Паливо дорожчає, добрива зникають. Як війна в Ірані позначиться на українських аграріях
"Паливна лихоманка" в Україні, про яку вже писала "Країна", набирає обертів.
За даними профільного майданчика enkorr, 5 березня оптові ціни на бензин, дизель та газ знову зросли. Бензин марки А-95 коштує на опті 62, 83 гривні, дизель рвонув до 71,75 гривень (при цьому в роздріб ще збереглися нижчі ціни - 68,95 гривень), скраплений газ продають по 35,75 гривень за літр.
Це означає, що найближчим часом знову підвищаться і роздрібні цінники. Тим більше, що котирування нафти після невеликого відкату знову виросли до 83,03 доларів за барель.
Крім того, найбільші оператори готуються до дефіциту палива, а тому обмежують його продаж. Як сказали "Країні" українські аграрії, зараз для них на європейських НПЗ виставляють ліміти за обсягами відвантаження: в одні руки не більше 500 тонн.
Такі високі ціни на пальне вже стають проблемою для аграріїв, розповів голова Спілки українського селянства та власник фермерського господарства в Кіровоградській області Іван Томич.
"Дизель вже по 70, хоча торік на початок посівної був трохи дорожчий за 50 гривень за літр. Хтось зробив невеликий запас палива ще за старими цінами, але багато хто не встиг, а тепер доведеться платити втридорога. Деякі фермери вже заявляють, що взагалі не сіятимуться. нинішня весняна кампанія буде дуже дорогою та суперскладною”, - каже Томіч.
Він додав, що зараз є проблема і з добривами.
"Наприклад, аміачна селітра дуже дорога, і не завжди можна взяти у потрібних обсягах", - каже Томіч.
Зазначимо: ситуація із добривами може ще більше погіршитися, оскільки через заблоковану Ормузькою протокою йдуть не лише величезні потоки нафти та газу, а й значна частина світового обороту азотних добрив.
Але навіть за підвищеними цінами добрива купити складно, оскільки багато виробників притримують їх в очікуванні ще більших прайсів.
Експерти ФАО, продовольчого підрозділу ООН, допускають проблему нестачі добрив цього сезону, якщо криза навколо Ірану затягнеться, що вплине на світове сільське господарство і вартість продовольства.
Вітчизняні ж хімзаводи ("Рівнеазот" та "Черкасиазот") працюють, за оцінками Української аграрної конфедерації, лише на 30-40% потужності.
Тому в результаті можуть виникнути проблеми з урожаєм, а його собівартість зросте: на 30% і більше.
"Зрозуміло, що восени ціни на зерно на світовому ринку можуть бути вищими, ніж зараз. Але якщо порахувати сьогоднішні витрати на посівну та порівняти їх із вартістю готової продукції в закупівлі, то виходить, що і сіятися, власне, особливо нема чого", - каже Іван Томич.
Розбиралися, як війна на Близькому Сході може вплинути на українських аграріїв та врожай-2026.
Ціни на солярку відбивають бажання сіяти
Засновник групи компаній "Прайм" Дмитро Леушкін каже, що багато агрогосподарств уже сформували запаси палива під весняну посівну кампанію. Тобто нинішнє зростання цін на АЗС по них не сильно вдарить.
Проте самі аграрії кажуть, що встигли створити запаси далеко не всі.
"Да, кто-то успел закупить топливо, но далеко не на весь сезон. Но большинство, особенно мелкие хозяйства, никакого запаса не имеют, им придется заправляться с колес по текущим ценам. 70 гривен за литр солярки - это катастрофа для селян. Правда, весной расход топлива не такой большой, как во время уборочной кампании осенью. Но мы же не знаем, что будет с ценами к тому времени, может, еще больше виростуть. Тому багато фермерів навіть кажуть, що немає сенсу сіяти", - зазначив Іван Томіч.
"Ми не маємо таких ємностей, щоб запастися паливом на весь сезон. До того ж в умовах війни робити такі запаси небезпечно. Тому ні я, ні мої знайомі фермери паливного НЗ не мають. Купуватимемо в міру необхідності і за тими цінами, що є – іншого виходу немає", - розповів фермер Микола з Херсонської області. Він додав, що зростання цін на пальне вже спровокувало збільшення тарифів на логістику.
Тому вивозити залишки торішнього соняшника та завозити добрива обходиться господарствам на 7-10% дорожче, ніж ще тиждень тому.
В Українській аграрній конфедерації кажуть, що у південних регіонах потрібно потурбуватися про забезпечення достатніх обсягів палива, оскільки може виникати ситуативний дефіцит, що загрожує ще більшим накруткою цін.
Виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий заявив, що на гектар гречки за весь період – з весни до осені – потрібно до 100 літрів солярки.
"Минулого року це було трохи більше 5 тисяч гривень, цього року, виходить, буде 7 тисяч, тобто вже плюс 2 тисячі до витрат на гектар. При цьому за підсумками минулого року собівартість гречки з розрахунку на гектар становила близько 10 тисяч гривень. Виходить, цього року буде мінімум 12 тисяч або плюс 20% до минулих сезонів. Що стосується інших культур, то практично всі вони більш затратні по паливу, ніж гречка. Громовий.
Він вважає, що цього сезону аграрії, обираючи список пріоритетних культур, вважатимуть їхню енерговитратність: потреби в паливі як на етапі посівної та убраної, так і на елеваторах, логістиці тощо.
"З огляду на вартість дизеля, газу та електроенергії цей показник все більше впливає на підсумкову собівартість культур", - зазначив Громовий.
Добрива дорожчають та стають дефіцитом
Ще одна проблема, з якою стикаються аграрії напередодні весняної посівної – це добрива.
Томіч каже, що є перебої з постачанням аміачної селітри: не завжди можна купити потрібні обсяги навіть за високою ціною. При цьому ціни на неї справді зашкалюють: коливаються від 23 до 28,4 тисячі гривень за тонну, тоді як минулого року не перевищували 15-21 тисячі гривень.
Дефіцит аміачної селітри учасники ринку оцінюють приблизно 150-170 тисяч тонн.
В Українській аграрній конфедерації зазначили, що цього року азотні добрива справді у дефіциті, хоча саме вони потрібні насамперед для ранніх польових робіт. Наприклад, аміачною селітрою підгодовують озимі, допомагаючи їм підніматися з-під крижаної кірки.
Причина дефіциту наступна: військові домоглися заборони імпорту аміачної селітри корабельними партіями через її підвищену вибухонебезпечність.
Можливо, замість неї дозволять імпортувати альтернативні види добрив, скажімо, вапняну селітру. Але підсумкового рішення поки що не прийнято. Також розглядають варіанти постачання залізницею або автомобільним транспортом, але вони дорожчі.
Тому, за даними УАК, багато аграрії змушені закуповувати інші види добрив, зокрема, карбаміди та сульфати амонію, але їх також не вистачає. Аграрії скаржаться на брак ринку аміачно-карбамідної суміші. Карбаміди в порівнянні з минулим роком подорожчали приблизно на 18%, і зараз в Україні ці добрива продають по 29 тисяч гривень і навіть дорожче.
Вітчизняні підприємства "Рівнеазот" та "Черкасиазот" працюють із перебоями, завантажені на 30-40% потужності, і то не завжди. Нерідко заводи взагалі зупиняються. Тому, як зазначають в УАК, вітчизняне виробництво добрив не перевищить 2 млн тонн на рік, що щонайменше вчетверо менше за реальні потреби аграріїв. Зазначимо, що група OCTHEM, якій належать зазначені вище підприємства, оцінює виробництво на них минулого року на рівні всього 1,57 млн. тонн, що на 12,7% менше, ніж у 2024 році. При цьому наприкінці лютого вітчизняні виробники підняли ціни на аміачну селітру на 500 гривень за тонну.
Війна в Ірані загрожує ще більше ускладнити ситуацію із добривами.
Через Ормузьку протоку, яка заблокувала Іран, йде не лише 20% світового обсягу нафти, а й 26% світової торгівлі азотними добривами, включаючи сам аміак, необхідний для їхнього виробництва. Через цей коридор транспортується багато сірки - основної сировини для фосфорних добрив. У Китаї, що є найбільшим імпортером сірки, внутрішні ціни на неї вже зросли на 5%.
За кілька днів після блокування Ормузкої протоки ціни на карбамід теж зросли. Так єгипетські виробники підвищили цінники на 15-25 доларів за тонну. Карбамід, який ще в лютому коштував близько $485 за тонну, зараз продається в середньому по $505. Крім того, у рази подорожчав фрахт, що врешті-решт теж закладуть у ціни на добрива.
Але навіть за підвищеними цінами добрива купити складно, оскільки багато виробників притримують їх в очікуванні ще більших прайсів.
Експерти ФАО, продовольчого підрозділу ООН, допускають проблему нестачі добрив цього сезону, якщо криза навколо Ірану затягнеться, що вплине на світове сільське господарство і вартість продовольства.
За прогнозами партнера компанії "Агропартнер" Леоніда Шнайдмана, добрива ще можуть додати в ціні 20-30 доларів на тонні. І ці "зайві" 30 доларів на гектар для деяких господарств можуть стати критичними.
"Золотий" урожай
Експерти не виключають, що багато українських агрогосподарств можуть обрати варіант, який вони вже обкатали на практиці у 2022 році: різко знизити споживання добрив. Це створює додаткові ризики для майбутнього врожаю: загальний вал через економію на добривах може бути нижчим. Особливо чутливі до економії на добривах такі культури, як затята пшениця, соняшник, кукурудза. Зниження врожаю на тлі нестачі підгодівлі може досягати 10% і більше.
Іван Томіч каже, що в результаті собівартість нового врожаю може помітно зрости, порівняно з минулим роком. Деякі аграрії прогнозують 30% зростання собівартості зернових та навіть більше.
Томіч зазначає, що поки що говорити про подорожчання врожаю складно, бо ще незрозуміло, як розвиватиметься ситуація з паливом та добривами далі. До того ж неясно, що буде з погодою і якою виявиться загальна врожайність.
"У будь-якому випадку собівартість основних культур виявиться вищою, ніж минулого року. Але буде це 10% або 30%, поки сказати складно. Але для нас головне не те, наскільки зросте собівартість, а те, якими будуть ціни на сільгоспкультури в наступному році. Якщо вони виростуть, то фермери зможуть покрити подорожчання кампанії і зростання собі в них - варто собі їм" Томіч.
