Я довго думав, кого саме переконують "агітатори з ФБ". Ні, я не про "профі". Тут все ясно. Хоча і вони, зрештою, переконують не стільки електорат, скільки замовників. Переконують у тому, що справді когось переконують...
І зрозумів - переконують вони себе. 90 відсотків дописів - спроба переконати себе у правильності політичного вибору.
І, судячи з інтенсивності дописів, виходить переконувати себе у них не дуже.
Доводиться вступати в полеміку, щось комусь наче доводити, матюкатися, обзивати скрізь усіх дебілами.
Сподіваючись, що таким чином одержиш "знамення", що твій вибір - правильний.
Бо раціональних підстав у нього немає. Все тримається на симпатії, і "магії" - спроможності викликати якісь емоції.
Водночас, оскільки ким би ти не був - ти ще трохи і гомо сапієнс, а тому у глибині душі розусієш, що твій кумир теж обдере тебе, зрештою, як і усі інші. Але визнати це боїшся, бо якась непевна віра краща за зневіру.
І от черговий "інтернет-воїн" стає на прю, бризкаючи слиною, та роздаючи прокльони.
А все, аби пояснити самому собі природу галочки, яку поставиш через 2,5 місяці.
А реально ця істерія робить всіх здобиччю технологів. Ну не треба до цього всього як до Армагеддона ставитися. Чим сильніші емоції - тим більше маніпуляції. Тверезо подумайте, оцініть за і проти, і зробіть вибір. Не заради всесвітньої справедливості, релігії, чи інших абстракцій. Заради себе, заради ваших інтеоесів - як ви їх розумієте.
І ще. Таємниця голосування - не така і погана річ. Вона має оберігати не лише від тиску адміністративного, але і від тиску психологічного "мовчазної більшості".
Зрештою, головний і найважливіший суддя нашого вибору - ми самі.