Зазвичай я намагаюся не давати публічну оцінку своїм братам-політологам і не приєднуюся до кампаній критики чи (що трапляється значно рідше) возвеличування тих чи інших політичних експертів. Але коли протягом дня почув дві "глибокодумні" сентенції, задумався: чи варто й далі бавитися у мовчанку.
Політолог Х, постійно входить до двадцятки найбільш цитованих в Україні: "Луценко і Порошенко уклали своєрідний пакт про взаємну підтримку. Я не виключаю, що Порошенко ще цього року може піти у відставку і передати владу Луценкові". Ну да, у нас же в Конституції чорним по білому написано: у разі добровільної відставки Президента його обов'язки покладаються на Генерального прокурора. А загалом, у 1917 році Микола ІІ також зрікався на користь свого брата Михайла. І що? Допомогло?
Політолог Y. Представник молодшої генерації. "Скоріш за все, Трампу не вдасться добути до кінця своєї каденції - настільки жорстким є спротив його популізму в американському суспільстві. Вже за півроку - рік можна чекати імпічменту або усунення Трампа від влади у інший спосіб, і тоді знову з'являється шанс на перемогу у Хіларі Клінтон". Взагалі-то імпічмент - це процес, який навряд чи можливо пройти за півроку, та ще й при тій розстановці сил, яка сьогодні існує у Сенаті та Конгресі. Та й у Хіларі тоді немає жодних шансів - до присяги у якості президента США буде приведено віце-президента.
Можна, фантазуючи, пропонувати внутрішньо несуперечливі фантазії?
