Українські банки почнуть ретельніше перевіряти і сильніше чіплятися до молодих та літніх підприємців, особливо якщо вони мало вклали у бізнес, наймають мало працівників та підпадають під низку інших критеріїв Національного банку з фіктивності компаній.
Нацбанк своїм листом №25-0010/65703 розіслав по банкам нові рекомендації з питань фінансового моніторингу, до якого включили додаткові ознаки так званих компаній-оболонок. У цьому списку 12 пунктів підозрілості:
- Незначна кількість працівників без зазначення критеріїв цієї незначності.
- Невеликий розмір статутного капіталу, як і без цифрових орієнтирів.
- Одноосібний посадово-установчий склад, що особливо поширене у малому бізнесі.
- Розбіжності у відомостях про кінцевого бенефіціарного власника.
- Керівниками є люди молодого/похилого віку (при цьому вікові критерії не уточнюються).
- Часті реєстраційні зміни керівників, власників, адрес, найменування, видів діяльності за відсутності ознак економічної доцільності таких змін.
- Відсутність виробничих потужностей/торгово-складських приміщень, транспортних засобів для перевезення продукції, інших активів, необхідних для задекларованої господарської діяльності.
- Відсутність об'єктивних причин використання спільних з іншими компаніями IP-адрес, телефонних номерів, електронної пошти, web-ресурсів, бухгалтерів, представників чи контактних осіб.
- Взаємодія з великою кількістю новостворених компаній-контрагентів.
- Незначні обсяги задекларованих доходів разом із багатомільйонними оборотами за рахунками.
- Відкриті по компанії/її власнику кримінальні провадження у сфері господарської діяльності.
- Компанії-резиденти та його контрагенти, є юридичними особами нерезидентами, які є виробниками продукції, лише посередниками у торгівлі нею.
Теоретично за цими широкими та розмитими критеріями під додаткові перевірки банків можуть потрапити величезна кількість фізосіб-підприємців та юросіб.
НБУ в документі чітко покладає на банки виконання податкової функції щодо протидії мінімізації оподаткування та скруткам.
А ще від фінансистів вимагають виявляти бізнесменів, які можуть бути причетні до фіктивних імпортних операцій, які дають змогу виводити капітал з України.
Тут Нацбанк також навів кілька прикладів:
- здійснення новоствореними імпортерами перерахування коштів у багатомільйонних обсягах на користь нерезидентів за вже поставлену на митну територію України продукцію без попередніх передоплат;
- відсутність документів про транспортування, зберігання та фактичний рух продукції;
- за рахунками імпортерів не сплачуються чи сплачуються у незначних розмірах звичні обов'язкові платежі: за оренду, комунальні послуги, податки, зарплата;
- наявні надходження коштів за продукцію, яка не відповідає виду діяльності імпортерів;
- невідповідність змісту прибуткових та видаткових фінансових операцій за рахунками імпортерів та/або їх контрагентів тощо.
Банкам пропонують самостійно оцінювати доцільність платежів підприємців та зупиняти їх за найменших підозр у фіктивності. Після цього може бути блокування і примусове закриття рахунку.
Джерела "Країни" у банківських колах повідомили, що найближчим часом банкіри розгорнуть нову хвилю перевірок малого, середнього та великого бізнесу. За чим часто йдуть затримки та зупинки платежів.
Раніше ми писали, що Національний банк України пом'якшив умови фінансового моніторингу для еліти країни.
Держфінмоніторинг посилить перевірки великих витрат і довідок про доходи українців.
