Сьогодні прем'єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила підсумки конкурсу на розробку великого літієвого родовища "Добра" у Кіровоградській області.
Ним виявилася компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є компанії Techmet та The Rock Holdings.
Це рішення примітне трьома моментами.
Перше – минулого тижня, ще до підбиття підсумків конкурсу, його переможцю передбачила американська газета The New York Times. Тобто результати були зумовлені заздалегідь.
Друге – за даними The New York Times, переможцем конкурсу є консорціум компанії Techmet (її співвласником є уряд США через Міжнародну фінансову корпорацію розвитку) та близького друга Трампа, мільярдера Рональда Лаудера.
Третя – це перше рішення щодо родовищ, прийняте урядом України в рамках укладеної у травні "сировинної угоди" зі США.
І це, мабуть, навіть найцікавіший аспект. З тієї причини, що Кабмін засекретив основні документи щодо угоди. У публічному доступі є лише рамкова та дуже неконкретна угода про створення спільного українсько-американського інвестиційного фонду, за яку проголосувала Рада. З нього, в принципі, ставало зрозуміло, що американські інвестори отримають право першої ночі щодо розробки українських родовищ. Проте за всіма найважливішими деталями процесу в угоді були відсилання до "технічних документів", які уряд України підписав зі США, однак вони так і не були оприлюднені.
Тому умови, на яких консорціум за участю друга Трампа отримала контроль над родовищем "Добра", проливають світло на те, які реальні умови виписані в угоді.
Відповідно до постанови Кабміну щодо конкурсу, його переможець-інвестор, до компенсації всіх своїх вкладень, отримує 70% продукції. Інші 30% будуть розділені між державою та інвестором. Причому згідно з умовами договору гарантована частка держави при цьому розподілі становить лише 4-6%. Або ж менше 2%, якщо рахувати від загального обсягу продукції.
"Така формула - вкрай невигідна для України, а, враховуючи той факт, що інвестор зможе маніпулювати штучним завищенням витрат за допомогою включення витрат, не пов'язаних з розробкою літієвого родовища, завищення вартості обладнання та інше, це буде збільшувати період компенсації витрат, фактично зменшуючи частку прибуткової продукції (і, відповідно, частку України – Ред. )". "Екологія. Право. Людина".
Також ще один чудовий момент – на зустрічі американського бізнесу з президентом Зеленським у липні цього року компанію TechMet представляв Володимир Ігнащенко. Він за часів президентства Порошенка контролював компанію "Петро-Консалтинг", яку пов'язували з "дивлячимся" за енергетикою часів Порошенка Ігорем Кононенком.
Цікаво, що в ті часи "Петро-Консалтинг" отримала спецдозвіл на розробку ділянки "Добра", але потім вона була анульована. Втім, крапку в цій історії не поставлено, оскільки скасування спецдозволу оскаржується в судах.
При цьому керівником "Петро-Консалтинг" з травня 2018 по травень 2019 року (тобто в той період, коли її контролював Ігнащенко) був Єгор Перелигін, який на даний момент є заступником міністра економіки та займається розробкою угод про розподіл продукції в рамках сировинної угоди.
Докладніше про конкурс на родовище літію та про те, як відбувається запуск сировинної угоди читайте у статті "Країни".
Розподіл часток
12 грудня минулого року Мінекономіки завершило прийом конкурсних заявок від інвесторів на право укладання угоди про розподіл продукції - "металевих корисних копалин, які видобуватимуться та збагачуватимуться в межах ділянки літієвих руд "Добра" (Кіровоградська область)".
Згідно з умовами конкурсу, до 12 січня 2026 року Міжвідомча комісія має розглянути заявки та подати Кабміну свої пропозиції щодо кандидатури переможця. Після чого уряд оголосить ім'я інвестора та підпише з ним угоду про розподіл продукції, а Держгеонедра видасть йому спецдозвіл на розробку ділянки.
12 січня переможця конкурсу і було оголошено. Ним стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є компанії Techmet та The Rock Holdings.
Угода про розподіл продукції за родовищем "Добра" має стати першою в рамках сировинної угоди, укладеної минулого року між США та Україною.
Ділянка "Добра" (Новоукраїнський район Кіровоградської області) - один із найбільших за покладами критично важливих мінералів, що залишилися на підконтрольній Україні території. Він має площу близько 1,7 тисячі гектарів, попередньо розвідані запаси петаліт-полуменових руд, що містять літій, і, у менших кількостях, - ніобій, олово, рубідій, тантал, цезій, берилій, вольфрам та золото.
Подробиці цієї ділянки прописані в постанові Кабміну №1059.
Зокрема, угода про розподіл продукції з переможцем конкурсу передбачає "видачу спецдозволу для геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням корисних копалин". Тобто, очевидно, воно передбачає повний спектр робіт - від розвідки до видобутку. Угода буде підписана на 50 років з дня підписання, але сторони можуть узгодити інші строки, прописавши їх безпосередньо у самій угоді.
При цьому на вивчення надр та аудит запасів інвестор отримає 2,5 роки. Потім він має подати звіт до Державного інформаційного геологічного фонду України, а також пройти бюрократичний ланцюжок погоджень (у тому числі оцінка впливу на навколишнє середовище). Але весь цей час може йти "дослідницький видобуток" обсягом до 5% від облікових запасів, - зазначили в громадській організації "Екологія. Право. Людина".
Після чого ще протягом півроку інвестору потрібно визначитися, чи вестиме він промисловий видобуток або "виходить із угоди".
У першому випадку на організацію видобутку дається ще п'ять років, у другому - протягом 6 місяців інвестор, що не відбувся, повертає спецдозвіл.
Мінімальні інвестиції у розвідку - 12 млн доларів, у видобуток та збагачення - не менше 167 млн. Насправді, за словами екс-глави "Укроборонекспорту" Сергія Бондарчука, реальні вкладення мають бути набагато більшими - від мільярда доларів.
У цьому інвестор до компенсації всіх вкладень отримує 70% продукції. 30%, що залишилися, будуть ділитися між державою і інвестором. Причому частка держави при цьому розподілі виписується як "мінімум 4-6%".
Тобто 70% - це так звана "компенсаційна продукція" для відшкодування вкладень інвестора, а 30% будуть ще додатково розділені між державою та інвестором, причому останній отримає більшу частину. Таким чином, із загального валу видобутку Україна отримає лише менше 2%, а решта 98% відійдуть інвестору, підрахували аналітики громадської організації "Екологія. Право. Людина".
"Така формула - вкрай невигідна для України, а з огляду на той факт, що інвестор зможе маніпулювати штучним завищенням витрат за допомогою включення витрат, не пов'язаних з розробкою літієвого родовища, завищення вартості обладнання та інше, це буде збільшувати період компенсації витрат, фактично зменшуючи частку прибуткової продукції (і, відповідно, частку України - Ред. )".
При цьому визначення структури компенсації, що підлягають, буде прописано в самій угоді про розподіл продукції, яка не передбачає публічного розголошення та громадського контролю, - додали екологи.
Тобто, мабуть, під потенційного інвестора виписали більш ніж привабливі умови.
Друг Трампа, Пупс та люди Порошенка
Що стосується самого інвестора, то про те, що переможцем конкурсу може стати компанія консорціум із компаній друга Трампа Лаудера та TechMet Financial Times писало ще задовго до старту відбору.
TechMet – це компанія з інвестиціями у стратегічні метали, яка частково контролюється Міжнародною фінансовою корпорацією розвитку США, створеною під час першої каденції Трампа.
На зустрічі американського бізнесу з президентом Зеленським у липні цього року компанію TechMet представляв Володимир Ігнащенко, якого пов'язують із екс-міністром енергетики часів Порошенка Ігорем Насаліком (він був радником Насаліка). А ще раніше Ігнащенко контролював компанію "Петро-Консалтинг", яку пов'язували із "дивлячимся" за енергетикою часів Порошенка Ігорем Кононенком.
Цікаво, що свого часу "Петро-Консалтинг" отримала спецдозвіл на розробку ділянки "Добра", але потім вона була анульована. Втім, крапку в цій історії не поставлено, оскільки скасування спецдозволу оскаржується в судах.
Сама фірма "Петро-Консалтинг" на початку 2022 року злилася з European Lithium Ltd., а потім увійшла до структури австралійсько-американської компанії Critical Metals Corp, яка також брала участь у цьогорічному конкурсі на "Добрую", але програла.
В Україні Critical Metals Corp представляє компанія "Європейський літій Україна", яку очолює Михайло Жернов. Жернов у 2019 році став єдиним власником "Петро-Консалтинг".
Щодо решти учасників конкурсу, то серед них були також американська Privateer Capital Management (позиціонується як інвестфірма для тих, хто цікавиться ризиковими активами, у тому числі у видобутку літію та енергетики) та український "Укрлітійвидобуток". Її пов'язували із відомим західноукраїнським діячем Ігорем Кривецьким, також відомим як Пупс. Компанія має спецдозвіл на видобуток літієвих руд на Полохівському родовищі у Кіровоградській області.
За словами Бондарчука, суперечки навколо ліцензії – вже тривожний дзвінок для інвестора.
"Пристойний інвестор таких проектів не любить, оскільки це загрожує великими репутаційними ризиками", - пояснив Бондарчук.
У громадській організації "Екологія. Право. Людина" кажуть, що керівником ТОВ "Петро-Консалтинг" з травня 2018 по травень 2019 року (тобто, у той період, коли її контролював нинішній представник переможця конкурсу Ігнащенко) був Єгор Перелигін, який на даний момент є заступником міністра економіки та курує.
"Обкатують нову схему"
Як каже Юрій Корольчук, на кейсі "Добра", судячи з усього, обкатують нову схему.
"Справа в тому, що дуже багато родовищ вже поділено. У минулі роки на них пачками виділяли ліцензії. Частину пізніше анулювали, але власники за них активно судяться. Зрозуміло, що такий розклад, м'яко кажучи, не дуже подобається Трампу і американським бізнесменам. Але й наші власники спеціальних дозволів опинилися на расах. І ніхто не дасть їм вести видобуток, навіть при наявності чинної ліцензії. І, знаючи це, наші власники ліцензій вже фактично розпочали торги з потенційними "партнерами", - каже Корольчук.
Цю тенденцію підтвердило і наше джерело у сфері недобидобування, розповівши буквально свіжий приклад таких "торгівлі".
"Йдеться про власника невеликого газового родовища, де в перспективі можна видобувати до 50 млн кубів на рік. У нього є ліцензія, але немає грошей на розробку. Тому він ще кілька місяців тому активно почав шукати зв'язки в США, і вже знайшов одного з конгресменів, який готовий "рухати" це питання, зокрема пролобіювати включення родовища, зокрема пролобіювати включення родовища. дійде до конкурсу, з'явиться якийсь "американський інвестор", якому нинішній власник передасть ліцензію", - розповіло джерело.
За його словами, такі кейси стають масовими, оскільки очікується високий інтерес американців до газу.
"Це, звичайно, не літій. Але видобувати його та заробляти можна вже прямо зараз, це дуже перспективна тема", - пояснив Корольчук.
Зазначимо, що нещодавно запрацював онлайн-портал, через який можна буде подавати інвестиційні проекти до Американо-Українського інвестиційного фонду відновлення. Тобто вже найближчим часом вимальовуватимуться конкретні проекти щодо сировинної угоди.
Цікаво, що минулого року, коли вже активно обговорювалася і в результаті було укладено сировинну угоду, "роздачу" спецдозвіл на українські родовища серед "своїх" не поставили на стоп. Що, як каже наше джерело, сильно розлютило Трампа, і в результаті коштувало крісла тепер уже екс-главі Держгеонадру Олегу Голинцю. Він обіймав цю посаду лише рік, але встиг потрапити до кількох скандалів, пов'язаних із видачею ліцензій.
Зокрема, поза конкурсом отримали ліцензії на видобуток граніту екс-депутат із Броварів Сергій Шанпар та його бізнес-партнер та екс-депутат Одеської облради Володимир Осипов, близькі до підсанкційного бенефіціара компанії "Юнігран" Ігоря Наумця (у якого спецдозвіл забрали). Наразі тимчасовим головою відомства є Леонід Музікус, якого призначили заступником Голінця у серпні 2025 року, і який, як каже наше джерело, "на доброму рахунку у західних партнерів".
Бондарчук каже, що американському бізнесу в Україні точно знадобляться "місцеві представники", тому не дивно, що чимало бажаючих стати ними.
"Частина власників ліцензій просять пустити їх у частку хоча б у 10%. Або намагаються вибити "відступні". Але далеко не всі американські інвестори готові платити грошима. Розрахунок може бути, скажімо, лобістськими послугами, зв'язками чи "дахом" від переслідування українською владою", - каже наше.
Наприклад, як розповів нам український бізнесмен, який зараз живе за кордоном, він мав спецдозвіл на розробку танталового родовища. Але потім він потрапив під санкції та ліцензію анулювали. Наразі він оскаржить це рішення в ЄСПЛ, і каже, що якщо знайдеться претендент на "його" родовище, то він готовий зняти свої претензії за певну плату "за домовленістю".
Втім, за словами Корольчука, навіть залагодивши юридичні нюанси з ліцензіями, американці навряд чи почнуть масово розробляти родовища, як мінімум, до закінчення війни.
"Потрібні величезні вкладення, що у разі продовження військових дій дуже ризиковано. Винятки може скласти хіба що газ, де можна заробляти "тут і зараз". Та й після закінчення війни мільярдні вкладення в розвідку і видобуток нових родовищ (а на більшості ділянок, де є рідкісноземельні метали, вироблення поки не йде).
Поки ж інвестиції до Фонду просто мізерні (США внесли 75 млн доларів – Ред. ), їх вистачить хіба що на офіс та численних радників”, – підсумував Корольчук.
Водночас, за словами Корольчука, масово намагатимуться "застовбити за собою місце", а вже потім вирішувати, вкладатись у видобуток чи ні.
