Аналізуємо підсумки 1391 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Російські війська продовжують просуватися в районі Сіверська - як на південь, так і на північ від міста, яке, як стверджують росіяни, вже повністю ними захоплено.
Просування фіксує український паблік Deep State, який зазначає, що росіяни зайняли нові позиції як у Сіверську, так і в сусідньому Ямполі під Лиманом.
Російські паблики пишуть про бої за Резниківку на захід від Сіверська. За українськими картами до неї від лінії фронту ще близько п'яти кілометрів. При цьому боєць ЗСУ "Мучний" також пише про те, що війська РФ зачепилися за східні околиці Резниківки.
Також РФ має просування на сході Запорізької області.
Російські десантники увійшли до Гуляйполя з південного сходу, деяким військам вдалося дістатися центру міста, пише військовий оглядач Bild Юліан Репке. Також росіяни захопили південну частину села Варварівка, розташовану за три кілометри на північ від Гуляйполя.
При цьому в Куп'янську настають ЗСУ, пишуть російські паблики. Там Україна повернула під свій контроль ще кілька мікрорайонів міста та селище Московка.
Проблеми росіян у західній частині Куп'янська полягають у тому, що ЗСУ порушили російську логістику, а також змусили російських операторів дронів відійти на лівобережну частину Оскола, заявляють паблки РФ.
В Україні тим часом дорікають Зеленському, що він під час поїздки до Куп'янська "забув" про генералів, які керували операцією з розблокування міста.
Нардеп Мар'яна Безугла зазначила, що на фотографіях, опублікованих Офісом президента, немає двох ключових командирів, відповідальних за успіх під Куп'янськом – командувача Об'єднаних сил генерала Драпатого та комбрига бригади НГУ "Хартія" Ігоря Оболенського.
"Відео, фото, заяви для всього світу, але він (Зеленський - Ред.) не відвідав тих, хто придумав і організував Куп'янську операцію! Не запитав із перших вуст, не подякував, не поцікавився, як вона проводилася?? Жодного акценту на плануванні, тільки подяка бійцям та Сирському", - на.
Вона називає поїздку Зеленського до Куп'янська "інформаційною операцією", щоб заглушити погані новини з інших фронтів. "Сьогодні меншість говоритиме про Сіверськ - останнє місто на шляху до Слов'янська та Краматорська зі сходу, і про Гуляйполе, яке разом з Оріховим є останніми містами на шляху до Запоріжжя", - написала нардеп.
На ці та подібні звинувачення відреагував командувач штурмовими військами Манько. Він назвав "ублюдками" тих, кого критикує командування та пише про тяжке становище на фронті. І заявив, що ними мають зайнятися спецслужби.
Головред "Цензора" Юрій Бутусов, який проходить службу в "Хартії", пише, що Драпатий до успіхів під Куп'янськом стосунку не має.
За його словами, групу для контрудара під Куп'янськом сформували наприкінці вересня під керівництвом комбрига "Хартії" Оболенського. І вже до середини жовтня під його командуванням було звільнено ключові села під Куп'янськом – Кондрашівка та Радьківка. Драпатий був призначений на цей напрямок вже після прориву фронту росіян, пише Бутусов - 17 жовтня. І вже 21 жовтня "Хартія" під командуванням Оболенського, розвиваючи успіх, прорвалася до річки Оскол, перерізавши логістику російських військ.
При цьому він сказав, що "святкувати перемогу у Куп'янську ще зарано".
"Операцію зі звільнення Куп'янська ще не завершено, ще рано святкувати, ворог щодня атакує, намагається знову прорватися в місто з півночі і лівим берегом, ворог утримує значну частину міста, і запекла битва триває", - пише Бутусов.
Блекаут у Львові
Починаючи з вечора п'ятниці, росіяни посилено атакували енергетику півдня України – особливо Одеської області.
Військові експерти вже назвали це найбільш масованою повітряною атакою Одеського регіону за всю війну. За даними пабліків, постраждало не менше двох десятків підстанцій та одна ТЕС. За ними застосовувалися як дрони, і ракети. Атаки тривали й у неділю.
У результаті Одеса вже третій день перебуває у блекауті. У місті не ходить електротранспорт, місцеві жителі намагаються заряджати гаджети у магазинах, готують їжу на зварювальних апаратах та свічках. Також люди вивішують продукти за вікна, оскільки холодильники не працюють.
Багато водіїв завантажують у машини пауербанки чи зарядні станції, щоб вони заряджалися від двигуна, та їздять містом.
Також в Одесі проблеми з водою – зранку сьогодні по всьому місту почали їздити водні цистерни, а місцевий водоканал заявив, що до 18 години водопостачання буде практично повністю припинено.
Одночасно з Одесою удари були по Миколаєву та Херсону. У Миколаєві досі залишаються проблеми із теплопостачанням.
Крім енергетики, росіяни завдавали ударів по логістиці - портам та залізницям. Зокрема, росіяни вперше за довгий час знову застосували у приморському регіоні КАБи. Повітряні сили ЗСУ в неділю повідомляли про запуски авіабомб у напрямку Затоки (російські паблики стверджують, що метою був неодноразово атакований раніше залізничний міст).
До цього КАБи застосовувалися на Одещині наприкінці жовтня, що наробило тоді багато галасу. Експерти повідомляли про появу у РФ нових далекобійних моделей цих авіабомб. При цьому в контексті нинішнього загострення з ударами на Одещині масоване застосування КАБів може мати тяжкі наслідки.
Цей регіон відіграє ключову роль для зовнішньої торгівлі України, оскільки там розташовані найбільші морські порти. Саме вони зараз є об'єктами російських атак поряд з об'єктами енергетики (чому писали тут ).
Авіабомби можуть завдати портовій інфраструктурі значно більшої шкоди, ніж дрони або навіть ракети. Тим більше, що КАБи дешевші за ракети, а значить, їх зможуть набагато масовіше застосовувати.
Повертаючись до відключень світла – прогнози звучать вкрай тривожні.
Київ буде по 20-22 години без світла на добу під час морозів -5, які прогнозуються вже за тиждень-два, заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг Попенко. Нині у столиці середній час відключення становить по 15 годин на добу.
Київ та східна Україна близькі до повного відключення світла, пише The Washington Post з посиланням на джерела. "Зараз ми за один крок від повного відключення електроенергії в Києві", - сказала людина, знайома із ситуацією в енергетичній кризі.
Під загрозою виходу з ладу перебувають системи передачі електроенергії із заходу, де зараз зосереджена генерація, на схід, що загрожує розділити країну на дві частини. "Ми знаходимося, якщо не на межі" повного відключення електроенергії на сході країни, "то дуже близько до цього", сказав високопоставлений європейський дипломат.
Кремль також "переслідує іншу стратегію щодо створення [енергетичних] островів", щоб окремі регіони "були відрізані від будь-якої генерації електроенергії та постачання електроенергії, а також від існуючої системи передачі".
Експерти не змогли спрогнозувати, скільки атак буде потрібно РФ, щоб довести ситуацію до цього. Ослаблена також українська ППО, що може ускладнити захист решти енергосистеми.
Переговори у Берліні
У неділю у столиці Німеччини розпочалися чергові переговори представників Трампа та української делегації на чолі із Зеленським. Американську групу очолюють Віткофф та Кушнер - найближчі соратники президента США, які останніми тижнями перехопили переговорний трек з Росією та Україною.
Переговори тривали близько п'ятої години в неділю та ще дві години сьогодні, повідомили українські ЗМІ. Поки конкретних домовленостей, зважаючи на все, не досягнуто - принаймні офіційно про них не заявлялося. Зеленський дав коментар, назвавши переговори "продуктивними", але дав зрозуміти, що угод із спірних питань не досягнуто і обидві команди продовжать роботу далі.
При цьому основні розбіжності загалом лежать на поверхні.
Західні ЗМІ вчора і сьогодні активно повідомляли, що з головного питання - територіального - США, як і раніше, вимагають від Києва погодитися на виведення військ з частини Донбасу, що залишилася, і на створення там демілітаризованої зони, куди не увійде російська армія (але при цьому над цією територією буде російський контроль).
За даними журналістів, Зеленський таку модель відкидає та пропонує завершувати війну по лінії фронту. Проте, за інформацією Wall Street Journal, Штати не схильні до компромісу, тому переговори проходять "важко".
Про це пише і Reuters, хоча, за інформацією цього видання, прямо "ні" на заклики США вивести війська Київ не говорить.
Американці заявили Україні під час мирних переговорів у Берліні, що вона має погодитися на виведення своїх військ з Донбасу в рамках будь-якої угоди про припинення війни, повідомляє Reuters з посиланням на джерело. Джерело повідомило, що Київ запросив подальші обговорення. Інше джерело, знайоме з перебігом переговорів, заявило, що з територіального питання, як і раніше, існують серйозні розбіжності.
Проте сам Віткофф ще вчора повідомив про "значний прогрес" під час цих переговорів. А сьогодні голова української делегації Умеров заявив, що Київ сподівається на укладання угоди вже до кінця сьогодення.
"За останні два дні українсько-американські переговори були конструктивними та продуктивними, досягнуто реального прогресу. Ми сподіваємося, що до кінця дня ми досягнемо угоди, яка наблизить нас до миру", - написав секретар РНБО.
Щоправда, пізніше речник Умерова Діана Давітян заявила, що він мав на увазі не буквально "до кінця дня", а "врешті-решт". Хоча в посту секретаря Радбезу більш однозначне формулювання.
Крім того, Умеров закликав не довіряти публікаціям з інсайдами на зустрічі. Він заявив, що у ЗМІ зараз звучить "багато шуму та анонімних спекуляцій" і закликав не піддаватися на чутки та провокації.
Слідом за Умеровим розкритикував інформацію, що з'явилася в ЗМІ, про переговори України та США заступник глави МЗС Кислиця.
"Перебуваючи в одній переговорній кімнаті з Кушнером і Віткоффом другий день поспіль, я б сказав, що теорії змови, що розповсюджуються в ЗМІ, є хибними. Я позитивно вражений рівнем розуміння інтересів України та позиції американських партнерів. Важливо, щоб американська сторона залишалася повністю залученою до мирного процесу і намагалася визначити кроки, які намагалися визначити кроки, які несправедливо порушуються. Перекручувати підхід американської команди, у той час як вони вкладають час, зусилля та ресурси у встановлення миру.
Не можна не відзначити – заяви Умерова та Кислиці з'явилося після публікацій про те, що американці наполягають на виведенні українських військ із Донецької області, а Зеленський противиться цьому. Але що саме із цього не відповідає дійсності, із коментарів українських чиновників незрозуміло.
Не виключено, що ці коментарі з'явилися на вимогу американських переговорників - їх могли роздратувати витоку інформації у ЗМІ, в яких вони запідозрили українську сторону.
Очевидно, США роблять велику ставку на ці переговори в Європі, про що напередодні заявляв і Трамп. Саме тому на Київ зростає тиск з боку США – американці вимагають від України погодитися з планом Віткоффа та Кушнера, адже з ним, мабуть, загалом і загалом уже згодна Росія. У цьому випадку "так" Зеленського дозволило б Трампу в найкоротші терміни заявити про прорив у мирних переговорах та проголосити швидке закінчення війни в Україні ще до Різдва.
Проте витоки з переговорів та багатогодинні обговорення показують, що Зеленський намагається повернутися до моделі, яку просуває Київ та Європа – перемир'я лінією фронту з мінімальними зобов'язаннями Києва за розміром армії, позаблоковості тощо. Хоча за останнім пунктом Київ може "посунутись", на що вчора натякнув Зеленський - за його словами, Україна готова не прагнути НАТО, якщо отримає вагомі гарантії безпеки.
Проте позиція Києва залишається досить непоступливою. І, найімовірніше, саме європейці напередодні запропонували українському президенту обрати саме таку модель переговорів, пообіцявши підтримку.
Хоча на даний момент доля цієї підтримки невизначена: вже сім країн Європи (включаючи Бельгію – основного власника активів РФ – та важкоатлету Італію) виступають проти основного механізму фінансування України – видачі Києву "репараційного кредиту" за рахунок заморожених російських активів. Вирішити це питання в ЄС планують уже цього тижня.
Крім того, незрозуміло, як відреагує Трамп на відмову Зеленського йти на поступки за ключовим пунктом мирного плану. І чи вживе він заходів тиску на українську владу і наскільки жорстких, щоб спонукати їх погодитися на виведення військ із Донецької області. Власне, за великим рахунком, від цього залежить підсумкове рішення Київ з цього питання.
Крім того, провал рішення щодо видачі "репараційного кредиту" також буде своєрідною формою тиску на Зеленського.
Але про це розповімо нижче докладніше.
Війна чи мир? Що принесе "репараційний кредит"
Ця позика у європейських ЗМІ та у заявах європейських політиків часто подається як сигнал про те, що "Європа - самостійний гравець, якого не можна ігнорувати у питаннях України". Противники ж видачі кредиту наголошують на тому, що це знищить довіру зовнішніх інвесторів до фінансової системи Євросоюзу і посилить економічні проблеми Європи, що й без того наростають.
Однак, насправді репараційний кредит може мати й інші, причому далекосяжні наслідки і для війни в Україні, і для європейської геополітики.
1. Видача кредиту зробить малореалістичним швидке закінчення війни. Швидке закінчення війни можливе лише у випадку, якщо одна зі сторін піде на поступки, які можуть бути наслідком або різкого погіршення військової ситуації (обвал фронту), або результатом тиску на одну або обидві сторони зовнішніх сил. На Росію Трамп і Захід загалом не мають таких важелів, які б змусили її найближчим часом піти на поступки. Вони, теоретично, мають Китай, але він не демонструє жодних ознак того, що готовий їх застосувати. При цьому Трамп має важелі впливу на Київ. Виходячи з цього, він і вибудував логіку свого мирного плану, за яким на набагато більші поступки, ніж Росія, має піти Україна (щоб Москва погодилася на завершення війни). Якщо Київ не отримає кредит, саме по собі це вже буде, як писалося вище, тиском на українську владу, яка втратить розуміння, де далі брати гроші на продовження війни. Якщо ж кредит буде видано, то стимули для Києва йти на будь-які поступки сильно знизяться. І, відповідно, війна може остаточно піти у довгу, коли Росія сподіватиметься, що в України ось-ось закінчаться люди, а Україна сподіватиметься, що в Росії ось ось закінчаться гроші. І таке очікування може тривати роками, а разом із цим триватиме й війна.
2. Україна втратить найбільш зрозумілий ресурс для повоєнного відновлення, яким є заморожені в Європі російські активи. За планом Трампа, частина з них мала піти на післявоєнну реконструкцію України. Могли б бути й інші рішення. Але якщо буде видано репараційний кредит, то ці гроші витратять на потреби під час війни. Частину буде освоєно західними збройовими компаніями, частину піде на закупівлю інших імпортних товарів, частину буде відправлено на фінансування невоєнних видатків бюджету України, частину буде розкрадено українськими чиновниками. Причому, якщо видадуть репараційний кредит, то не йтиметься про збільшення фінансування України. У кращому разі – про збереження фінансування на рівні цього року та минулих років. На рівні, що не дозволяє Києву досягти перелому у війні.
3. Видача репараційного кредиту збільшує можливість різкої ескалації у війні з розширенням її на Європу. Орбан уже заявив, що це буде акт оголошення війни Росії. Невідомо, чи готовий Кремль дійсно застосувати проти європейців військові заходи як відповідь на фактичну конфіскацію своїх активів, але, однозначно, якісь дії він зробить, що погіршить і так вкрай напружені європейсько-російські відносини. А отже, у міру затягування війни, збільшуватиметься ймовірність, що, в якийсь момент, зростання цієї напруги перейде грань, за якою розпочнеться вже відкрита війна, що загрожує переходом у ядерну фазу. Але навіть якщо до відкритої війни не дійде справа, це стане величезною перешкодою для нормалізації відносин РФ та Європи у довгостроковій перспективі - навіть після завершення війни і навіть у разі політичних змін у Росії чи ЄС. А в умовах стратегічного протистояння Москви та європейців Україна залишатиметься для них полем битви. При тому, що головна реальна гарантія безпеки для України – це нормалізація відносин Росії та Європи із твердженням нової системи європейської безпеки, що означатиме міцний світ і для українців.
