Зеленський в Авдіївці, Путін під Генічеськом, Макрон готує на літо мирний план для України. Підсумки

Підбиваємо підсумки 419-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

На Бахмутському напрямі тривають бої за Бахмут, Іванівське та Предтечине.

За 17 квітня російські війська досягли подальших успіхів у Бахмуті, повідомляє "Інститут вивчення війни". На кадрах з геолокацією видно, що сили "Вагнера" просунулися на північ від траси Т0504 Костянтинівка - Годинник Яр - Бахмут уздовж головної залізниці.

Західні блогери пишуть, що росіяни "добилися прогресу на півночі міста".

Противник намагається взяти Бахмут "за будь-яку ціну", повідомив командувач Сухопутних військ Олександр Сирський.

"Ворог збільшує активність важкої артилерії та кількість авіаційних ударів, перетворюючи місто на руїни. Разом з тим, наші бійці завдають противнику значних втрат і відчутно гальмують його наступальні дії", - заявив він.

На Куп'янському напрямі – бої поблизу Сіньківки. На Лиманському - на північ від Спірного. На Авдіївському напрямку противник атакував у районах Новокалинового, Північного та Первомайського. А також Мар'їнки.

Вчора російські військові телеграм-канали заявили про атаку з боку ЗСУ в районі Вугледару. За їхніми повідомленнями, атаки йшли від Вугледара у напрямку Микільського та Павлівки (обидва населені пункти під контролем РФ) з використанням бронетехніки.

За твердженнями росіян, атаки оббиті. Росіяни припускають, що це могла бути розвідка боєм перед початком контрнаступу ЗСУ, одним із напрямів якого експерти називають район Вугледару.

Україна інформацію про наступальні дії на цьому напрямі не підтверджувала.

Серед сьогоднішніх обстрілів варто виділити удар по центру Херсона, де загинула одна людина та семеро отримали поранення. Через удар артилерією пошкоджено торгові павільйони та приватні будинки.

Зеленський та Путін їдуть на фронт

Вранці в Росії опублікували кадри Путіна, який знову приїхав на захоплені території України.

Він побував у Херсонській області, де прийняв доповідь від командувача ВДВ Михайла Теплинського та голови угруповання "Дніпро" Олега Макаревича.

"Командувач ВДВ Теплинський довго був на передній лінії, підготував дуже докладну доповідь, Міноборони і Генштаб його дуже високо оцінили", - заявив президент РФ.

"Бі-бі-сі", яка проаналізувала кадри поїздки Путіна, вважає, що президент Росії побував під Генічним - а саме на території бази відпочинку "Бригантина" на Арабатській стрілці, за кілька кілометрів на південь від Генічеська.

Бі-бі-сі верифікувала геолокацію кадрів з Путіним, зіставивши фотографії та встановивши ідентичність будівель та водонапірної вежі на них.

Потім він поїхав до Луганської області, до штабу угруповання "Схід". Там йому тривав генерал-полковник Олександр Лапін, зважаючи на все, командувач цим з'єднанням.

Зазначимо, що чутки про повернення Теплинського та Лапіна на фронт ходили вже близько місяця. Наразі Путін їх офіційно підтвердив. Пізніше його спікер Пєсков заявив, що Теплинський залишається командувачем ВДВ РФ і, більш того, є ще й замкомандувачем об'єднаним угрупованням російських військ, яке діє в Україні. Тобто є заступником голови генштабу Валерія Герасимова.

За словами Пєскова, візит Путіна на лінію фронту відбувся вчора. Але, судячи з опублікованого відео, де російський президент вимовляє "Зараз ось Пасха буде, так?", ця поїздка, можливо, відбулася ще до Великодня.

Показово, що Путін вибрав цього разу південний напрямок – там де, як очікується, може бути основний удар українських військ під час анонсованого наступу. Не виключено, що своїм візитом Путін хотів не тільки зміцнити бойовий дух військ, що перебувають там, але й припинити чутки про підготовку "договірняка", що переодично виникають, яким РФ йде з захопленої частини Херсонської та Запорізької областей (як пішла з правобережжя Дніпра в листопаді минулого року ) в обмін на збереження контролю над Кримом.

Хоча, як уже писала "Країна", достовірність цих чуток і раніше виглядала вкрай сумнівно з урахуванням того значення, яке для РФ має збереження сухопутного коридору до Криму. І з урахуванням проблематичності оборони півострова, якщо українські війська вийдуть до його кордонів і до Азовського моря.

Також примітними є й акценти на персоналіях російських генералів. Уродженець Донецької області командувач ВДВ генерал Теплинський (який вважається одним із найздатніших російських воєначальників), як випливає з повідомлень, доповідав Путіну про ситуацію на південному фронті. Це вказує на те, що Теплинський у тій чи іншій якості відповідає за цю ділянку. Раніше, нагадаємо, ходили чутки, що Теплинського фактично відсторонили від командування ВДВ через розбіжності з Герасимовим і повернулися в дію зовсім недавно.

Така ж історія (усунення з подальшим поверненням) була і з генералом Лапіним. Тільки проти Лапіна "грало" угрупування, що конкурує з Герасимовим - Кадиров і Пригожин.

Нарешті, також згаданий у повідомленні Кремля командувач угрупуванням "Дніпро" в Херсонській області Олег Макаревич, за інформацією російських воєнків, розглядався на початку року як змінник Теплинського на посаді командувача ВДВ. Таким чином Путін, роблячи акцент на особистостях генералів, з якими він зустрічався, можливо, намагається показати, що протиріччя всередині російського командування, які мали місце, вже ліквідовані або, як мінімум, уже не відіграють серйозної ролі.

Цікаво, що за кілька годин після повідомлень про поїздку Путіна на фронт, з'явилася інформація про те, що Володимир Зеленський відвідав українські позиції в Авдіївці, яку штурмують і намагаються оточити російські війська.

На місці він заслухав доповідь командувача оперативно-тактичного угрупування "Донецьк" щодо ситуації в районі його відповідальності. Також президент поспілкувався з військовослужбовцями морської піхоти, десантно-штурмових, механізованих та артилерійських підрозділів та подякував їм за службу.

Контрнаступ

Українська влада продовжує говорити, що зброї для контрнаступу у неї недостатньо.

Секретар РНБО Олексій Данилов висловив розчарування тим, що іноді офіційні особи союзних країн "обіцяють одне, а роблять зовсім інше". При цьому він наголосив, що Україна не розпочне контрнаступ непідготовленою.

Тим часом у Білому домі заявили, що не змінили позицію щодо постачання винищувачів F-16 Україні – такий варіант не розглядається. Зазначимо, що Україна досить активно просить ці літаки, щоб боротися з російськими авіабомбами, які завдають великої шкоди.

Про це вчора писав пост глава Офісу президента Єрмак, який сьогодні мав розмову з радником Байдена з нацбезпеки Салліваном. Також паралельно Резніков зідзвонювався з Остіном. Усі ці розмови йдуть напередодні чергового "Рамштайну" (наради щодо постачання зброї Україні), який має відбутися днями. Але, зважаючи на все, літаки обговорюватися нам не будуть.

Втім, від інших українських структур заяви про контрнаступ надходять більш оптимістичні.

Глава української розвідки Кирило Буданов заявив, що воно "йде за планом", проте самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме. "Якщо коротко – це буде дивовижно та швидко", – сказав Буданов, закликавши не слухати тих, хто говорити про проблеми з підготовкою наступу.

Також голова ГУР висловив думку, що Росія перейшла до стратегічної оборонної операції: їхнє завдання – утримати захоплені території та зірвати наступальні плани України. Виняток – Бахмут, де противник намагається захопити місто, та Авдіївка, яку росіяни намагаються оточити.

Коли журналіст також нагадав голові ГУР його слова про те, що навесні ЗСУ увійдуть до Криму, Буданов відповів, що "у нас ще є в запасі час".

Тобто ми бачимо різні наративи: на адресу Заходу йдуть претензії щодо нестачі допомоги, на українську ж аудиторію транслюється теза про швидку перемогу ЗСУ. Що потенційно може призвести до серйозних проблем для влади, якщо ці очікування не виправдаються.

В американських ЗМІ останнім часом часто звучать думки про те, що керівництво України може мати проблеми через розчарування суспільства. Раніше подібні заяви робилися на базі "витік Пентагону", а сьогодні розгорнутий матеріал про таку перспективу (але вже після закінчення війни) присвятило видання Politico (його ми детально аналізували тут ).

Що ж до контрнаступу України, то тут зараз із боку західних союзників озвучуються дві основні лінії. Перший - не допустити поразки України, посиливши, якщо потрібно, постачання зброї та розширивши їх. Прем'єр Польщі нещодавно заявив, що "поразка в Україні може стати початком кінця золотого віку Заходу".

Друга тенденція – спроби намацати базис якогось компромісного світу за підсумками весняно-літньої кампанії в Україні.

Сьогодні пройшла інформація, що Макрон готується звернутися до Китаю із планом, який посадить Україну та Росію за стіл переговорів, пише Bloomberg. План передбачає початок переговорів улітку, у ньому обумовлюються довгострокові гарантії безпеки Києву.

"Блумбергу" стало відомо, що президент Франції доручив своєму раднику із зовнішньої політики Еммануелю Бонну працювати з високопоставленим китайським дипломатом Ван І над створенням структури, яка може бути використана як основа для майбутніх переговорів.

За словами людей, знайомих із процесом, будь-які майбутні переговори залежатимуть від кількох умов, у тому числі від успішного весняного наступу України, який "забезпечить Києву сильну позицію під час будь-яких переговорів".

Про що саме говоритимуть Бонн та Ван І – не розголошується, але джерела видання уточнюють, що "союзники Франції були проінформовані про будь-які ініціативи Франції".

Втім, у самій Європі звучать і досить різкі ноти на адресу Китаю, спільно з яким Макарон планується реалізувати свій мирний план, що ставить під його схвалення іншими впливовими членами ЄС.

"Наші відносини з Китаєм не можуть розвиватися нормально, якщо Китай не використовує свого впливу на Росію, щоб змусити її вивести війська з України та припинити війну", – сказав верховний представник ЄС Жозеп Боррель.

МЗС Китаю поки що утрималося від коментарів. Але раніше Сі Цзіньпін під час візиту Макрона до Китаю заявив, що вітає висування Францією деяких конкретних пропозицій щодо вирішення ситуації.

Але не тільки Париж із цього приводу звіряє годинник із Пекіном. Робить це і Бразилія, чий президент зі свого боку вже запропонував сформувати групу країн для мирних переговорів, куди не повинні входити, наприклад, США та інші країни НАТО, які постачатимуть зброю Україні. Також президент Бразилії знову висловився за припинення вогню.

Американці вже розкритикували президента да Сільву, заявивши, що він "папугу слідує за російською та китайською пропагандою". А ось реакція Києва була набагато стриманішою.

Спікер МЗС Олег Ніколенко ж заявив, що підхід да Сільви "не відповідає реальному стану речей", в якому "жертва та агресор ставляться на однакові чаші терезів", а країни, які підтримують Україну, звинувачуються в заохоченні війни.

Але в будь-якому випадку видно, що і французька, і бразильська версія врегулювання апелюють до Пекіна як гравця, до якого прислухаються в Москві. А Китай, очевидно, виступатиме за варіант мирного врегулювання, який містить компроміс, а не капітуляцію РФ.

Тому зусилля того ж таки Макрона, який веде активну дипломатію на китайському напрямку та регулярно довго розмовляє з Зеленським, виглядають, як написання європейської версії сценарію такого компромісу.

Причому, судячи з сьогоднішніх подій на пострадянському просторі, є приклади того, як безкомпромісна позиція, що трималася десятиліття, починає змінюватися.

Резонансну та, можна сказати, сенсаційну заяву зробив сьогодні прем'єр Вірменії Нікол Пашинян.

Він сказав, що згоден на мир з Азербайджаном за умови визнання за Баку прав на територію Нагірного Карабаху та визнання Вірменії в межах Радянської Вірменії (тобто без Карабаху, який за часів СРСР входив до складу Азербайджану як автономна область).

"Світ можливий, якщо ми у всіх своїх міжнародних відносинах чітко зафіксуємо не тільки сьогодні, а й на майбутнє, що визнаємо Республікою Вірменія територію площею 29,8 тисяч квадратних кілометрів, а точніше територію Вірменської РСР, в рамках якої ми отримали незалежність у 1991 році, і що у нас немає і ніколи не буде територіальних вимог до жодної з країн", - заявив Пашинян.

За його словами, світ для Вірменії означає налагодження відносин із Азербайджаном та Туреччиною.

Досі жоден вірменський лідер не заявляв про визнання прав Азербайджану на Нагірний Карабах, який вірмени повністю контролювали після першої Карабахської війни 1992-1994 років до другої Карабахської війни 2020 року. І зараз де-факто під контролем Вірменії залишається більша частина Карабаху.

Заява Пашиняна про готовність віддати і цю частину Азербайджану тому справді тягне на сенсацію. І ще кілька років тому такі слова з вуст лідера Вірменії були немислимими.

Історія з Вагнером: ще більше плутанини

Триває історія зі скандальним інтерв'ю колишніх учасників ПВК "Вагнер", які повідомляють про вбивства цивільних осіб, у тому числі дітей, а також військовополонених за наказом Пригожина.

Сьогодні один із учасників інтерв'ю Азамат Улдаров відмовився від своїх слів. У Мережі з'явилося відео, на якому він каже, що повідомив про військові злочини Пригожина та "Вагнера" через шантаж.

За його твердженням, у розпорядженні правозахисника Осечкіна, який проводив інтерв'ю, є відео, де Улдарова ґвалтують у в'язниці, тому він "сказав це під диктовку". Зазначимо, що сьогодні вночі Осечкін справді опублікував таке відео у своєму телеграм-каналі.

Також Улдаров заявив, що був у стані алкогольного сп'яніння під час інтерв'ю.

Після цього Осєчкін опублікував нове відео розмови з екс-вагнерівцями. Під час розмови другий його співрозмовник – Олексій Савичов – каже, що йому після виходу інтерв'ю дзвонять невідомі та загрожують смертю. А Азамат Улдаров - що йому загрожують тим, що "якщо він не дасть обратку, буде п@зда" і йому та його синові.

Осєчкін також повідомив, що Пригожин розгорнув масштабну інформаційну кампанію проти проекту "Гулагу.нет", оскільки, на думку правозахисника, боїться відповідальності через розголос військових злочинів ПВК "Вагнер". І дає зрозуміти, що Улдаров відмовилася від свідчень під тиском погроз із боку людей Пригожина.

Пригожин у свою чергу звинуватив Gulagu Net у "роботі із західними спецслужбами" та "фальсифікаціях". Також він вважає причетними до цих інтерв'ю "продажних" офіцерів російської ФСВП.

"У них є архів ув'язнених, які мали певні, за табірними поняттями, гріхи в зоні – тобто або їх таємно зґвалтували, або ще щось. При цьому вони працюють із групою офіцерів ФСВП продажних, і це ще одне розслідування. Далі ці ув'язнені використовуються з різних завдань. Те, що ми зараз бачили, це було завдання фальсифікації ПВК Вагнер", - заявив він.

До речі, сьогодні "вагнерівці" підтвердили, що Улдаров справді був намісником у ПВК, але також заперечують, що давалися якісь накази щодо вбивств мирних жителів.

Про те, що інтерв'ю з колишніми ув'язненими, опубліковані Осєчкіним, виглядає досить дивно, ми писали ще вчора.

Головний момент - те, що обидва учасники інтерв'ю на момент його оприлюднення були на території Росії. Тому була цілком зрозуміла перспектива, що протягом короткого часу їх знайдуть люди від Пригожина і змусять сказати, що вони його оббрехали (незалежно від того, наскільки реальними були їх свідчення).

Чому (керуючись якими гарантіями і від кого) вони все ж таки вирішили дати це інтерв'ю і чому Осєчкін вирішив його опублікувати, незважаючи на те, що обидва його учасники перебували в Росії – питання поки що відкриті.