Протягом 8 років українці мали шанс зробити зусилля для змін, довіритись мисленню, стати на шлях ускладнення та інавацій. Однак традиційна ледач «якось воно буде» призвела до збереження архаїки. Тепер в дуже обмежений час доводиться переосмислювати дуже багато, щоб змінитися. А це надмірна напруга для мозку.
Мало того, значна кількість людей продовжує опиратися змінам. Тому і ті, кому надто багато доводиться змінюватись, і ті, хто опирається змінам, зійдуть з розуму, впадуть у зневіру, в депресію, в агресивні звинувачення всіх довкола, окрім самого себе. Безліч людей просто втече, щоб не бачити війни, але при цьому теж переживуть особистісну екзистенційну катастрофу, якщо не зміняться.
І не кажіть, що вам про це не казали, не попереджали про наслідки, не закликали робити зміни вже. Така плата за відмову від мислення. Така плата за відмову від змін. Та й після війни потрібно бути готовим до радикальних змін. Змінювати світ може лише той, хто сам здатен змінюватись.
