Аналізуємо підсумки 1051 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Російські війська знову просунулися у Курській області із заходу українського плацдарму. Український контроль втрачено над Леонідовою, Олександрією, Кругленьким, Миколаївкою, частково – Старою та Новою Сорочиною.
Про це свідчить мапа військового паблика Deep State. На кадрах - динаміка втрати позицій ЗСУ на цій ділянці за дві останні доби. Зважаючи на все, мета цього наступу росіян - підійти із заходу до Малої Локни.
Судячи з карти, ЗСУ втратили з 6 січня близько 40 квадратних кілометрів у Курській області.
Також російські ЗМІ сьогодні показали кадри із села Бердін, на яке на початку тижня наступали ЗСУ. Судячи з кадрів, це село перебуває під контролем РФ. Тобто наступальні дії ЗСУ результату у вигляді збільшення контрольованої території в Курській області не принесли. Хоча в російських пабликах, як і раніше, популярна версія, що головний удар українські війська готують пізніше і в іншому місці.
На Донеччині росіяни знову просунулися в Курахово та під Покровськом, свідчить карта Deep State.
У Кураховому РФ захопила території у південно-західній частині міста, а також на північному заході – в районі Петропавлівки та Слов'янки. Зважаючи на все, російські війська намагаються з півночі обійти село Андріївка - ключове для контролю всієї території навколо Курахового, де ще залишаються позиції ЗСУ.
Під Покровськом у РФ просування на південний захід, у бік Вдалого і Успенівки, і на схід, у бік траси на Костянтинівку (як ми вже писали, мабуть росіяни хочуть перерзати осовну трасу на Покровськ із заходу та сходу).
На підступах до Дніпропетровської області до Покровська основні бої розгортаються за Солоне, захопивши яке, росіяни зможуть розпочати бої за Вдале, пише український військовий із позивним "Мучною".
До обстрілу.
Сьогодні вранці завершилися рятувальні роботи у Запоріжжі, яке вчора обстріляли авіабомбами. У місті загинули 13 людей і понад сто отримали травми та поранення.
Під удар, судячи з знімків, потрапив завод "Мотор Січ" – це велике підприємство оборонного комплексу. До повномасштабної війни, окрім іншого, виробляло двигуни для літаків та гелікоптерів. Воно не вперше зазнає російських обстрілів. Росіяни стверджують, що там збирають безпілотники для ЗСУ. Україна цього не підтверджувала.
Останній "Рамштайн" напередодні Трампа
Сьогодні у Німеччині відбулося останнє при Байдені засідання контактної групи по Україні на авіабазі "Рамштайн". Туди прибув і Зеленський, а від США – голова Пентагону Остін.
Остін під час засідання оголосив про останній американський пакет при адміністрації Білого дому, що йде. До нього увійшла зброя на півмільярда доларів:
- ракети протиповітряної оборони AIM-7, RIM-7, AIM-9M;
- боєприпаси класу "повітря-земля";
- Допоміжне обладнання для F-16;
- Броновані мостові системи;
- Обладнання для захищеного зв'язку;
- стрілецька зброя;
- боєприпаси;
- запчастини, допоміжне обладнання, послуги, навчання та транспортування.
Також вісім країн затвердили дорожні карти із оборонної співпраці з Україною до 2027 року. Вони домовилися укласти такі договори з Києвом за підсумками майбутнього літнього саміту НАТО. Самі країни у своїй не вказуються.
"Орієнтуючись на цільові показники потенціалу до 2027 року, наші країни планують тісно співпрацювати з Україною, щоб визначити, як досягти цих контрольних показників, збалансувавши потреби України як у воєнний час, так і в майбутньому за допомогою наших відповідних національних пожертв, закупівель, інвестицій та зусиль щодо розширення потенціалу оборонної промислової бази, у тому числі за рахунок використання можливостей виробництва та підтримки національної оборонної промисловості України", - йдеться у повідомленні.
Зеленський виступив на "Рамштайні" і дорікнув союзникам за непоставку обіцяних систем ППО. І висловився за відправлення в Україну іноземних військових до завершення війни.
"Минулого року Франція висунула ідею розгорнути контингент партнерів України, і це наблизить нас. Нашою метою є пошук адекватних інструментів, щоб змусити Росію до світу. Я вважаю, що розміщення контингенту партнерів є одним із найкращих інструментів. Давайте будемо практичнішими в тому, щоб зробити це можливо. Ми чули сигнали від деяких наших партнерів, від Сполученого Королівства на підтримку цього. хоробрими, ми маємо впровадити справді сильні інструменти", - заявив президент на контактній групі.
Нагадаємо, останнім часом обговорювалася можливість відправлення миротворців до України вже після завершення війни, щоб утримувати лінію розмежування. Проте, навіть вона не отримала великої підтримки. Багато західних країн сказали, що вони можуть надіслати свої війська, тільки якщо на це погодиться РФ. Але Москва вже висловилася проти присутності іноземних військ України.
Минулого року президент Франції Макрон заявляв про можливість відправлення західних військ до України до закінчення війни. Але ця ідея також не зустріла підтримки у більшості країн НАТО, включаючи США. Час від часу обговорюється лише відправка військових інструкторів в Україну, але й на цю тему рішення поки що немає.
Після Німеччини Зеленський планує летіти до Італії. Там він, за даними ЗМІ, повинен був сьогодні зустрітися з президентом США Байденом, який йде, проте той скасував візит до Європи через пожежі в Каліфорнії.
Нагадаємо, що попередню зустріч Байдена та Зеленського в жовтні також було скасовано - через ураган у Флориді. Байден тоді не приїхав до Німеччини, куди виїхав Зеленський. У результаті український президент влаштував міні-турне Європою, презентуючи скрізь свій "план перемоги" (про який останнім часом вже забули навіть в Україні).
Повертаючись до "Рамштайну" - поки невідомо, чи ця група збиратиметься при Трампі. Таких планів обраний президент США не висловлював, а американські ЗМІ прогнози швидше негативні. New York Times пише, "незрозуміло, чи вона [група] продовжуватиме роботу при новій адміністрації", враховуючи, що "Трамп вкрай скептично ставиться до підтримки України, набагато менше вкладається в альянси".
Келлог та Великдень
Спецпредставник Трампа Україною Кіт Келлог, який днями скасував свій візит до України, вчора окреслив попередні терміни врегулювання війни. Він заявив, що ставить за мету протягом ста днів спробувати закінчити конфлікт. У тому числі – шляхом прямих переговорів із Путіним.
В інтерв'ю Fox News Келлог наголосив, що і Трамп, і він сам усвідомлюють: вони мають "мало часу" для пошуку рішення війни Росії проти України. Радник Трампа вважає, що "найбільшою помилкою" Байдена була відмова говорити з Володимиром Путіним після 2022 року, тоді як Трамп налаштований це зробити.
Він додав, що Трамп "не намагається дати щось Путіну чи російським", а "намагається врятувати Україну та зберегти її суверенітет", заявив спецпредставник обраного президента. "І він збирається переконатися, що це справедливо і що це чесно. І він неодноразово говорив про це, і коли Зеленський зустрічався з ним у Trump Tower і коли він говорив про це на своїй прес-конференції", - заявив генерал.
На думку Келлога, Трампу вдасться запропонувати прийнятне рішення Путіну та Володимиру Зеленському "у короткостроковій перспективі". "Я хотів би поставити мету як на особистому, так і на професійному рівні, я б сказав, давайте встановимо її на рівні ста днів", - сказав він.
Зазначимо, що 100 днів з дня інавгурації Трампа закінчиться 30 квітня. При цьому, якщо рахувати від дати, коли Келлог це сказав - 8 січня - то сто днів закінчується 18 квітня. Тобто, за два дні до Великодня, який цього року всі християнські конфесії відзначають в одну дату – 20 квітня.
Після цих заяв Келлога Пасху, як орієнтовну дату з врегулювання, назвали і владу Великобританії.
"Дональд Трамп ще не прийшов до влади. Судячи з того, що я бачив останні кілька днів, є ознаки невеликого відхилення в його розумінні того, що угода буде досягнута 21 січня. Думаю, тепер це малоймовірно. Судячи з інформації, що до нас надходить, цей графік справді зрушив приблизно до Великодня", - сказав глава британського МЗС Девід Леммі.
У неминучості переговорів, здається, впевнені вже і в адміністрації США, що йде. Чиновники Білого дому заявили телеканалу CNN, що переговори розпочалися б у першій половині 2025 року навіть у разі перемоги Камали Харріс, а не Дональда Трампа. Виходячи з цього метою останніх військових поставок з боку Байдена було не прагнення продовжити війну, а "розширення можливостей України перед потенційними переговорами".
Втім, деякі дії адміністрації, що йде, перспективи переговорів ускладнили. Наприклад, схвалення Байденом далекобійних ударів по РФ. Після чого Путін посилив ядерну доктрину і застосував по Україні "Горішник" (натякаючи, що його можуть застосувати і на Заході).
Крім того, не виключено, що дозвіл на "дальнобій" стане ще одним приводом для Москви жорсткіше наполягати на "демілітаризації" України, що ускладнює досягнення будь-яких домовленостей, оскільки і для Києва цей пункт буде найменш компромісним.
У умовах названі Келлогом терміни сто днів для врегулювання - це досить стислий час за мірками цієї війни. Особливо якщо врахувати, що вона повним ходом триває, і офіційні позиції Києва та Москви після її закінчення поки що діаметрально протилежні.
Якщо команда Трампа наслідуватиме цей таймінг, то її зусилля по миротворчості обіцяють бути вкрай активними. І цілком можливо, що новий президент США і його помічники вже мають бачення, як закінчити конфлікт саме в зазначені терміни (інакше навряд чи їх би стали озвучувати).
І хоча конкретних своїх планів у Трампа щодо України поки що не розкривали, вже зараз можна точно сказати, що там відсутнє прийняття України до НАТО та залучення американських військ у війні з Росією.
Також Трамп уже кілька разів натякнув, що зустрічатиметься з Путіним і готовий, на відміну від Байдена, "зрозуміти" його побоювання щодо наближення НАТО до кордонів РФ.
Втім, поки конкретні плани Трампа та його соратників, повторимося, не зрозумілі. І щодо них надходять до ЗМІ суперечлива інформація.
Наприклад, Financial Times із посиланням на європейських чиновників, які проводять обговорення українського питання з майбутньою адміністрацією США, пише, що команда Трампа переглядає підхід до закінчення війни.
Один із чиновників зазначив, що команда Трампа "одержима силою і бажанням виглядати сильними" і що там поки що не придумали, як вирішити конфлікт. Це, очевидно, означає, що підтримка України продовжуватиметься і після інавгурації обраного президента США Дональда Трампа, робить висновок FT. Зокрема, там звернули увагу на слова Трампа про те, що конфлікт в Україні вдасться зупинити протягом півроку (насправді Трамп сказав, що хоче завершити війну швидше, ніж за півроку).
За словами європейських чиновників, яких цитує видання, в адміністрації Трампа побоюються, що їхні дії можуть порівняти з "катастрофічним висновком американських військ з Афганістану" за Джо Байдена, "повторення якого в Україні в офісі Трампа не хотіли б".
Також досить показовий щодо очікувань американського істеблішменту щодо другого президентського терміну Трампа коментар дав поки що держсекретар Блінкен з приводу ідеї Трампа приєднати Гренландію до США.
Коментар був гранично зверхнім: "це не найкраща ідея, вона не буде реалізована на практиці і не заслуговує на обговорення".
Тобто істеблішмент, представником якого є нинішній держсекретар, очікує, що Трамп правитиме приблизно так само, як і у свій перший термін. Коли до всіх його заяв ставилися за принципом «міли Ємеля, твій тиждень», а насправді Америкою керувала «стара гвардія» республіканців, а також кадри часів президентства Обами, що залишилися на всіх рівнях у держапараті (особливо в Держдепі).
За підсумками, курс Америки у зовнішній політиці мало змінився, а стосовно Росії навіть посилився через звинувачень на адресу Москви у втручання у американські вибори.
Власне, приблизно на той самий істеблішмент чекає і зараз - що старі республіканські кадри щільно оточать Трампа (плюс амортизатор у вигляді Конгресу, де республіканська більшість в обох палатах не повністю підконтрольна обраному президенту) і жодних серйозних змін у геополітичному курсі США не відбудеться.
У тому числі на це сподівається і українська влада, і "партія війни" на Заході, які хочуть переконати Трампа не йти на компроміси з Путіним, а навпаки, посилити політику щодо Росії.
Відлуння цієї роботи час від часу з'являються у ЗМІ у вигляді, наприклад, згаданої вище статті у Financial Times про те, що команда Трамп "переглядає" свій план щодо України.
Чи справді активність Трампа виявиться заблокованою істеблішментом чи спрямована у потрібне йому (істеблішменту) русло – побачимо вже у перші місяці президентства.
Але, судячи з настрою Трампа і, як мінімум, частини його команди (Ілона Маска та інших), у свій другий термін, на відміну від першого, він принаймні спробує просувати власну лінію, незважаючи на опір.
Підсумок цієї боротьби визначить реальну політику США на найближчі роки. У тому числі й по Україні.
