100 млрд, які хочуть «заговорити»
За історіями з Разумковим і можливим новим міністром стратегпрому (власниця торгової марки «Експрес-манікюр» ми забуваємо про ряд речей, які не менш важливі. Я не про газ, про нього я окремо напишу.
Кілька днів тому, коли був внесений бюджет-2022 я написав пост про те, що цей бюджет написаний фінансовими спекулянтами для фінансових спекулянтів. Один із варіантів покращення показників бюджету - реальні кроки по боротьбі з контрабандою. Але це поки блокується.
Справа в тому, що Верховна Рада має цієї осені прийняти закон про криміналізацію злочинів пов‘язаних з контрабандою. І зараз, дуже тихо, дуже кулуарно, але відбувається глобальний спротив цьому рішенню. Попри публічні декларації про необхідність посадок, головні лобісти цього закону (а серед них є і представництво ЄС, до прикладу) в Раді натикаються на «непереборні обставини», які зводяться до однієї фрази: «Давайте ще трошки почекаємо».
Украінський інститут майбутнього останні два роки робить величезне дослідження контрабанди в краіні. Ми виділили 12 головних схем і запропонували по кожній із цих схем реальні методи боротьби (єдиного методу просто не існує, а в деяких регіонах протидія певним схемам призведе до локальних бунтів). Але як би там не було, для боротьби з усіма крупними схемами, одним з ключових елементів боротьби є криміналізація, так званої, товарної контрабанди.
Чому цю саму криміналізацію свого часу викинули з кримінального кодексу? Бо при написанні цього самого кодексу в період Януковича, було прийняте рішення про декриміналізацію контрабанди спеціально для певних конкретних гравців цього ринку. Тоді говорилося: от є ця стаття, а саджають мало. І зараз, між іншим, це один з головних аргументів чому ця ідея натикається на спротив.
Але ми маємо чітко зрозуміти: без цього боротьба з контрабандою неможлива. Тільки по цигаркам і алкоголю, згідно з дослідженням ТNS цифри об’єму товарної контрабанди і контрафакту сягають мільярда євро.
Кілька років тому на одному з закритих засідань в приміщенні Кабміну один із учасників сказав, звертаючись до урядовців: «От ви всі зараз витягли десяті айфони, а офіційно жоден такий апарат не зайшов в країну. А вийшовши з цього приміщення ви опиняєтеся в світі контрабанди».Що змінилося? Зараз на столах будуть тринадцяті айфони.
Окрім аргументу «не на часі» є ще один: бізнес просить не вводити нові правила гри, бо це призведе до погіршення. В той же час весь центр Києва і головні траси України обклеєні бордами з проханням підтримати цей закон. І, очевидно, за ці борди хтось заплатив. Я пам‘ятаю, як на тій самій нараді, де говорилося про телефони представник однієї з найбільших фірм електротехніки розповів, що в одній з крупних мереж електротехніки не продається жодного(!) найменування його товарів його фірми, які ввезені легально. Є бізнес, який виступає за криміналізацію товарної контрабанди і є, звичайно, частина компаній-імпортерів, які кістьми ляжуть, щоб нічого не змінилося.
Схватка в раді йде за контрабандний ринок приблизно в 100 млрд. І криміналізація цієї самої товарної контрабанди не є чарівною таблеткою, яка все вирішить. Але явно може ускладнити життя контрабандистам, при появі політичної волі. І тому це голосування дуже важливе, як мінімум, щоб зрозуміти: є ця саме політична воля боротися з контрабандою чи є лише декларації.