Аналізуємо підсумки 1596-го дня війни в Україні.
Повітряні удари
Вчора вночі росіяни вдарили по Києву ракетами. Відбулася сильна пожежа та задимлення.
За даними ДСНС, у Святошинському районі виникли пожежі в адміністративній будівлі та складських приміщеннях, а також спалахнув гаражний кооператив. Крім того, пошкоджено адміністративну будівлю та трамвайне депо - пошкоджено 42 трамваї.
У Деснянському районі внаслідок атаки сталася пожежа на складі.
Офіційно заявляється, що знищено склад американської тютюнової компанії Philip Morris - це вже четвертий удар по об'єкту з початку війни.
РФ заявила, що завдала удару по об'єктах ВПК у Києві. Стверджується, що було вражено підприємство "Самсунг-Україна", де, за версією російського міноборони, вироблялися та зберігалися комплектуючі для крилатих ракет FP-5 "Фламінго".
Також заявляється удар по складальному цеху безпілотників великої та середньої дальності.
Україна цього не підтверджувала. ЗСУ заявили, що Росія вночі атакувала сімома ракетами, жодна не була збита. Мова про п'ять балістичних ракет "Іскандер" та С-400, а також про дві протирадарні Х-31П з боку Чорного моря (вони, як стверджується, "не досягли мети"). При цьому заявляється збиття 139 дронів із 169.
Судячи з усього, ракети били не тільки Києвом - були вночі і удари по Харкову. Там двоє людей загинули після прильоту багатоповерхівкою.
Вдень був удар дрона по Києву - масштабна пожежа сталася біля ринку Троєщина, наразі троє загиблих та 10 поранених.
Вночі були атаковані три заправки на Одещині та одна у Харкові. Також були відключення світла через удари по енергетиці в Одеській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Харківській та Запорізькій областях.
Україна також завдавала інтенсивних ударів. Зеленський заявив про поразку НПЗ у Саратовській області РФ та Татарстані, а також об'єкти в Башкортостані – це від 800 до 1500 км від лінії фронту. СБУ уточнила, що в останньому випадку йдеться про поразку нафтоперекачувальної станції "Черкаси". РФ цього не підтверджувала.
Потім Сили безпілотних систем ЗСУ заявили про поразку сьогодні вночі деаяті танкерів в Азовському морі Повідомляється, що всього за останні 72 години уражено 19 танкерів, суховантаж і пором у Керчі.
Reuters пише, що у Чорному морі дрон атакував нафтовий танкер "Yasa Polaris", який йшов у порт Новоросійська для завантаження нафтою. Судно, зареєстроване у Туреччині, використовується компанією Chevron, яка видобуває нафту в казахстанському родовищі Тенгіз, у рамках Каспійського трубопровідного консорціуму, який забезпечує левову частку експорту казахської нафти.
У свою чергу Росія звинуватила Україну в ударі по компресорній станції "Краснодарська", через яку газ йде трубопроводом "Блакитний потік" до Туреччини.
Після нових ударів без світла залишилася східна частина Криму та частково північно-західний район: Джанкой, Армянськ, Красноперекопськ, Керч, Джанкойський район, Красноперекопський район.
Зустріч Зеленського із Трампом
Сьогодні розпочався саміт НАТО в Анкарі. У його підсумковій заяві сказано, що Росія представляє довгострокову загрозу. Також у декларації йдеться, що країни Альянсу зобов'язалися виділити 70 млрд євро Україні цього року і не меншу суму – наступного.
На цьому фоні відбулася зустріч Зеленського та Трампа. Президенти США та України поспілкувалися з пресою.
Трамп заявив, що Україна та РФ можуть домовитися про завершення війни. "Між росіянами та українцями зовсім небагато різниці. Вони можуть порозумітися. Це жахлива війна... Путін — непростий персонаж. Зеленський теж непростий. Але за останні тижні ми досягли серйозного прогресу", — сказав Трамп.
Він сказав, що умови Росії для завершення війни "стають м'якшими" і вважає, що Путін хоче швидко завершити війну. Трамп сказав, що війна виявилася для Москви складнішою, ніж вона очікувала.
Президент США додав, що українські удари по російських НПЗ - "це ескалація, яка може допомогти закінчити" війну. Паралельно держсекретар Рубіо повідомив, що "ця динаміка змінила хід війни останніми місяцями. Росіянам стало важко захищати свій повітряний простір. Це створює зараз простір для переговорів з метою завершення війни".
Раніше про те, що удари України щодо НПЗ наводять американці, писала західна преса. Наразі американське керівництво це офіційно підтвердило.
Частину своїх заяв Трамп присвятив тому, що може статися після зупинення війни в Україні.
Він заявив про готовність закрити небо над Україною після укладання мирного правочину, якщо РФ знову нападе, але впевнений, що цього не станеться.
Також він припустив, що США можуть почати купувати українські дрони. "Йде війна, а вони виробляють дрони. Наскільки я розумію, у них є підземні заводи. Українці дуже обдаровані", - сказав президент США.
Трамп також заявив, що США дадуть Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot. "Мені пташка нашіптала, що ми дамо їм право робити Patriot, ми покажемо, як їх робити. Тоді ви не зможете скаржитися, що ми даємо вам недостатньо - робіть їх самі", - сказав Трамп Зеленському.
Крім того, США не забувають про українські рідкоземи. "Зараз у нас є певний інтерес у цій країні, тому що у нас там є певні землі. Але у нас є мінерали. Це одна з найбагатших, найкращих земель у світі для рідкісноземельних металів", - сказав президент США.
Під кінець Трамп повідомив, що сьогодні зателефонує Путіну після зустрічі із Зеленським.
Цей брифінг очікувано викликав велику наснагу в Україні - від підтримки ударів по російських НПЗ до обіцянок по ракетах для "Петріот" та похвал на адресу Зеленського.
Однак, якщо проаналізувати ці заяви, то вони швидше нагадують інформпідготовку до переговорів із Кремлем, ніж практичні кроки.
Ракети до "Петріот" Україні потрібні вже зараз, а якщо й буде видано ліцензію на їхнє виробництво, то їх зроблять лише у вельми віддаленому майбутньому – коли буде збудовано заводи, навчено персонал, налагоджено виробництво. Про постачання ракет "прямо зараз" Трамп нічого не сказав, натомість, після обіцянки за ліцензією на виробництво ракет, упустив фразу: "тепер нас ніхто не зможе дорікати, що ми не допомагаємо Україні зі зброєю".
Те саме можна сказати і про закупівлю українських дронів – чи будуть вони, в якій кількості, коли? Інформації нема.
Що стосується сьогоднішньої декларації саміту НАТО, під якою підписалися і США і де міститься норма про військову допомогу Україні в 2026-2027 роках у розмірі 70 млрд доларів, то це, по-багатьом, декларативне становище, яке ще має бути наповнене рішеннями конкретних країн. Раніше НАТО вже декларувало необхідність видатків на оборону у розмірі певного відсотка ВВП. Але багато країн ці норми регулярно ігнорували.
А ось заява про удари по російських НПЗ, які "наближають кінець війни" - вона справді чудова. Але щодо того, що показує: Трамп залишається вірним своїй переговорній тактиці – він завжди хоче виглядати, що "веде переговори з позиції сили", навіть якщо це й не так.
Весь світ це спостерігав під час переговорів з Іраном, коли Трамп йому погрожував кілька тижнів поспіль різними автомобілями, а потім пішов на суттєві поступки, подавши це, однак, як те, що він "продавив Тегеран", який "злякався" його погроз.
У цьому форматі, зважаючи на все, варто сприймати і сьогоднішні заяви Трампа. Він хоче укласти угоду, але так, щоб це виглядало як те, що він "продавив Путіна", налякавши його ліцензією на "Петріоти" для України та допомогою України в ударах по російським НПЗ. І таким чином відбивши звинувачення у поступках Путіну, на які, ймовірно, він готовий піти заради мирної угоди (скасування санкцій, наприклад, а, можливо, й щось значно більше).
Інше питання, що всі ці рухи з його боку матимуть значення лише тоді, коли Путін готовий говорити про завершення війни по лінії фронту, а не наполягати на "умовах Анкоріджа" з виведенням українських військ з Донбасу (про що Кремль продовжує публічно говорити).
Ймовірно, Трампа зараз справді переконали у тому, що Москва готова піти на перемир'я через проблеми з паливним дефіцитом після ударів по НПЗ. Але чи так, Трамп зможе дізнатися вже зовсім скоро особисто від Путіна, розмову з яким президент США вже анонсував на найближчий час.
На чию користь повітряна війна?
Сьогодні колишній головком Залужний вніс мінорну ноту до "переможного" хору українських та західних спікерів, які заявляють про перелом у війні на користь Києва.
Залужний закликав не думати, що Росія програла війну.
"Все більше західних аналітиків зараз стверджують, що Росія фактично програла війну. Це небезпечна помилкова оцінка ходу війни. Вона відображає тенденцію інтерпретувати події через призму окремих успіхів на полі бою, а не з урахуванням ширшої стратегічної картини", - пише екс-главком, а нині посол у The Telegraph у колонці.
Він заявляє, що розвиток військових технологій унеможливив швидкі прориви на фронті і війна перейшла у стадію на виснаження. Українські удари по РФ хоч і завдають Москві реальних збитків, "але ці атаки дорогі, технологічно складні і, зрештою, викликають заходи у відповідь", які можуть бути потужнішими. І "жодна зі сторін не може розраховувати на те, що така форма ведення війни призведе до вирішального стратегічного результату".
За оцінкою Залужного, на полі бою склалося "щось, близьке до рівноваги": Росія не може захопити Україну, а Україна відвоювати всі свої території.
"Вирішальним є те, яке суспільство зможе довше витримувати економічний, військовий і психологічний тягар конфлікту, що тривав, зберігаючи при цьому міжнародну підтримку, необхідну для його продовження. Саме це, а не якийсь окремий тактичний успіх, визначить, як і коли закінчиться ця війна", - вважає Залужний.
Нагадаємо, що "переможні" настрої почали рости в Україні на тлі активізації повітряної кампанії ЗСУ. Проте, як бачимо, активізує свої удари і Росія.
Тому цікаво проаналізувати, "на чию користь рахунок" повітряної війни
У РФ українські прильоти вже викликали найгостріший дефіцит палива, а в Криму плюс ще й постійні відключення електроенергії.
Але тяжкі наслідки є і в Україні. Зеленський постійно наголошує на величезному дефіциті ракет для української ППО, через що не вдається збивати балістику. При цьому українська влада, як правило, заявляє, що під удар потрапляють житлові будинки, цивільні підприємства та склади з мирною продукцією. Однак вторинна детонація після прильоту у Вишневому, яка знесла кілька вулиць, показує, що це далеко не завжди так.
Водночас ми вже писали, що удари по Росії та Україні з точки зору їх впливу на здатність двох країн вести війну сильно відрізняються.
Росія воює за власний кошт. Тому будь-яка шкода від ударів, що позначається на економіці та бюджеті, може тією чи іншою мірою підірвати її військові зусилля. Або спонукати скорочувати громадянські витрати, що може посилити соціальну напруженість.
Україна ж воює за прямої фінансової та військової підтримки західних країн. Тому збитки для її економіки від ударів РФ, хоч і можуть бути дуже великими, проте на військових зусиллях позначаються не так сильно, як у випадку з Росією, тому що втрати українського бюджету можуть бути компенсовані європейськими партнерами. Також у Європі розміщується значна частина виробництва зброї (хоча далеко не вся).
Однак в Україні є кілька точок, удари по яких можуть спричинити критичні наслідки для військових зусиль Києва, значно послабивши їх.
Перше – це енергетика. Якщо РФ вдасться довести справу до довгострокового блекауту, це призведе до колапсу економіки та соціальної сфери, викличе ще більший відтік населення, обрушить бюджет та обвалить виробництво, зокрема й у ВПК. Міста залишаться не лише без світла, а й без води, каналізації, а взимку та без опалення. Потреба у додатковому фінансуванні, щоб усунути ці збитки, може виявитися вкрай великою навіть для Європи. Проте за весь час війни росіяни не змогли досягти повного та довгострокового блекауту, незважаючи на всі старання. Чи є така загроза зараз із урахуванням дефіциту ракет-перехоплювачів для ППО? Можливо. Однак РФ поки що не завдає, на відміну від зими, масованих ударів по енергетиці — за винятком прифронтових регіонів. Тому на даний момент ситуація в енергосистемі України є відносно стабільною. Та й загалом незрозуміло, чи реально в принципі влаштувати перманентний блекаут для країни чи навіть більшої її частини.
Друге – повне блокування морського експорту/імпорту. Відновлення судноплавства в українські порти 2023 року стало одним із головних чинників підвищення стійкості української економіки воєнного часу. Крім того, дунайські порти відіграють ключову роль у постачанні України паливом. З того часу росіяни регулярно завдають ударів і по портах, і по кораблям, які в них чи з них йдуть. Однак повної зупинки судноплавства досягти важко. Як показали удари ЗСУ по нафтогазових терміналах у російських портах, навіть їх вивести з ладу надовго проблематично. А щоби повністю зруйнувати портове господарство, дронів і навіть ракет недостатньо. Для цього потрібні масовані бомбардування КАБами, які до українських портів наразі не дістають. Тотально вражати суду Росія не може. По-перше, з географічних причин: шлях суден пролягає більш ніж за сто кілометрів від контрольованих Росією берегів, і дістати їх там важко, оскільки це не вузька протока на кшталт Ормузького. По-друге, можливо, з політичних причин. Йдеться про можливі ускладнення з торговими партнерами РФ на зразок Туреччини та Китаю, якщо РФ почне масово топити цивільні кораблі.
Третє – знищення найбільших виробництв безпілотників. Згідно з відкритими даними, більшість дронів, як і раніше, виробляється в Україні. Процес розміщення виробництв у країнах ЄС триває, але там поки що далеко не ті обсяги, які закриває сама Україна. МО РФ регулярно звітує про удари по місцях виробництва та зберігання безпілотників, причому деякі з них підтверджуються і українською стороною. Але поки що це не позначається на динаміці ударів дронами по РФ - вона збільшується. Крім того, частина виробництв знаходиться під землею, і їх дістати важко. Чи зможе Росія тотально знищити найбільші надземні виробництва дронів, попередньо виявивши їхнє достовірне місцезнаходження, — питання відкрите. Крім того, оскільки в основі виробництва дронів в Україні лежить збірка з китайських комплектуючих, відновити її можна, хоча це коштуватиме чимало грошей і часу.
У російських пабликах також періодично закликають до знищення мостів, локомотивів та рухомого складу, АЗС, систем водопостачання міст, а також пунктів пропуску на західних кордонах України.
Але тут є свої моменти. Мости на відстані від фронту (наприклад, через Дніпро) знищити існуючими коштами росіянам непросто. Для цього у них мають з'явитися потужні й керовані в реальному часі ударні безпілотники з термобаричною бойовою частиною (такі ж, які використовують ЗСУ для підриву мостів у Криму). Звичайними безпілотниками, ракетами або КАБами потрапити мостом і зруйнувати його важко, що й показали численні спроби росіян це зробити. І навіть якщо раптом будуть зруйновані всі мости через Дніпро, це створить, звичайно, великі проблеми для цивільних, але військове постачання здійснюватиметься за понтонними переправами. Так, це обмежить логістику, але не зупинить її.
Те саме можна сказати і з приводу ударів з водопостачання. Це завдасть страждань мирному населенню, але на військовій сфері позначиться не сильно.
Знищення АЗС та рухомого складу залізниць, безумовно, може створити серйозні проблеми і для логістики армії, і для постачання палива країни, але тільки якщо заправок та локомотивів "винесуть" у рази більше, ніж зараз. І скільки на це потрібно часу (з урахуванням заміни рухомого складу та ремонту АЗС), невідомо. Що стосується ударів по КПП на кордоні, це створить складнощі з потоками через кордон, але усунути їх можна буде досить швидко. Виняток – якщо для ударів використовуватиметься територія Білорусі. Через невеликий підлітний час звідти КПП на українському кордоні можна буде "вибивати" постійно. Але Білорусь усім своїм виглядом показує, що у війну вступати не має наміру.
Отже, якщо підсумувати: удари по українських тилах призводять до великих проблем та збитків, а також до страждань мирного населення. І все це, можливо, наростатиме у разі посилення ударів.
Але це ніколи ще не спонукало владу України йти на поступки за умовами завершення війни.
Критично на здатності України підтримувати військові зусилля на нинішньому рівні удари можуть позначитися лише у трьох випадках: якщо вдасться занурити країну в стан перманентного блекауту, якщо вдасться повністю заблокувати судноплавство, якщо масово знищити виробництво дронів.
За всіма трьома напрямами РФ робить зусилля, але до досягнення зазначених цілей вони поки що не привели.
Тому загалом за впливом далекобійних ударів на здатність вести війну зберігається дисбаланс не на користь Москви.
Змінити його РФ може або за рахунок радикального поліпшення роботи своєї ППО, щоб мінімізувати наслідки ударів, або за рахунок радикального кількісного і якісного нарощування ракетно-дронових ударів по Україні, щоб занурити країну в блекаут, заблокувати порти і паралізувати ВПК, або досягнувши військового розгрому ВСУ в найближчий час. перенесення війни у Європу, чи вдатися до зупинку війни лінією фронту.
