Мене запитали: чому у списку журналістів було спершу 30 чоловік, потім - 47, а потім було намагання розширити його до 52?
І тут я згадав одну історію, яку можуть пам‘ятати деякі львів‘яни.
14 січня 1999 року Леонід Данилович Кучма, перебуваючи на відпочинку у Трускавці, підписав указ про призначення главою Львівської обласної державної адміністрації Степана Романовича Сенчука.
Редактор газети «Український шлях» (фактично офіціоз влади) вирішив, що потрібно дану подію максимально яскраво висвітлити і дав на першу сторінку фото «Під час призначення нового голови».
Звісно, що жодних офіційних урочистостей з нагоди підписання не було, Леонід Данилович підписав один із кількох десятків документів, підготовлених йому на підпис і жодних фотографій при цьому не робив. Але ж потрібно було все представити у кращому вигляді!
Редактор почав клеїти банальний колаж. У центр композиції було поставлено Кучму з дружиною, по боках від нього - попереднього губернатора, Гладія, і новопризначеного, Сенчука. Поруч з Сенчуком - сам редактор (його постать на фото виділялася особливо масивними пропорціями - меншого фото не було, а Фотошоп на той час був ще недосяжним дивом). Доклеїли мера Львова Куйбіду. Потім у гості до редактора зайшов поет і дипломат Роман Лубківський. Доліпили і його. А на завершення прийшов відомий фотограф Василь Пилип‘юк і сказав, що має шикарні фото з Кучмою! Його теж не оминули увагою.
Зранку цей випуск газети «Український шлях» моментально став бібліографічною рідкістю: народ скуповував його, як гарячі пиріжки, а що не встигли купити - вилучала сама редакція. Фото на першій полосі виявилося промовистим: стоїть Кучма, довкола нього - весь львівський істеблішмент, а біля його ніг примостився на стільчику другий Кучма, якому Василь Пилип‘юк презентує свою книгу...
Мораль: іноді, коли готуєте відверту фальшивку, головне - вчасно зупинитися)
