Аналізуємо підсумки 613 дня війни в Україні.
Що відбувається під Авдіївкою
Головна увага, як і раніше, прикута до Авдіївки.
Останніми днями погода сповільнила темп бойових дій, але зараз вона вже налагоджується, і це означає, що наземні штурми незабаром відновляться.
Основне напруження боїв йде в районі Авдіївського коксохімічного заводу. Зважаючи на все, це головний об'єкт російських атак у північній частині міста, на який спирається, власне, вся оборона ЗСУ в Авдіївці.
Ситуація серйозна, і місто опинилося під загрозою оточення, вважає військовий експерт німецької газети Bild Юліан Ріпке.
У суботу він повідомив, що російські війська вийшли до залізничної гілки на півночі міста та підійшли до села Північне на півдні. В результаті ширина коридору, яким може постачатись угруповання ЗСУ в Авдіївці, скоротилася з дев'яти до семи кілометрів.
Єдиний шлях на підконтрольні Україні території лишився через село Орлівка. За кілька тижнів штурму Росія втратила понад 2000 солдатів, але не зважає на втрати. "Якщо росіянам справді вдасться взяти Авдіївку, це означало б кінець контрнаступу України", - вважає Репке.
.jpg)
Інший західний експерт – британський військовий аналітик Майкл Кларк – вважає, що Авдіївка стає для України "другим Бахмутом". Але, на відміну від Бахмута, Авдіївка має реальну стратегічну цінність – вона розташована ключовим шляхом до Донецька.
На його думку, останні три тижні були "хорошим часом" для Росії в Україні. При цьому Кларк, як і Репке, пише про високі російські втрати під Авдіївкою.
Український військовий експерт Костянтин Машовець окремо торкнувся цього питання. Він вважає, що частини, які штурмують місто зараз, були, за задумом росіян, призначені для таких втрат та початкового "вгризання" в оборону ЗСУ. А прориватимуться в глибину інші війська, які зараз концентрує Росія.
"Очевидно, за задумом російського командування – їхнє завдання полягало у початковій дезорганізації системи оборони ЗСУ на Авдіївському напрямі та досягненні якихось початкових, тактичних успіхів, а головне – примусі українського командування реагувати у потрібному для росіян ключі, щоб воно задіяло (і відповідно"). витратило") на цьому напрямі свої оперативні резерви. А далі, згідно з задумом російського командування, прориватися в глибину, очевидно, будуть інші війська", - пише Машовець.
Він вважає, що саме з цим пов'язане зниження інтенсивності боїв на Лиманському напрямку - сили РФ, які там знаходяться, готують до кидка на Авдіївку.
"Схема тут проста - поки 1-й армійський корпус ("ДНР - Ред. ") увійшов у клінч з нашими військами на Авдіївському напрямку, вимотуючи їх постійними атаками та штурмовими діями, російське командування починає переміщення сюди свіжих військ з іншого напрямку. На момент їх оперативного розгортання 1-й АК мав, незважаючи на втрати та падіння рівня своєї боєздатності, досягти первісного успіху", - пише експерт.
Обстріли та нові дрони
Сьогодні вночі Росія завдала ракетного удару по Миргородському району. За словами начальника Полтавської ОВА Проніна, постраждалих та збитків цивільним об'єктам немає.
Нагадаємо, РФ регулярно обстрілює Миргород, де розташований військовий аеродром ЗСУ. До речі, дрони сьогодні атакували також Хмельницьку область, де також регулярно зазнають ударів аеродром у Старокостянтинові. Даних про влучення по ньому, втім, немає.
Вчора Росія заявила, що збила за ніч шість українських безпілотників - чотири над Орловською областю та два над Тульською.
Обидва регіони знаходяться на південь від Москви – Тульська область межує з Московською, а Орловська – з Тульською. Тобто, не виключено, що безпілотники рухалися у бік російської столиці, якою ЗСУ не били дронами досить давно.
Сьогодні РФ заявила про збиття величезної кількості українських дронів - 36 - над Чорним морем та північно-західною частиною Криму. Атака сталася цієї ночі.
При цьому в Росії офіційно не коментували НП на Афіпському нафтопереробному заводі у Краснодарському краї. Там уночі сталася пожежа. Пізніше українські ЗМІ з посиланням на джерела написали, що завод атакували два дрони СБУ.
І Україна, і Росія впроваджують нові озброєння, пов'язані з повітряними атаками та захистом від них.
"Інститут вивчення війни" (США) проаналізував нову версію російського дрону "Ланцет". Повідомляється, що росіяни почали використовувати оновлений безпілотник-камікадзе "Виріб-53", судячи з наявних даних, з 21 жовтня.
Цей безпілотник, на думку експертів, має систему автоматичного наведення, яка може розрізняти типи цілей та підвищувати шанси на успішний удар.
"Виріб-53" поки не використовують широко, але військові зараз зазнають безпілотників для масових синхронізованих роєвих ударів.
Корисне навантаження безпілотників "Виріб-53" – від трьох до п'яти кілограмів. Раніше ЗСУ підтвердили, що "Ланцети" збільшили дальність польоту майже вдвічі і можуть атакувати цілі у глибшому тилу.
Україна ж незабаром матиме нові системи ППО, які в Америці назвали FrankenSAM. Це гібриди, які дозволяють запускати сучасні зенітні ракети західного калібру із модернізованих радянських пускових установок.
Один варіант поєднує пускові установки "Бук" та ракети Sea Sparrow, інший - радянські радари та ракети Sidewinder. Вони пройшли випробування на військових базах у США та надійдуть на озброєння ЗСУ цієї осені.
Також видання пише, що цього тижня в Україні почала працювати ракетна система Hawk часів холодної війни. NYT пише, що Україна "відчайдушно потребує" систем ППО напередодні зими - але пускових установок у США не вистачає, і тому пішли на такий крок.
Допомога Україні
Вже цитований військовий експерт Майкл Кларк бачить небезпеку, що Захід на тлі глухого кута на фронті може зупинити військову допомогу Україні.
"У Києві турбуються, що Захід може припинити надавати йому допомогу, якщо побачить, що ситуація на фронті зайшла в глухий кут. Західні лідери не зацікавлені у веденні війни на виснаження, і хочуть бачити успіхи української армії на полі бою", - заявив експерт.
Він також повідомив про іншу проблему всередині керівництва України.
Серед військових ходять чутки, що головком Валерій Залужний та президент Володимир Зеленський по-різному дивляться на ситуацію. Залужний вважає, що Україні слід зосередитись на утриманні поточних позицій та підготовці до бойових дій у 2024 році. Але з цим не згоден Зеленський, який, мабуть, вимагає продовжувати наступ.
Але оскільки значних результатів воно поки що не дає, то розмови про урізання західної допомоги почали звучати вже в Україні.
Американці можуть її "значно зменшити", вважає екс-посол України у США Валерій Чалий.
"На жаль, є ймовірність, що ця сума буде значно нижчою за ту, яку зараз пропонує Білий дім. І вже лунають голоси про те, за якими статтями цю допомогу можна зменшити", - розповів екс-дипломат в інтерв'ю "Київ пост".
Нагадаємо, спікер Майк Джонсон уже двічі заявив, що вимагає окремого голосування щодо України - всупереч законопроекту Байдена, який пропонує виділити гроші пакетом - для України, Ізраїлю та на внутрішньоамериканські потреби.
За допомогу Ізраїлю окремо від України Конгрес голосуватиме вже наступного тижня, заявив Джонсон. Україна при цьому не розглядатиметься.
Також американські ЗМІ торпедували один із аргументів Байдена щодо виділення Україні 61 мільярда доларів. Білий дім просуває ідею, що це допоможе завантажити американську промисловість (оскільки військові замовлення підуть на американські заводи).
Але телеканал NBC News пише, що попередні витрати - понад 40 мільярдів доларів лише військової допомоги - поки що не вплинуло на зростання зайнятості в США.
"Кількість робочих місць була відносно невеликою порівняно із загальним розміром галузі, незважаючи на потік федеральних доларів", - пише видання з посиланням на джерела.
Проблема в тому, що американський ВПК поволі адаптується до нових викликів.
Деяким компаніям доводиться відновлювати виробництво зброї, яку вони не випускали роками, що вимагає від них повторного найму робітників та відтворення виробничих ліній. Потрібно побудувати нові цехи або навіть заводи, і цей процес може тривати кілька років.
Також знадобиться багато часу, перш ніж виробництво досягне піку, і "мільярди доларів, виділені на війну в Україні, почнуть впливати на економіку загалом".
Але найголовніше питання - чи попит на продукцію нових виробництв збережеться настільки, щоб вони окупилися.
"Щойно це виробництво дійсно набере обертів, залишиться питання, чи буде це виробництво стійким або США вступлять у новий цикл підйомів і спадів", - пише видання.
Зустріч на Мальті
На Мальті цими вихідними пройшов черговий раунд переговорів щодо миру в Україні.
Їх провели Київ та західні країни з одного боку та представники "глобального Півдня" з іншого. Зустріч пройшла за зачиненими дверима.
Україна планувала, що на цій зустрічі буде вирішено питання щодо проведення глобального мирного саміту пізніше цього року, повідомляло агентство Reuters. Але за фактом це питання так вирішене і не було, що випливає із "заяви співголов", яку опублікував голова ВП Андрій Єрмак.
За його словами, домовлено "здійснювати необхідні кроки для підготовки до проведення цього заходу". Тобто, конкретики за часом його проведення немає.
У решті заяви містить досить загальні фрази.
Учасники "предметно обговорили ключові принципи, на яких має бути досягнуто та ґрунтуватися всеосяжний, справедливий та міцний світ для України". А також опрацювали такі напрямки: "Ядерна та радіаційна безпека", "Продовольча безпека", "Енергетична безпека", "Звільнення всіх полонених та депортованих осіб" та "Відновлення територіальної цілісності України".
Що саме за підсумком вирішили – не повідомляється.
Також немає даних, хто із впливових гравців "глобального Півдня" надіслав своїх представників. Американські ЗМІ писали, що на зустрічі цього разу не було Китаю. Немає даних про те, чи були присутні представники Саудівської Аравії (у списку зустрічей Єрмака під час саміту вони не згадуються).
Загалом саміт був заздалегідь затьмарений ситуацією на Близькому Сході. І тим, яку позицію зайняла Україна щодо війни у секторі Газа.
Підтримка Ізраїлю президентом Зеленським поставила під загрозу майже річні зусилля Києва щодо завоювання підтримки мусульманських країн у війні проти Росії, пише The Washington Post.
Перші заяви Зеленського про підтримку Ізраїлю після нападу ХАМАС допомогли Україні залишатися в центрі уваги міжнародної спільноти та поставили її на бік США.
Але при цьому війна в секторі Газа є одним із найскладніших дипломатичних випробувань для України з лютого 2022 року, вважає видання. Такі країни, як Туреччина, Саудівська Аравія та Катар, які часом надавали велику підтримку Україні, звинуватили Захід у подвійних стандартах у Газі, вказуючи на широке засудження загибелі мирних жителів в Україні порівняно із приглушеною критикою Ізраїлю за бомбардування Гази.
"Також Україні тепер доводиться боротися з тим, що увага світу в основному переключається на нову війну на Близькому Сході, а також з вимогами військової підтримки США, що конкурують з Ізраїлем", - йдеться в матеріалі.
