У Німеччині українських біженців спонукають активніше шукати роботу та "сходити" з грошової допомоги.
Багато хто влаштовується на непрестижні, але, за українськими мірками, добре оплачувані посади - покоївок, прибиральниць, доглядальниць. Зарплата – 1,5-2 тисячі євро.
Де і ким працюють українці у Німеччині та скільки отримують, з'ясовувала "Страна".
"Відкладаю по тисячі євро на місяць"
З нового року українські біженці у ФРН отримують допомогу з безробіття нарівні з німцями. Дорослим платять 503 євро, на дітей – від 318 до 420 євро залежно від віку.
І хоча офіційно обмежень на термін отримання виплат немає, у джобцентрі (центр зайнятості) наполягають на швидкому пошуку роботи.
"У цій конторі потрібно регулярно відзначатись, відвідувати ярмарки вакансій, показувати, де і як ти шукаєш роботу, куди подав резюме. І з кожним разом там все наполегливіше натякають, що настав час уже працевлаштуватися. Я отримую виплати півроку, але в прибиральниці йти не хочу. У мене два дипломи, знаю німецьку. Але щось гідне, за професією знайти важко. Все ж таки негласно тут котирується тільки місцева освіта, і, як і скрізь, потрібні зв'язки. А мене в джобцентрі женуть у прибиральниці. Принизливо. Джобцентр вже став мемом, але довго ходити туди й розповідати, як ти шукаєш роботу, а тебе не беруть, теж не варіант... Відчуваю, що доведеться їхати назад в Україну, та й на виплати не проживеш... Поки рятує те, що живу безкоштовно у родичів. А якщо винаймати квартиру та харчуватися, то однозначно потрібно працювати", - ділиться зі "Страною" киянка Марина Остапенко, яка втекла від війни до Гамбурга.
Але багато хто погоджується на некваліфіковані посади.
"Я влаштувалася покоївкою, хоч у мене за плечима університет, в Україні був невеликий бізнес у сфері торгівлі. А тут не хочеться сидіти на виплатах, принизливо. Краще підлогу мити. Відразу погодилася на те, що запропонували. Зарплату обіцяли 1,5-2 тис. євро, залежно від кількості прибраних номерів. Реально ж чистими виходить приблизно 1,6 тисячі євро. Робота - 8 годин на день, 5-6 днів на тиждень. Допомагають з житлом (при готелі або дають квартиру за 300 євро на місяць). Харчування також безкоштовне, годують у кафе при готелі. Тобто виходить відкласти щонайменше тисячу євро. Згодом планую підтягнуся німецьку і відкрити свою справу на відкладені гроші", - розповідає "Страні" Ірина Забігайло, яка зараз живе в Берліні.
Якщо подивитися на німецькі сайти вакансій, насамперед німці чекають робітників, покоївок та прибиральниць, а от влаштуватися професіоналам на кшталт лікарів, інженерів та вчителів, навіть зі знанням німецької, справді, як і раніше, складно. Це стосується й українських біженців, яким попри отриманий разом із статусом тимчасового захисту доступ на ринок праці Німеччини непросто знайти кваліфіковану роботу.
Spiegel з посиланням на дані опитування Центральної асоціації німецьких ремісників повідомив, що особливо не вистачає робочих рук на невеликих місцевих промислових підприємствах.
Багато компаній відчайдушно розшукують стажистів для роботи, проте у ФРН зараз "нестача кандидатів", через що пошук стажистів ускладнюється. Це пов'язано з погіршенням демографії в країні та прагненням німців здобувати вищу освіту, а не професійно-технічну.
За оцінкою федерального агентства з праці, у країні не вистачає більше мільйона працівників за десятками професій. Як повідомляє Deutsche Welle, у дефіциті - будівельники, доглядальниці, сантехніки, водії вантажівок. Тобто ті робочі місця, на які найчастіше влаштовуються українці.
Середня зарплата за таку роботу у Німеччині вища, ніж в інших країнах Європи. Мігрантам там платять у переказі на гривні в районі 60-90 тисяч, тому багато наших співвітчизників і до війни прагнули саме у ФРН.
За понад рік з початку війни в Україні в Німеччині прийняли понад мільйон українських біженців. Переважна більшість, за даними Федерального відомства у справах міграції та біженців, – жінки (80%), майже половина з яких (48%) мають малолітніх дітей.
Майже кожен п'ятий уже знайшов собі роботу в Німеччині, і з кожним місяцем їх дедалі більше. Ця частка значно вища, ніж серед біженців з інших країн.
При цьому, за даними соцопитувань, добре німецьку мову знають лише 4% опитаних, 80% – погано чи зовсім ніяк. Але половина всіх біженців справно відвідує курси мови.
Приблизно 60% із них все ще живуть на державну допомогу, і соціальне відомство оплачує їхнє житло.
34% українських біженців, згідно з дослідженням, хочуть залишатися в Німеччині до закінчення бойових дій на батьківщині, 26% планують залишитися тут назавжди, 11% – ще на кілька років, 2% – максимум на рік. Інші ще не вирішили, чи залишаться вони в Німеччині і на який термін.
Рівень освіти у біженців у Німеччині - значно вищий за середній. Вищу освіту мають 72% опитаних за 50% у середньому по Україні та 33% - у Німеччині.
Незважаючи на дефіцит кадрів у Німеччині, багато наших біженців зіткнулися з тим, що не можуть знайти там роботу.
"Робота є в основному для фахівців, які як мінімум знають німецьку. Що стосується робітничих професій, на які особливо високий попит, то тут потрібні здебільшого чоловіки - водії, будівельники та інші. Українські біженці - це переважно жінки. Але багато хто зможе знайти роботу за спеціальністю пізніше, коли вивчать німецьку та освоїться на місцевому ринку праці", - пояснює "Страні" голова Всеукраїнської асоціації агентств з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
Склади та поля
А поки що багато українців влаштовуються прислугою, на прибирання, посудомийниками, на заводи та ферми із зарплатою близько 1,5-2 тисячі євро.
Постійно набирають працівників на склади та кур'єрів-водіїв (це можуть бути і жінки з водійськими правами). Зарплата – 2-2,2 тисячі євро.
За словами українки Оксани Моргун, яка живе в Берліні і працює в місцевій кадровій агенції, в Німеччині дуже потрібні доглядальниці, плиточники, сантехніки, електрики та пакувальники. Також у країни є робота для водіїв, медичних сестер та будівельників.
"Реально заробити на наші гроші близько 60-70 тисяч гривень. У ряді випадків навіть не потрібне знання німецької мови. Українців набирають найчастіше саме на ці роботи", - каже Моргун.
Великий попит на польових роботах.
Наразі, навесні, активно набирають українців на ферми для догляду за худобою чи на поля зі спаржею.
Обіцяють зарплату в 1,6 тисячі євро чистими, з яких вираховують 150 євро за проживання.
"Праця на полях у німців дуже важка. Здебільшого це збирання спаржі, полуниці, огірків - у квітні-червні. Без вихідних, з платним житлом, користуватися телефоном забороняють. Робота - з 5 ранку і часто до заходу сонця", - розповідає "Страні" львів'янка Галина Маруняк, яка мешкає в Німеччині.
"Самі німці не погоджуються на таку роботу - їм вигідніше сісти на допомогу. Урожай гниє, а про українців тут і до війни ходила слава як про дешеву робочу силу. Хоча в Німеччині є мінімальна ставка (9 євро з "копійками" за годину), німецькі фермери примудряються недоплачувати (часто наймають нашу молодь і платять їм 6 євро як практикантам). Хоча загалом у Німеччині, порівняно з тією ж Польщею, трудові права порушуються набагато рідше. Здебільшого чесно все виплачують", - каже українка Оксана Маломуж, яка живе у східній частині Німеччини.
Бракує у ФРН та водіїв фур - там, як і в багатьох країнах ЄС, ситуація з вантажними перевезеннями на межі колапсу. За прогнозами Світового банку, протягом найближчих десяти років у країні не вистачатиме близько 150 тисяч водіїв. Навіть працівники Східної Європи не зможуть покрити цей дефіцит кадрів.
Раніше водіїв на вантажні фури навчали у Бундесвері, і вони розпочинали свою кар'єру одразу у компаніях-перевізниках. Такої системи не існує.
"Вони повинні здобувати освіту три роки або віддавати зі своєї кишені за права водія чотири-п'ять тисяч євро, хто готовий за це платити", - розповідає "Німецькій хвилі" Хайді Радлер з німецької логістичної компанії Hintzen.
Власники логістичних фірм у розпачі: без водіїв нічого не працюватиме. Тим більше що попит на послуги перевізників швидко зростає.
Але знову ж таки, враховуючи, що серед українських біженців переважно жінки, ці вакансії серед наших співвітчизників не популярні.
До того ж є підводні камені. Водій зі Львова Володимир Труш, батько трьох дітей, який легально виїхав із сім'єю до Німеччини, каже, що українські права не котируються, вимагають навчання у німецькій автошколі, для цього треба знати мову хоча б базово, а іспит на керування – складний.
Українським водіям у Німеччині на фурах платять у середньому 2 тисячі євро, це приблизно 80 тисяч гривень, тоді як на батьківщині вони отримували приблизно 15-25 тисяч гривень.
Лікарям потрібно підтверджувати дипломи
А ось за кваліфікованими спеціальностями, наприклад лікаря чи інженера, потрібно підтверджувати диплом і обов'язково знати мову на високому рівні (особливо це стосується лікарів). Після цього можна влаштуватися та розраховувати на зарплату до 4-5 тисяч євро на місяць.
"Для висококваліфікованих фахівців вимоги досить жорсткі. Якщо ти інженер, можеш працювати тільки за цією спеціальністю. Так само для лікарів. Наприклад, лікар не може працювати медсестрою, хоча в нас і в багатьох інших країнах це допускається", - пояснив Воскобойник.
Нині у Німеччині треба підтверджувати дипломи. Це поширюється на медиків, юристів, інженерів, бухгалтерів.
Причому процес підтвердження диплома може бути досить складним. Наприклад, медикам потрібно спочатку відучитися рік на підготовчих курсах, потім скласти кваліфікаційний іспит (все це за умови відмінного володіння німецькою мовою на рівні С1). Після цього доведеться кілька років попрацювати помічником лікаря, тільки потім дозволять лікарську практику. Якщо приберуть усі ці етапи, влаштуватись на роботу в Німеччині медикам з-за меж ЄС стане набагато простіше. На такий крок, до речі, пішли Італія, Польща, Литва щодо українських біженців із медичними дипломами.
