Перший день зими українці зустріли із графіками відключень електроенергії. За повідомленням "Укренерго", 1 грудня для побутових споживачів з 13.00 до 22.00 діяла одна черга відключень, а для промисловості та бізнесу в цей час застосовувалися графіки обмеження потужності.
"Причина - пошкодження енергооб'єктів під час масованої ракетно-дронової атаки 28 листопада", - зазначили в "Укренерго".
Нагадаємо, у другій половині листопада українська енергосистема зазнала двох потужних атак.
Про особливості першої атаки ми вже докладно писали : тоді були удари по кількох ТЕС і ГЕС, плюс - росіяни атакували підстанції атомних станцій, через що в зупинку на якийсь час вийшло всі дев'ять атомних блоків. Вже тоді експерти заявили, що таким чином РФ хоче розхитати українську атомну генерацію, яка після значного пошкодження маневрених потужностей ТЕС та ГЕС, по суті, залишилася єдиною ланкою, яка забезпечує роботу об'єднаної енергосистеми.
Масована атака 28 листопада за фактом підтвердила ці припущення - основний удар припав на підстанції поблизу АЕС, що знову призвело до "скидання" потужностей атомних блоків.
Крім того, були удари по обладнанню газових сховищ, про що заявив Нафтогаз.
Тому, крім ризиків по електроенергії, цієї зими можуть додатися і ризики щодо газу та опалення. Українці ризикують сидіти не лише без світла, але ще й у холодних квартирах – якщо вдарять морози, температура у приміщеннях може опуститися до 14-16 градусів, каже експерт енергоринку та голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Розбиралися, яка зараз ситуація в енергосистемі, і які є ризики щодо газу.
"Дістали" атомку через підстанції
28 листопада метою атаки українською енергосистемою стали, головним чином, високовольтні підстанції.
Зокрема, були удари по трьох ключових підстанціях 750 кВт "Укренерго", які відіграють ключову роль у розподілі електроенергії від атомних станцій.
Йдеться про Вінницьку підстанцію (підключена до Южно-Української АЕС) та є одним з основних вузлів передачі електроенергії на територію центральної та західної частини країни), Київську (розподіляє електроенергію на Київ та сусідні області з Рівненською та Хмельницькою АЕС), а також Західно- Української підстанції (пов'язана з Рівненською АЕС, забезпечує постачання західноукраїнських областей та відіграє ключову роль у інтеграції української енергосистеми до європейської), розповів Попенко.
Удар по Вінницькій підстанції призвів до перебоїв з електроенергією в центрі та на заході країни, а також ускладнив балансування енергосистеми.
Атака на підстанцію "Київська" посилила навантаження на лінії електропередач. А удари по західноукраїнській підстанції знеструмили Львівську та Закарпатську області та створили ризик для імпорту електроенергії з Європи.
Також були удари по підстанціям 330кВт Українка, Луцьк-Північна, Рівне, Шепетівка та Хмельницький. Мета – порушити передачу електроенергії між південними та центральними областями, додав Попенко.
Як повідомили у МАГАТЕ, після такої масованої атаки всі три чинні українські АЕС знизили виробництво електроенергії.
"Вже двічі менш ніж за два тижні Хмельницька, Рівненська та Южно-Українська АЕС знизили рівень потужності як захисний захід під час широкомасштабних військових дій у країні", - зазначив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
За його словами, потужність скидали усі дев'ять атомних реакторів. Один реактор – на Рівненській АЕС – відключався від мережі, а Хмельницька АЕС на якийсь час втратила зв'язок із двома лініями електропередач, йдеться у заяві МАГАТЕ. У цій організації також зазначили, що енергетична інфраструктура України є надзвичайно тендітною, що є великим ризиком для ядерної безпеки.
Як пояснив нам екс-працівник Чорнобильської АЕС та експерт з енергетики Олександр Купний, росіяни били не розподільними пристроями самих атомних станцій, а так званими підстанціями другої черги.
"Якщо удари припадають по розподільних пристроях безпосередньо АЕС, то, по-перше, є ризики пошкодження самих станцій (що загрожує росіянам звинуваченнями в ядерному тероризмі), по-друге, в цьому випадку атомні блоки відразу виходять в зупинку за регламентом. Удари по підстанціям "другої черги" призводять до того, що самі блоки продовжують працювати, але електроенергію нікуди видавати, тому доводиться примусово знижувати потужність блоків або виводити їх у зупинку. дуже небезпечно для деяких видів обладнання, зокрема циркуляційних насосів. блоків фактично "в ручному режимі" призводить до більш швидкого зношування, ніж якби блоки виходили в аварійну зупинку "за регламентом", - каже Купний.
"АЕС працюють у режимі експерименту"
На думку Купного, "розхитування" атомної генерації - це "наступний етап" у стратегії Росії.
"Не виключено, що план був продуманий ще у 2022 році. Спочатку знищити або, як мінімум, сильно послабити маневрену генерацію (для чого ворог бив по ТЕС та ГЕС). І змусити українців енергетиків "маневрувати атомними блоками". А потім завдавати планомірних ударів за підстанціями, що з'єднують АЕС з об'єднаною енергосистемою, таким чином послаблюючи атомну генерацію", - каже Купний.
Він також додав, що напередодні атаки 28 листопада росіяни завдали удару по енергооб'єктах ДПЕК та деяких ГЕС (зокрема, Кременчуцької), чим ще більше послабив маневрені потужності. А потім посилив атаку на енергетичну інфраструктуру атомної генерації.
"Ніхто вам не скаже, скільки разів треба бити по підстанціях, пов'язаних з АЕС, щоб вивести з ладу обладнання або блоки атомних станцій. Але в тому, що такі режими "вмикань-вимикань" сильно зношують і обладнання, і блоки, немає сумніву. Справа в тому, що ті ж самі блоки мають певний запас міцності на аварійні та планові відключення, але він не безмежний", - додав Купний.
"Фактично атомна генерація у нас почала працювати в експериментальному режимі, коли обладнання експлуатується "не за інструкцією". До чого це призведе, точно ніхто сказати не може. Серед прогнозованих ризиків - збільшення зносу та аварійності, а отже доведеться частіше зупиняти блоки на ремонти навіть якщо не буде атак", - пояснив аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
Він також каже, що підстанції, по яких припав удар 28 листопада, "зшивають" енергосистему в єдине ціле. Тобто в міру їхнього руйнування зростають ризики, що енергосистему розіб'ють на "острова".
"У такому режимі енергосистема теж може функціонувати. Але, по-перше, вона стає ще більш уразливою, по-друге, "острівна" робота має бути відповідним чином закріплена. Тобто один "острів", наприклад, забезпечує електрикою західну Україну, другий - центральну і т.д. Але тут же виникає проблема - при розділі на "острова" та ж Рівненська АЕС вже не зможе постачати Київ, а іншого великого виробника електроенергії для столиці в регіоні немає", - зазначив Корольчук.
За його словами, оперативні ремонти пошкодженого обладнання займають у середньому тиждень. Тобто якщо не буде повторних ударів, цього тижня Україна може вийти на графіки відключень по 4-6 годин на день для кожної групи споживачів. Але при цьому самі відключення збережуться, як вважає Корольчук, щонайменше до кінця грудня. Такої думки дотримується і Олег Попенко.
"Відновлення йде важко. Наприклад, у Рівному знову лягла система через перенапругу. Багато залежить від наявності обладнання, погоди, можливостей для імпорту, але в будь-якому випадку йдеться про терміни 10-15 днів, а то й до кінця грудня. ", - каже Попенко.
Це, повторимося, якщо не буде повторних ударів та не похолодає (що збільшить енергоспоживання та дефіцит у системі).
Ці прогнози збігаються з оцінками інших експертів, які заявляли, що на відновлення руйнувань після атаки знадобиться щонайменше 20 днів.
"У квартирах буде плюс 14-16"
У ході масованої атаки по українській енергосистемі 28 листопада були удари і по газовій інфраструктурі.
Російські ЗМІ повідомляли, що під ракетну атаку потрапили газові сховища у Львівській області, зокрема Більче-Волицько-Угерське ПДГ на 17 млрд кубів (це більше половини всіх потужностей із зберігання газу в країні). Удари, як вони стверджують, припали до обладнання із закачування та відбору газу, яке раніше вже зазнавало атак і частково було пошкоджено.
У "Нафтогазі" підтвердили, що були атаковані об'єкти групи, але які саме не уточнювали. Зазначили лише, що атака не вплине на надання послуг споживачам. Тим часом, питання об'єктів "Нафтогазу" виносилося на засідання Ставки поряд з темою ударів по енергосистемі.
За словами Корольчука, росіяни вдарили по станції НАКу у Стрийському районі, яка "відповідає" за підйом газу з використанням тиску ресурсу, що вже знаходиться у сховищі.
"Якщо транзиту російського газу не буде, виникне додаткове навантаження на підземні сховища. І як система справлятиметься - поки що незрозуміло", - каже він.
Експерти також додали, що удар по обладнанню ПГГ - це своєрідний "психологічний" тиск на західні компанії, які зберігають свій ресурс в українських підземних сховищах. Після попередніх атак відзначалося прискорене виведення іноземного ресурсу з України, але невелика частина його ще залишається. Чим менше у наших підземних сховищах газу, тим більше потрібно так званого "технічного газу", щоб забезпечити потрібний тиск для підйому та розподілу ресурсу.
"Ситуація посилюється тим, що свого газу у нас не так багато. Раніше держкомпанії видобували 14,4-14,6 млрд кубів, приватні - 6 млрд. Цього року держкомпанії знизили видобуток до 13 млрд, а приватні практично її зупинили. різним оцінкам, для проходження опалювального сезону нам може не вистачити від 0,5 до 2 млрд куб. того, яка буде погода. На газ претендують теплова генерація, що залишилася (станцій, що працюють на вугіллі, в Україні вже немає) плюс численні газопоршневі установки, які запускають у рамках децентралізації енергетики. отримати ресурс не так просто - на нього черга. Тому якщо температура опуститься до мінус 5-10 градусів, то не виключено, що почнуть "недотоплювати": у квартирах буде не вище 14-16 градусів тепла, а школярів та студентів масово відправлять на віддалення", - зазначив Попенко.
