Аналізуємо ситуацію на 498 день війни в Україні.
Обстріл Львова та ситуація на фронті
Вночі росіяни вдарили "Калібрами" по Львову - туди потрапили три ракети, ще семеро було збито.
Влада заявила про влучення в електропідстанцію та житловий будинок на вулиці Стрийській, де зруйновано два поверхи. П'ятеро людей загинули, 40 постраждали. На будинок упали уламки "Калібру" - мабуть, збитого української ППО. У місті оголошено дводенну жалобу. Публікуються відео масштабних руйнувань.
Куди стріляли російські війська у цьому районі Львова – Україна не повідомляла, але на відстані 1,3 кілометра від постраждалих житлових будинків на вулиці Стрийській розташована Національна академія сухопутних військ – найбільший військовий виш України. Зазначимо, що вночі львівські паблики писали про руйнування у студентських гуртожитках (не уточнюючи якого саме вишу).
Про те, що пошкоджено 10 гуртожитків та два ВНЗ, повідомляла і влада. Зазначимо, що багато гуртожитків розташовані якраз біля військової академії (належать вони, зокрема, і до "Львівської політехніки").
Пізніше про те, що метою удару РФ Львовом була військова академія, повідомили російські державні ЗМІ з посиланням на джерело в міноборони РФ. В офіційному зведенні російського військового відомства заявили, що було завдано "зосередженого удару по пунктах тимчасової дислокації особового складу ЗСУ та найманців, місць зберігання бронетанкової техніки". Україна цього не підтверджувала.
До ситуації на фронтах.
Тривають бої за Кліщеївку на південь Бахмута - це село має велике значення для оборони захопленого росіянами міста, оскільки там розташовані панівні висоти, з якими можна прострілювати всю територію на південь від Бахмута.
"Там йдуть потужні бої, деталей ми поки що не можемо розкривати. Але судячи з того, як у ворожих пабликах йде нагнітання паніки, думаю, що для них буде дуже символічною назва Клещеївка", - заявив представник Східного угрупування військ ЗСУ Сергій Черевий.
Нагадаємо, вчора про відступ росіян із Клещеївки заявив російський військор Сладков. Однак, інформацію спростували як українські, так і російські військові паблики. А потім і сам Сладков. Сьогодні "глава ДНР" Пушилін заявив, що Клещеївка перебуває під контролем РФ.
На південному фронті ситуація без особливих змін, але з динамікою.
За російськими даними, йдуть спроби українських атак, які відбиваються. При цьому український військовий експерт Костянтин Машовець повідомляє, що під Малою Токмачкою росіяни перейшли в локальний наступ у районі села Новопокровка і просунулися там на відстань до півтора кілометра - поки не було зупинено українською артилерією.
Схоже, що завершується чергове напруження по захопленій росіянами Запорізькій АЕС. Глава військової розвідки України Кирило Буданов заявив, що ймовірність теракту на станції знижується. Він відмовився називати причини такого висновку, але заявив, що до цього призвели "певні публічні та непублічні дії у цій сфері".
"І я думаю, що зараз небезпека штучної техногенної катастрофи потихеньку спадає", – заявив голова ГУР.
На ЗАЕС приїхав представник Кремля Сергій Кирієнко. Тобто, з одного боку, росіяни показують цим серйозність ситуації. З іншого - судячи з візиту Кирієнка, ситуація на станції якоїсь небезпеки, з погляду Росії, не становить (інакше б він туди не поїхав).
Раніше українська влада заявила, що РФ мінує станцію і планує її підірвати. МАГАТЕ цього не підтверджувало. У Москві ж звинуватили Київ нібито у намірі обстріляти ЗАЕС та викликати витік радіації. Часом вибуху називали ніч на 5 липня, але нічого не сталося (детальніше про це ми писали тут ).
Україна та РФ провели черговий обмін полоненими. В Україну повернулися 45 бійців ЗСУ, Нацгвардії, прикордонної служби та двоє цивільних. Серед них - два офіцери, 41 рядовий і сержант, цивільний співробітник "Азовсталі" та тероборонець із Херсона. Деякі мають поранення.
Вони воювали на донецькому (у тому числі бахмутському), запорізькому та харківському напрямах.
Росія повідомляє, що також повернула 45 своїх військових.
Окрім військових, в Україну повернулися двоє дітей – 6-річний Ренат та 10-річна Варвара.
Зброя та контрнаступ
Володимир Зеленський продовжує звинувачувати Захід у зволіканнях з наданням необхідної зброї Україні.
В інтерв'ю CNN він заявив, що контрнаступ повинен був розпочатися раніше, але затягнувся через терміни постачання озброєнь.
"Я вдячний США як лідеру нашої підтримки, проте я казав їм, як і главам європейських держав, що ми хотіли б відкрити контрнаступ раніше, і для цього нам потрібна зброя та інші матеріали", - сказав президент.
За словами Зеленського, через пізніший початок контрнаступ ЗСУ просувається повільніше, ніж могло б. "Армія РФ мала більше часу замінувати великі території і створити оборонні лінії", - заявив президент.
За деякими напрямками Україна "навіть не може думати" про початок контрнаступу, оскільки немає відповідного озброєння. "Кидати наших людей на поталу російською далекобійною зброєю було б просто нелюдсько", - додав Зеленський.
Зазначимо, що цю риторику український президент використовує весь останній час, причому звертаючись саме до західної аудиторії. Зважаючи на все, це відображає конфліктну полеміку Банкової та союзників щодо постачання зброї: Київ вимагає більше озброєнь і постачань літаків найближчим часом, але Захід з останнього питання не поспішає.
Тим часом саме питанню озброєнь, зважаючи на все, присвячений сьогоднішній візит Зеленського до Болгарії. "Болгарія має радянські снаряди та зброю. Те, що нам дуже потрібно», - повідомляє джерело "Країни". Про те, що в Болгарії знаходяться великі склади радянської зброї та боєприпасів ЗМІ вже повідомляли. Також проходила інформація, що Софія вже таємно відправляла його до України.
Втім, за деякими позиціями, схоже, американська влада готова піти назустріч побажанням України.
За даними The New York Times, США вже ухвалили рішення про постачання Києву таких боєприпасів і оголосять про нього найближчим часом.
Щоправда, з цього питання на Білий дім уже чиниться тиск з боку міжнародних правозахисних організацій.
Human Rights Watch закликала США не передавати Україні касетні боєприпаси.
У HRW вважають, що це призведе до "страждання цивільного населення", а їх використання "майже гарантовано буде військовим злочином".
Щоправда, ні США, ні Росія, ні Україна не підписували конвенції про заборону використання касетних боєприпасів (і армія РФ їх у нинішній війні використовує).
Але, з іншого боку, правляча Демпартія США на думку міжнародних правозахисників схильна дослухатися. Хоча й не завжди.
Переговори щодо України
Цікаво, що, ще не чекаючи початку контрнаступу, між США та Росією розпочалися конфіденційні переговори щодо України. Про це пише з посиланням на численні джерела видання NBC News.
Їх веде група колишніх високопосадовців зі сфери національної безпеки США, а також екс-дипломатів та впливових експертів.
Зокрема - колишній помічник голови Пентагону Мері Бет Лонг, екс-дипломат і президент Ради з міжнародних відносин Річард Хаас, експерт з Європи Чарльз Купчан та експерт з Росії Томас Грем, а також деякі колишні чиновники Білого дому та Держдепартаменту.
З боку Росії - вчені, лідери великих аналітичних центрів чи дослідницьких інститутів, "а також інші представники російської зовнішньополітичної сфери, до яких, як вважається, прислухається президент Володимир Путін або вони перебувають у постійному контакті з особами, які ухвалюють рішення у Кремлі".
Зокрема, на одній із зустрічей був присутній міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Це було у квітні, коли Лавров прилітав до Нью-Йорка для участі у засіданнях ООН.
Переговори велися неофіційно, але про їх перебіг учасники звітували в Білому домі, тому адміністрація Байдена знає це питання, пише видання. "У рамках цих зусиль, принаймні, один колишній американський чиновник побував у Росії для обговорення війни в Україні", - йдеться у статті.
Мета цих консультацій – закласти основу для можливих переговорів щодо припинення війни в Україні.
Зокрема, на зустрічі з Лавровим обговорювалися такі питання як доля захопленої Росією території, яку Україна, можливо, ніколи не зможе звільнити, а також пошук взаємоприйнятного дипломатичного рішення.
Також серед цілей - тримати канали зв'язку з Росією відкритими та визначити, де може бути місце для майбутніх переговорів, компромісів та дипломатії щодо припинення війни.
"Переговори проходять на тлі зростаючих ознак того, що США та їхні союзники хочуть, щоб Москва і Київ перейшли до мирних переговорів восени, після завершення контрнаступу України, що триває", - йдеться в статті.
Зазначимо, що згадані учасники переговорів з американського боку – Річард Хаас та Чарльз Купчан – у червні написали статтю про те, що після контрнаступу Україна може погодитися на переговори з Росією.
"Навіть якщо Захід посилить свою військову допомогу, Україна все одно не зможе перемогти російські сили", – аргументували учасники переговорів із РФ.
Не виключено, що ця стаття була "натхненна" саме участю авторів у переговорному процесі. Хоча його коректніше назвати консультаціями – процес іде неофіційно, хоч і зрозуміло, що розпочався він не без схвалення Білого дому та Кремля.
Втім, у Москві сьогодні вже спростували факт спілкування з американцями щодо можливостей припинення війни в Україні.
Але варто сказати, що це вже не перша публікація останнім часом про неминучість дипломатичного рішення. Раніше Washington Post стверджувала, що план контрнаступу України полягає в тому, щоб вийти на кордон Криму та розпочати переговори.
Зеленський фактично спростував заявою, що війну не буде закінчено до звільнення півострова і виходу на кордони 1991 року. Але сигнали про переговори у провідних американських ЗМІ лунають дедалі голосніше.
З цього приводу свій прогноз сьогодні зробив президент Білорусі. Лукашенко припустив, що до осені можуть розпочатися мирні переговори щодо України.
"Позиція Заходу така: Європа готова до того, щоб вести зараз переговори, європейські країни, у тому числі Франція. Зеленський займає крайню позицію - воювати, доки не звільнимо території, якщо навіть до останнього українця. США займають проміжну позицію. Вони будуть готові до переговорів після контрнаступу", - розповів Лукашенко.
Лукашенко заявив, що Росія зараз до переговорів готова, але якщо вони відбудуться вже після контрнаступу ЗСУ, Москва може на них і не погодитись.
Чого чекати від саміту НАТО
Майбутній саміт НАТО у Вільнюсі не задовольнить очікування українського суспільства, вважає керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов.
"Мені досить складно високо оцінити саміт НАТО з дуже простої причини: очікування нашого суспільства не будуть задоволені. Я впевнений, що деякі слова будуть вимовлені, але нічого, крім цього. Я цілком впевнений, про що йтиметься далі я бачив чернетки промов", - сказав він в інтерв'ю газеті The Times.
Ймовірно, Буданов має на увазі, що на саміті не прозвучить запрошення України до вступу до НАТО, до чого закликала українська влада.
Це, по суті, підтвердили і у Вашингтоні. Там вкотре заявили, що Україна перед вступом до НАТО має провести реформи. "Україна має провести реформи, відповідати тим самим стандартам НАТО, що й інші країни, перш ніж її можна буде прийняти до альянсу", - заявили у Білому домі.
Раніше про те саме заявляв Байден.
А сьогодні польський міністр у справах Європи закликав Україну не чекати "надто багато" від майбутнього саміту НАТО.
"Всі ставлять собі питання, чи буде якась обіцянка Україні щодо НАТО. Є частина країн, які є рішучими ентузіастами, наприклад, Польща, а є ті, які тримають дистанцію. Потрібно почекати на момент, коли можна буде виробити остаточне рішення, не варто вже сьогодні відчувати надто великі надії", - сказав Шимон Шинковський.
Іншими словами, в Альянсі, зважаючи на все, залишать без відповіді головне побажання Києва - пообіцяти запросити Україну до НАТО після війни.
В Україні кажуть, що лише членство в Альянсі здатне забезпечити тривалий світ, оскільки Росія не наважиться знову атакувати Україну, ризикуючи отримати колективну відповідь Альянсу.
Водночас, очевидно, що обіцянка взяти Україну в НАТО після війни може викликати зворотний ефект - Росія в цьому випадку може взагалі відмовитися від дипломатичного шляху і поставить собі за мету повне військове знищення України. Оскільки недопущення ухвалення Києва до Альянсу було однією з декларованих цілей Москви ще до початку повномасштабної війни.
