерів на арешт не було, а деякі затримані перебували під вартою без зв'язку із зовнішнім світом протягом кількох днів. Вони повідомили про випадки позбавлення сну та їжі.
Комісія ООН заявляє, що стурбована цими твердженнями. "Однак, на момент підготовки цієї доповіді Комісія не змогла підтвердити ці твердження і рекомендує провести подальше розслідування", - йдеться у звіті.
Депортація дітей
ООН, за Україною, звинуватила Росію в депортації дітей на свою територію.
В ООН не змогли підтвердити цифри України про те, що на кінець лютого 2023 року в Російську Федерацію було депортовано 16 221 дитину. Але підтверджують, що росіяни в односторонньому порядку вживають правових та політичних заходів щодо українських дітей.
До них відносяться видача російського громадянства та передача дітей у прийомні сім'ї. Комісія розглянула 164 такі випадки.
Переміщення в Росію, як встановили в ООН, зачіпає дітей, які втратили батьків або тимчасово втратили зв'язок із ними під час воєнних дій. А також дітей, які були розлучені після взяття під варту одного із батьків.
Головна претензія до - згоди батьків, родичів чи опікунів на ці дії отримано був. Крім того, дітей можна було відправити в Україну, але Росія цього не зробила.
"Батьки чи законні опікуни та діти зіткнулися з безліччю перешкод у встановленні контактів, досягненні возз'єднання сім'ї та поверненні дітей до України", - йдеться у звіті.
У всіх випадках, розглянутих Комісією, відповідальність за розшук та перебування батьків або членів сім'ї лягала головним чином на самих дітей. При цьому "багато з переміщених дітей молодшого віку не змогли налагодити контакт зі своїми сім'ями і згодом можуть втратити зв'язок з ними на невизначений термін".
Такі дії Росії "порушують міжнародне гуманітарне право і є військовим злочином".
