Село Павлівка.
Воно найбільше постраждало від вибухів на складі боєприпасів у Калинівці.
Майже кожен будинок тут потребує нових вікон і відновлення як мінімум частин стелі.
Всього 1132 будинки - потребують відбудови.
Третя хата від початку села, ще недавно нова та відремонтована - зруйнована вщент. Таких до 10.
Такого руйнування я не бачила ніколи, мабуть, тому що рана "свіжа", ще димиться... і догоряють балки. ..Це наче зона бойових дій об'єдналася зі страшними картинками Чорнобилю.
Власник розповідає, що в хаті жили старенькі батьки, як тільки почало "гриміти", іх забрали та, слава Богу, вивезли.
Вже між 2 годиною ночі і 4 ранку в будинок залетіли снаряди. Згоріло все.
Залишилися лише частково стіни та дим, який досі йде маленькими струмками.
Посуд, чайник, залізні крючки - поплатились за секунду, на столі - досі лежить напівпідгорівша у золі голівка капусти та засмажені чорні яблука у мисці.
Чорне мереживо тюлі в напівзруйнованих зеницях віконних рам.
Наче страшний якийсь філософський арт-проект. Тільки це реальність.
Люди у Павлівці - вже майже спокійні. Знову за один день вся країна зібралася і кинулася їм на допомогу. Знову волонтери зробили все, щоб допомогти мешканцям у цій трагедії.
Зараз їм найбільше треба шифер для перекриття даху, бо на тижні передають дощі, а гроші, які виділили на допомогу - швидко не надійдуть, до понеділка казначейство не працює.
Машини шиферу вже безкоштовно завозили волонтери та політики від різних політичних сил.
Наразі шиферу у Вінницькій області більше немає - ні знайти, ні купити. В понеділок обіцяють поставити з інших областей.
Спілкуємося з людьми та із сільським головою. Видно, що він майже не спав останні дні, втім, тримається бадьоро.
Останні спалахи і вибухи - були чути ще цієї ночі.
Зараз уже все спокійно.
Тільки де-інде йде димок..., сапери шукають снаряди, і мовчазні питання у повітрі.
