У "Слузі народу" залишилося лише 226 депутатів, а всього у Раді - менше 400
Чисельність фракції "Слуга народу" скоротилася після загибелі народного депутата Ореста Саламахи до мінімально допустимої для збереження монобільшості у Верховній Раді цифри 226 депутатів.
Щоправда, найближчим часом фракція має поповнитися двома депутатами-списочниками, які замінять Дмитра Наталуху (склав повноваження депутата у зв'язку з призначенням на посаду голови Фонду держмайна ), а також нардепа Олександра Кабанова, який нещодавно помер, який також пройшов до парламенту за списком "СН".
Ореста Саламаху замінити нікому - він мажоритарник, а вибори (зокрема і довибори на окрузі) під час воєнного стану заборонені.
Але, у будь-якому разі, навіть 228 депутатів – це критично низький рівень для утримання монобільшості. Варто трьом депутатам залишити фракцію - і "Слуга народу" втратить більшість у Раді навіть формально (реально її вже немає давно і ухвалювати закони виходить лише із залученням голосів інших фракцій та депутатських груп).
Також варто зазначити, що чисельність Верховної Ради зараз досягла мінімального рівня за всю історію - у ній зараз числяться 393 нардепи.
Для порівняння: у попередньому - восьмому - скликанні під кінець роботи було 422 народні депутати. За Конституцією, нагадаємо, у Раді має бути 450 нардепів, але з 2014 року понад два десятки мажоритарних округів опинилися на непідконтрольній території Донбасу та в анексованому Криму. Тож чисельність депутатів скоротилася.
А після початку повномасштабної війни до цього додалися інші чинники. Частину нардепів (наприклад, Віктора Медведчука) позбавили громадянства і втратили мандати. Частину виїхали за кордон та мандати склали. Частина, будучи мажоритарниками, померла і їхнє місце залишається вакантним, оскільки не можна проводити довибори.
І ще один показовий штрих. Як заявив минулого тижня голова САП Олександр Клименко, 41 нардеп цього скликання має підозру у корупції. Якщо додати ще нардепів, які є підозрюваними за іншими статтями КК, то вийде близько 50. Тобто, кожен восьмий депутат зараз офіційно має "підозру".
А ходять без процесуального статусу під кримінальними справами (які використовуються найчастіше як важіль впливу та тиску на них) набагато більша кількість нардепів.
Це до питання про "незалежність" українських законодавців від виконавчої гілки влади та про те, як на цю "незалежність" позначилося скасування депутатської недоторканності у вересні 2019 року.
