В Україні - невизначена ситуація щодо зернового коридору. Термін колишніх домовленостей спливає 17 липня. І Росія вже заявила, що "не бачить підстав для продовження угоди". У РФ наполягають на виконанні кількох умов, зокрема, підключення "Россільгоспбанку" до системи SWIFT та розблокування аміакопроводу Тольятті-Одеса.
Але їх реалізація поки що під дуже великим питанням.
Тим часом зерновий коридор вже й так працює з великими перебоями. За даними Української аграрної асоціації, з 26 червня Росія повністю заблокувала реєстрацію вхідного флоту, що свідчить про "наміри зірвати постачання продовольства на світові ринки".
20 суден із кінцевим пунктом призначення в Єгипті, Китаї, Бангладеш та Туреччині були заблоковані перевіряючими від Росії у турецьких територіальних водах.
Усього за червень зерновим коридором пройшло всього 2 млн тонн зерна, ще мільйон тонн вантажиться на вже зареєстровані судна. "Якщо не відновиться реєстрація суден, то зернову угоду буде повністю зупинено", - констатують в УАК.
Українська влада ще раніше заявила, що є план "Б" на випадок відмови Росії проблизити зернову угоду. Він, зокрема, передбачає страхування вантажів під гарантії уряду (тобто судам пропонується йти зерновим коридором навіть без згоди Росії), а також активніша перевалка через дунайські порти.
Щоправда, тут є багато технічно-фінансових питань, пов'язаних із величезними сумами для гарантій зі страхування судів у разі виходу РФ із "зернової угоди". Однак теоретично, якщо до питання підключатися країни Заходу і ними буде ухвалено політичне рішення, що судноплавство в українські порти має бути відновлено, то це можливо.
І така ймовірність, як і в минулі рази, може знову спонукати РФ продовжити угоду. Тому що для Росії насправді вигідніше залишатися у форматі зернової угоди та блокувати через перевірки прохід суден (що вона і зараз робить), ніж вийти з угоди та опинитися перед загрозою ситуації, коли кораблі підуть в українські порти взагалі без перевірок з боку представників РФ. А значить на них можна провести будь-який товар, включаючи зброю. Спроби ж топити судна можуть призвести до нових жорстких санкцій проти Росії та різко зіпсувати відносини з Туреччиною, яка у відповідь, не виключено, заблокує прохід російських кораблів через Босфор.
"З гарантіями України зі страхування все складно. Дуже великі ризики та дуже великі гроші. Український уряд це може не потягнути. Але якщо підключиться Захід, то судноплавство без згоди РФ можливе. Тому зараз перед Росією стоїть вибір - або формально продовжити угоду, насправді продовжуючи її саботувати, або вийти з угоди і опинитися перед ймовірністю того, що кораблі підуть без її дозволу, причому з будь-яким вантажем, включаючи зброю. І щоб зупинити це Москві доведеться топити кораблі, що загрожує РФ вкрай серйозними наслідками", - сказав " Країні" один із учасників ринку.
Розбиралися, які є перспективи щодо зернової угоди і що буде, якщо Росія з неї вийде.
Угода є, кораблі стоять
Поточна зернова угода спливає вже 17 липня.
Але вже станом зараз зерновий коридор практично не працює.
За даними Української аграрної асоціації, з 26 червня Росія повністю зупинила реєстрацію судів, що входять. 29 суден, які мали експортувати 1,4 млн тонн зерна до Китаю, Єгипту, Бангладеш, Туреччини та інших країн заблоковано в турецьких територіальних водах.
Усього за червень зерновим коридором вивези 2 млн тонн зерна, ще мільйон тонн вантажиться на останні зареєстровані судна.
Спільний координаційний центр заявив, що вимагає від сторін угоди негайно відкрити судам експортний коридор, оскільки це "створює продовольчу небезпеку для всього світового ринку". Але поки що розблокування так і не відбулося.
"Зерновий коридор фактично не працює вже в останні місяці саме через дії Росії. Понад 30 суден все ще чекають на вход до портів, деякі з них - понад 3,5 місяців. Внаслідок чого збитки вітчизняних аграріїв внаслідок простою в портах вже перевищили 1 млрд доларів", - каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Про те, що зернова угода "майже припинилася", пише і Bloomberg.
За даними видання, чорноморські порти України "майже порожні", з проходженням інспекції - великі складнощі. Останні інспекції суден на вхід зафіксовані 26 червня, тоді пройшли турецький балкер і судно під прапором Сент-Кітс і Невіс, які прямували до Одеського порту. У зворотному напрямку було дві інспекції в липні — 2 липня пройшло судно з порту Чорноморськ до Нідерландів з 55,9 тисяч тонн кукурудзи, а 4 липня — суховантаж до Туреччини з 30 тисяч тонн пшениці.
Аміак та SWIFT
Головне - що буде із зерновою угодою далі.
Однією з тем переговорів президента України Володимира Зеленського із президентом Туреччини Ердоганом була зернова угода. Обидва президенти погодилися з тим, що вона має бути продовжена.
Водночас у Росії вже заявили, що "не бачать підстав для продовження зернової угоди". Про це повідомило російське МЗС.
"Чорноморська ініціатива, метою якої було надання допомоги країнам Африки, Азії та Латинської Америки, що потребують, перетворилася на суто комерційний вивіз українського продовольства на "ситі" країни. Із 32,6 млн тонн зернових, вивезених з 1 серпня 2022 року з портів Одеси, Чорноморська і Південного, більша частина - 25,2 млн. тонн або 81% - була спрямована в країни з високим і вищим за середній рівень доходів. вантажів", - йдеться у заяві російського МЗС.
При цьому, як повідомляють у МЗС РФ, "нормалізація російських поставок продовольства та добрив" (а вони були однією з умов зернової угоди) "продовжує деградувати".
"У цих умовах очевидно, що підстав для подальшого продовження "чорноморської угоди", яка закінчується 17 липня, немає", - йдеться у заяві російського МЗС.
Умови Росії щодо продовження зернової угоди – не нові. Головні - це підключення до системи SWIFT "Россільгоспбанку" (щоб проводити платежі з експорту російського продовольства) та розблокування роботи аміакопроводу "Тольятті-Одеса".
Втім, Росія і раніше вже неодноразово погрожувала вийти із зернової угоди. Проте все одно її продовжувала.
Питання в тому, наскільки серйозними є загрози цього разу, і чи будуть у результаті виконані вимоги російської сторони.
За вимогами. Ще нещодавно українська влада заявляла, що готова розглянути запуск аміакопроводу в обмін на розширення вітчизняних портів, що беруть участь у угоді. Але потім його було пошкоджено обстрілами, і питання про відновлення його роботи зависло.
"Скоріш за все, що Україна не піде на запуск аміакопроводу", - каже Пензін.
Що стосується "Россільгоспбанку", то тут, на думку Пендзіна, можливі поступки Росії.
"Дедалі частіше на Заході звучать "погодницькі" коментарі з приводу підключення цього банку до системи SWIFT. Можуть бути поступки", - додав Пензін.
3 липня Financial Times написала, що ЄС обговорює можливість створення дочірньої структури "Россільгоспбанку" та її підключення до SWIFT для продовження зернової угоди. За цією схемою через "дочку" "Россільгоспбанку" мають проводитися розрахунки за експорт російського зерна (тобто його поставки можуть бути повністю розблоковані).
У Росії на такий варіант поки що не погоджуються. Прес-секретар російського МЗС Марія Захарова заявила, що така модель "заздалегідь непрацездатна", оскільки створення дочірньої банківської структури та її підключення до SWIFT триватиме багато місяців.
Варіанти по зерновій угоді
Тобто виходить, що Росія все-таки може вийти із зернової угоди?
Насправді однозначної відповіді наразі немає.
"Чергові заяви Росії - це шантаж і спроби вибити для себе хоч якісь послаблення. Україна не бере участі в угоді як договірна сторона. Росія домовлялася з Туреччиною та ООН. Туреччина вже давала зрозуміти, що якщо Росія із зернової угоди вийде, судна будуть усі і йти коридором у супроводі турецького військового екскорту. Для Ердогана це питання принципове, постачання українського зерна до Єгипту (де наше зерно займає більше третини ринку), Марокко та інші країни забезпечують йому певні важелі впливу на регіональну політику", - зазначив він. Пензин.
Україна також дала зрозуміти, що готова до виходу Росії із зернової угоди, при цьому коридор працюватиме і без згоди РФ.
У червні Кабмін створив стразовий фонд у розмірі 547 млн доларів для компенсації компаніям, чиї судна прямуватимуть до українських портів, якщо угода зірветься.
"Усього уряд виділив 20 млрд. грн у спецфонд, який гарантуватиме виплати іноземним судновласникам у разі пошкоджень судів", - зазначив Забловський.
Це - один із пунктів українського плану "Б" на випадок виходу Росії із зернової угоди. Міністр агрополітики України Микола Сольський ще раніше дав зрозуміти, що зерновий коридор у будь-якому випадку з Росією чи без неї продовжить працювати. А безпеку проходження вантажів готові гарантувати ЗСУ.
Наскільки робітник цей "план "Б" - розберемо пізніше.
Але Росія у разі виходу із зернової угоди виявляється у досить непростій ситуації. З одного боку, вона втрачає контроль за процесом проходження суден та перевірки їх вантажів. А це означає, що в українські порти теоретично зможуть заходити будь-які судна і з будь-яким товаром (у тому числі, наприклад, зі зброєю).
З іншого боку, якщо Росія вирішить перешкодити проходженню судів, незрозуміло, якими можуть бути її дії. Топити цивільні кораблі з ризиками нарватися на звинувачення у піратстві та нові санкції, вдарити по інфраструктурі українських портів (досить добре прикритих ППО), замінувати акваторію Чорного моря? Як ми вже писали, саме відсутність чітких відповідей для Москви на ці питання, швидше за все, стали головними причинами, які змусили Росію піти на продовження зернових угод у минулі рази.
"Є ще один ризик для Росії - посваритися з Туреччиною, якщо РФ намагатиметься перешкоджати проходу суден після виходу із зернової угоди. Адже існує загроза, що Туреччина у відповідь може перекрити для російських суден прохід через Босфор і Дарданелли, а це означає, що будуть заблоковано танкерні постачання російської нафти", - додав Пензін. Саме з цих причин, на його думку, Росія не буде остаточно виходити з угоди.
"Спробує виторгувати для себе по-максимуму. Далі може саботувати роботу інспекцій, як це відбувається зараз. Тобто, коридор формально буде відкритий, але експорт по ньому просуватиметься дуже слабо", - вважає Пензін.
Чи спрацює "план "Б"
Що означають для України варіанти зерновим коридором?
Якщо Росія все ж таки вийде з угоди, можуть запустити "план "Б", тобто прохід суден під стразові гарантії України та під прикриттям ЗСУ або, якщо вирішить Ердоган, то й Туреччини.
Чи це спрацює? Пензін вважає, що за таких умов коридор нормально працювати не зможе.
"За будь-яким великим судновласником стоїть великий страховик. Страхують усі - судно, товар, команду. Щоб перестрахувати ці ризики в умовах руху під загрозою обстрілів потрібні дуже великі гроші. Урядові гарантії тут не допоможуть, Україна просто не вистачить грошей, щоб покрити всі ризики.Та й логістика в таких умовах, а значить, і саме зерно, стають просто "золотими", - каже Пензін.
Тобто у такому форматі, на його думку, повноцінно зерновий коридор все одно працювати не зможе (якщо тільки до питання гарантій судновласникам не підключаться країни Заходу).
Як і у випадку, якщо Росія формально з угоди не вийде, але за фактом блокуватиме її роботу.
"Однозначно, експорт українського зерна знизиться. Почнемо з того, що цьогорічний урожай очікується на 10% менше, ніж минулого. Але і ці обсяги вивезти не так просто", — каже Пензін.
За словами Шевчишина, щомісяця блокування зернового коридору – це зниження експортного виторгу на 400-600 млн доларів, затоварення складів та збитки аграріїв.
Втім, в українському плані "Б" є ще пункти активізації експорту. Зокрема через дунайські порти.
Але тут, за словами Пендзіна, також є проблеми.
"Дунайські порти дрібні, туди не те що 75-тисячник, навіть 25-тисячник зайти не може. Як вони працюють зараз. З припортових елеваторів зерно вантажать на баржі і доставляють у Варну чи Констанцу, а вже там товар перевантажують на великі судна. цьому в наших думнайських портах немає достатньої кількості припортових елеваторів і тільки одна залізнична гілка, яка всі обсяги явно не потягне. дуже дорогий, удвічі дорожчий, ніж зерновим коридором. У перспективі дунайський коридор може непогано працювати, але потрібно проводити днопоглиблення та розвивати припортову інфраструктуру, а це час і гроші", — каже Пензін.
Проте, за даними брокерської компанії Spike Brokers, у червні через дунайські порти пройшло 1,9 млн. тонн зерна. При цьому вартість логістики склала з порту в Ізмаїлі румунську Констанцу 25-30 євро на тоні.
Але зерно треба ще доставити до порту, а це теж гроші. Приміром, вартість доставки з Вінницької області до Ізмаїла – 27 доларів за тонну, з Харківської області – 45 доларів. Тобто транспортування до Констанци коштує до 57-75 доларів на тонні. При тому, що український ячмінь у румунському порту беруть за 185-188 доларів, пшеницю - по 180-215 доларів. Виходить, що у структурі ціни тієї ж пшениці частка логістики вже перевищує 30%.
При цьому у новому сезоні світові ціни на зерно падають. Скажімо, ціни на кукурудзу за тиждень упали на 20 євро за тонну. У дунайських портах кукурудзу беруть 168-170 доларів за тонну.
Ячмінь за тиждень також втратив у ціні 20 доларів із тонни (його беруть по 140-145 доларів). Те саме за пшеницею - у Європі йде насичення ринку за рахунок пропозиції місцевих фермерів, цінник упав на 5-10 євро за тонну, - констатують брокери.
Це означає, що заробітки українських аграріїв на врожаї можуть різко зменшитися.
При цьому в компанії констатують, що через блокування зернового коридору, учасники ринку все більше переорієнтуються саме на дунайські порти, хоча експорт малими суднами суттєво стримуватиме відвантаження нашого зерна найближчим часом. І тільки якщо потенціал дунайських портів вдасться наростити, то можливо вийти на показники до 4 млн тонн на місяць. Але без днопоглиблення та розвитку припортової інфраструктури зробити це буде складно.
"За інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, на Дунаї можна збільшити потужності перевалки з 2,3 млн. до 3,5 млн. тонн на місяць, зокрема, за рахунок днопоглиблення гирла "Швидке" та організації перевалки на рейді в румунських територіальних водах. Зрозуміло, що для цього потрібен час і додаткові кошти, а також проведення відповідних переговорів з румунською стороною", - підсумував Забловський.
