Втрати сторін у Бахмуті, військовий стан в Україні – до 18 серпня, чим РФ відповість на "Леопарди". Підсумки

Аналізуємо підсумки 433 дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Продовжуються бої за Бахмут. Також, за даними Генштабу, були спроби наступу на Предтечине під Костянтинівкою. Крім того, росіяни завдали авіаударів Бахмутом і Білою Горою.

Російські паблики пишуть і про удари термобаричними снарядами районом елеватора в західній частині Бахмута.

"Інститут" вивчення війни пише, що російські сили пройшли вперед у західному Бахмуті, а також рухаються трасою Бахмут-Северск, на південь від села Сакко-і-Ванцетті.

Куратор "Вагнера" Пригожин учора ввечері оцінив просування своїх сил як "150 метрів на день" через нестачу боєприпасів. Що, мабуть, було сказано у контексті давньої публічної критики Пригожина на адресу міноборони РФ.

При цьому пояснення цієї критики можуть бути різні - від конфлікту внутрішньокремлівських угруповань до спроб дезінформувати Україну. Або ж наперед призначити крайніх, якщо в Бахмуті або на інших ділянках фронту щось піде не так.

Принаймні багато заяв Пригожина потім не виправдовувалися - так, сьогодні він заявив про загибель біля Бахмута командувача силами територіальної оборони ЗСУ Ігоря Танцюри. Але в ТРО це спростували і заявили, що "всі живі та здорові".

Щодо проблеми зі снарядами, то українські військові заявляють, що інтенсивність обстрілів із боку супротивника в Бахмуті не знижувалася.

Учора США, а сьогодні Росія торкнулися втрат ворогуючих сторін.

За оцінками Білого дому, Москва втратила в боях за Бахмут убитими та пораненими 100 тисяч солдатів. За словами представника Байдена Джона Кірбі, з них понад 20 тисяч солдатів загинули, приблизно половина була з ПВК "Вагнер".

Якщо судити з цієї інформації, то представників збройних сил Росії та ПВК "Вагнер" за дев'ять місяців бахмутських боїв загинуло приблизно порівну. Що говорить про рівну участь державної та приватної армій у боях за Бахмут.

При цьому, нагадаємо, Пригожин з таким трактуванням не згоден і стверджує, що з боку РФ за місто воюють виключно "вагнерівці", а кадрові війська прикривають фланги, і то лише з недавніх пір, коли бої перемістилися в саме місто.

Оцінку українських втрат Кірбі не навів, заявивши, що "вони тут жертви, а Росія – агресор".

Натомість, певне, як відповідь на заяву Кірбі про втрати ЗСУ сьогодні висловився міністр оборони РФ Шойгу. За його твердженням, Україна за квітень втратила "понад 15 тисяч людей", ймовірно, маючи на увазі загиблих. Але без прив'язки безпосередньо до Бахмуту (хоча відомо, що левова частка втрат сьогодні йде там).

На початку лютого міністр оборони Росії заявляв, що за січень ЗСУ втратили 6500 осіб – не уточнивши, убитими чи пораненими. Тобто, за версією РФ, у квітні українські втрати підвищилися більш ніж удвічі.

Україна даних Шойгу не коментувала. Але зрозуміло, що це оцінки противника, і на якусь об'єктивність вони не можуть претендувати.

Але втрати з українського боку, очевидно, суттєві, про що говорять майже щоденні повідомлення про тих чи інших загиблих активістів, журналістів – та й звичайних людей, чию пам'ять шанують у регіонах, звідки вони були мобілізовані.

Сьогодні стало відомо, що у боях за дорогу постачання Бахмута загинули колишні канадські військові, які вступили добровольцями до Міжнародного легіону. Це 27-річний Кайл Портер та 21-річний Кол Зеленко. Увечері 26 квітня вони потрапили під артилерійський вогонь російських військ, снаряд потрапив прямо в їхнє укриття.

Генштаб повідомляв, що під Кремінною противник наступав у районах Новоселівського та Білогорівки. По Білогорівці, Григорівці та Спірному наносилися авіаудари.

На захід від Донецька противник атакував Північне та Первомайське, завдав авіаудару по Авдіївці. Тривають бої за Мар'їнку.

Як пише "Інститут вивчення війни", російські війська трохи просунулися до східної околиці Вугледару.

Вночі був ракетний удар по Краматорську. Пошкоджено школу, 14 багатоповерхівок, лікарню та дитячий центр реабілітації. У міноборони РФ заявили, що обстріл вівся з РСЗВ "Торнадо" по залізничній станції, де нібито "знищено вагон із боєприпасами". Україна цього не підтверджувала.

Також був удар по Херсонській області, внаслідок якого п'ятеро людей отримали поранення, а ще троє - загинули. Там росіяни скинули на острів поблизу села Велетенське дві керовані авіабомби. Село знаходиться на правому березі, на 15 км. нижче за течією Дніпра від Херсона.

"Інститут вивчення війни" повідомляє, що сили берегової оборони РФ завдали удару по ЗСУ на острові Великий Потьомкін під Херсоном.

Сьогодні Верховна Рада продовжила військовий стан та загальну мобілізацію ще на 90 днів (до 18 серпня 2023 року).

Контрнаступ ЗСУ

Від успіху українського контрнаступу залежатиме майбутня підтримка України з боку західних партнерів, заявив сьогодні міністр оборони Олексій Рєзніков.

"Безумовно, вони всі політики, за ними стоять парламенти, які узгоджують чи не узгоджують якісь речі. А за парламентами стоять виборці. Тому, звичайно ж, їм буде легше адвокатувати нові пакети допомоги Україні у разі успішних кейсів", - заявив він. Рєзніков.

За його словами, цілком нормально, що союзники "хочуть інвестувати в успіх", і для них дуже важливо, щоб передана зброя та інша допомога показували результат. "Тому, звичайно, наш успіх матиме велике значення для продовження такої легкості підтримки", - сказав Резніков.

Щодо "інвестицій" - США вкотре заявили, що передали Україні вже майже все, про що та просила для контрнаступу. Як заявили у Білому домі, Україні незабаром нададуть додаткові пакети військової допомоги.

При цьому країни Заходу поставили Україні умову не застосовувати поставлену ними зброю проти російської території. Про це заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц. Він заявив, що "слід зробити все, щоб запобігти війні між Росією і НАТО".

Також канцлер окреслив терміни постачання боєприпасів для німецьких САУ Gepard - на них Україна може розраховувати із серпня. Наразі налагоджується виробництво, але це займе деякий час, уточнив Шольц.

Зазначимо, що багато типів озброєнь обіцяють надіслати пізніше, ніж Україна має намір піти у наступ. Наприклад, значні кількості танків "Леопард 1" чи американських "Абрамсів".

Щодо танків, то німецька преса побоюється, що росіянам є з чого підбивати "Леопарди". Газета Bild наводить три типи таких озброєнь:

1. Протитанкові керовані ракети.

ПТУРи – "найбільша загроза" для танків Leopard.

"Зокрема, новіші російські моделі, починаючи з 9К135, були спеціально розроблені для боротьби з сучасними основними бойовими танками, такими як "Леопард-2", - йдеться в матеріалі.

Під час ліванської війни 2006 року "Хізболла" змогла вивести з ладу кілька ізраїльських танків "Меркава" саме російськими комплексами "Метіс-М". Схожим на російський "Метіс-М" українською "Стугною-П" ЗСУ знищили багато з 2000 втрачених в Україні російських танків.

Тепер же "ролі змінилися" і до танкового наступу піде вже Україна, пише Bild.

2. Протитанкові міни. Тут наводяться як приклад російські міни ТМ-62 і аналоги з 7-8 кг вибухівки.

"Своєчасне виявлення та знешкодження таких мінних загороджень буде одним із найважливіших завдань українських інженерних груп", - пише Bild.

3. Основні бойові танки Росії.

Хоча танкові дуелі для нинішньої війни - рідкість і російська армія втратила багато новітніх танків, які відстають від більш досконалих "Леопардів", але 125-мм гармата танків Т-72Б3, Т90А/С/М та Т-80БВМ загрожують броні німецьких машин.

Тому в танкових дуелях вирішальну роль відіграватиме не технічні дані машин, а майстерність екіпажів та якість роботи розвідки.

Також зберігається дилема дефіциту ракет для ППО.

Щоб забезпечити контрнаступальні операції, Україні, можливо, доведеться оголити ППО в тилу та перекинути їх на фронт. Про це пише Skynews із посиланням на слова військового експерта Майкла Кларка.

Причина – дефіцит ракет ППО на тлі підготовки контрнаступу. Він заявив, що командири мають намір зберегти запаси перед наступальною операцією, а отже, вони "дуже стурбовані тим, що їм доведеться почати пропускати більше ракет".

Мир після війни

Поки що не просувається і питання гарантій безпеки Україні після завершення війни.

Німецьке агентство dpa не очікує, що перспективи членства України в НАТО стануть більш конкретними у найближчій перспективі.

Зокрема, за інформацією агентства, США та Німеччина на одній із нещодавніх зустрічей за зачиненими дверима дали зрозуміти, що не хочуть виходити за межі декларації НАТО 2008 року. У цій декларації глави держав та урядів погодилися, що Україна та Грузія мають стати членами альянсу, але без конкретного графіка чи дорожньої карти.

Нагадаємо, Україна та низка країн Східної Європи вимагають надати Києву на літньому саміті НАТО дорожню карту щодо вступу з чіткими термінами. Але поки що такої готовності країни-засновники Альянсу не виявляють. Оскільки, зважаючи на все, самі ще не знають, чим закінчиться весняно-літня кампанія - яка й визначить, чи піде справа до миру чи до продовження війни.

За межами Заходу у якнайшвидшого припинення війни досить багато прихильників. Ряд впливових міжнародних гравців, включаючи Індію, Бразилію, Пакистан і Єгипет, не підтримують США в їхньому протистоянні Росії і Китаю, пише газета Washington Post з посиланням на дані американської розвідки, що просочилися в мережу.

Як випливає з публікації, зовнішня політика президента Джо Байдена стикається з тим, що країни, що розвиваються, намагаються ухилитися від участі в протистоянні США, що посилюється, з одного боку, а також Росії і Китаю – з іншого.

У матеріалі зазначається, що згадані країни відмовляються однозначно підтримати ту чи іншу сторону "в епоху, коли США вже не є незаперечною наддержавою".

Зазначимо, саме ці країни незмінно виступають за припинення вогню та переговори. Деякі роблять це активно (на зразок Бразилії чи Туреччини), але, не виключено, що саме ця група країн висуне за підсумком якийсь альтернативну дипломатичну повістку по Україні та Росії.