Поки десь на білоруських болотах вирішується проблема третьої термоядерної нагадаю вам про існування Володимира Гройсмана. Політик, який змагається з Порошенком за націонал-демократичний електорат дає відеоурок з приготування запалювальної суміші. Так ніби за плечима у чувака десяток спалених танків. Всі ж розуміють, що Гройсман навіть до музейного Т-34 не наважиться підійти, а не те щоб наблизитись до реального танка. Найбільш придатним фоном, який маскує розкішне життя гвардії поручика децентралізації виявився трьохметровий паркан з модної цегли. Вові бракує на задньому плані якогось гасла, яке підкреслювало б бойовий настрій патріота. Я б запропонував «За вашу і нашу корупцію».
Про корупцію, у ці важкі дні я згадав не випадково.
Корупційно-деградаційна модель економіки зробила столицю не носієм певної ідеї, а центром для заробляння грошей. Про децентралізацію я також згадав не випадково. Не здивуюся, якщо Володимир Борисович цей відос знімав десь у себе на резиденції в Бохониках під Вінницею.
Слідкуючи за життям столиці цими днями, став випадковим свідком розмови літньої пари у ботсаду. Чоловік питає: «А де всі люди?». На що дружина відповідає: «Так всі кияни виїхали, залишилися такі як ми з тобою, котрі не мають крім Києва де бути».
Так ось, з Києва реально виїхала неочікувано велика кількість людей, це при тому, що одразу, всім стало зрозуміло, що метою Путіна є Київ, а не Донбас. І того ж дня з’ясувалося, що більшість містян не мають до столиці ніяких почуттів. Для них це місто для заробітку і захищати вони його не збираються. Окрім відсутності почуттів нема розуміння, що доля країни залежить від столиці і всі основні події відбуватимуться в Києві. Тому записатися до територіальної оборони села Бохоники Вінницького району це, канєшно добре, але доля країни вирішуватиметься не в Бохониках і не в Жмеринці. Тому ідеї корупції і децентралізації – заробив в столиці – відвіз до мами в село, – це чудово, тільки коли всьо харашо. Але коли ось таке як зараз, то все це дуже погано, а не харашо.
