Настав момент істини. Відсутність адекватного прагматичного бачення політики у одного з головних переговорників у ТКГ.
Раніше ставився до віце-прем'єр-міністра О.Резнікова нейтрально, бо не було чогось такого від нього, що можна було б оцінити однозначно як яскраві професійні підходи або як однозначно яскраві дурниці з точки зору професійної.
Але тепер є така яскрава ситуація, по якій можна оцінити. Слова, які вщент розчаровують з приводу професійного рівня міністра у частині міжнародних відносин.
1) Не можна підписантів Будапештського меморандуму змусити зробити щось більше, аніж вони вже зробили. Ані в з приводу війни на Донбасі, ані з приводу анексії Криму. У тексті меморандуму сказано, що підписанти повинні розпочати консультації. Ну так вони їх проводять вже багато років. І навіть санкції запровадили. Не варто очікувати посилення санкцій, яке б значно посилили тиск на Росі. Потенціал санкцій вже здувся, як шарік у ютубі.
2) Про які переговорні майданчики з приводу Криму можна говорити, якщо Росія відмовляється від будь-яких перегорів з приводу Криму? Як уявляє собі Резніков ситуацію, що США та Велика Британія змусять Росію брати участь у таких переговорах, хоча б просто надіславши своїх представників? немає таких механізмів.
ТУТ питання: пан Резніков справді цього не розуміє чи прикидається повним профаном через кар'єрні міркування?
