Президент Володимир Зеленський запустив ротацію послів України, яку вже названо найбільшою з моменту здобуття незалежності. І саме масштаб перестановок став новиною, а чи не її факт.
В останні місяці Зеленський кілька разів анонсував заміни у корпусі послів. У своєму посланні до Верховної Ради глава держави заявив, що зміни відбудуться до кінця року.
"Особливу увагу приділяємо країнам G7+. Заповнимо всі вакансії українських послів", - наголосив Зеленський, також зазначивши, що всій дипломатичній службі країни потрібен "перезапуск".
За підрахунками журналістів, йдеться про мінімум 38 призначень, частина з яких уже відбулася.
У тому числі звільнено послів у таких ключових країнах як Китай та Німеччина. Також змінили постпреда України в ООН. Ним стане колишній посол України в Німеччині, а згодом посол у Бразилії Мельник, який запам'ятався своїми різкими заявами на адресу німецького керівництва.
Частина з цих кадрових рішень викликала подив у навколомідівських колах через запропоновану кандидатуру недипломата на заміну, або взагалі незрозумілий мотив перестановки.
Найцікавіше, що у списку країн, де має помінятись посол, немає США. Посол у цій країні Оксана Маркарова потрапила у гучний скандал під час вересневого візиту президента Зеленського за океан.
У Республіканській партії звинуватили Маркарову у втручання в президентську кампанію, що проходила тоді, оскільки її вважали організатором поїздки Зеленського на збройовий завод в Пенсільванії - одному з так званих штатів. Голова Палати представників республіканець Майкл Джонсон надіслав на ім'я Зеленського до посольства України дуже різкий лист, у якому вимагав "негайно звільнити" посла.
З того моменту ходять чутки, що Маркарова шукають заміну, тим більше у неї підходить термін ротації. У пресі навіть називалися імена можливих змінників. Але рішення поки що немає. Хоча, суд з усього, воно готується та обговорюються різні кандидатури, включаючи навіть міністра оборони Умерова.
При цьому призначено посла до Угорщини. Його не було два з половиною роки, що пов'язували із напруженими стосунками між Києвом та Будапештом. Напруженість нікуди не поділася, більше того, в останній місяць через нову миротворчу місію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана навіть посилилася. Проте це не завадило призначенню.
У нюансах великої "перезмінки" послів розбиралася "Країна".
Більше 30
Ми писали, що незабаром за "анонсами" президента великої ротації в посольствах з'явилися списки кандидатів у посли. Президент підтвердив деякі з них лише 20 грудня у своєму традиційному зверненні до народу.
"Сьогодні з нашою дипломатичною командою затвердили перелік нових українських послів. Я погодив понад 30 рішень. Серед яких Наріман Джелял - до Туреччини, Олена Гетьманчук - представник України в НАТО, Андрій Мельник - представник України в ООН. Ці та інші укази - незабаром, згідно дипломатичним процедурам", - заявив Зеленський. Укази пішли вже наступного дня, але стосувалися поки що лише звільнень. Президент звільнив послів у Китаї Павла Рябікіна, у Литві Петра Бешту, в Японії Сергія Корсунського, у Словенії Андрія Тарана, в Руанді Андрія Праведника, в Індонезії Василя Гамяніна, який також залишив посаду представника України в Асоціації держав Південно-Східної Азії, яку займає за сумісництвом. Гамянін, однак, ще одним указом був призначений послом у Демократичну республіку Конго, а Бешта – до Словенії.
Крім того, Євген Філіпенко був звільнений з посади постійного представника України при відділенні Організації Об'єднаних Націй та інших міжнародних організаціях у Женеві, а Сергій Кислиця - з посади постійного представника України при ООН та низки інших дипломатичних посад.
З інших призначень указом підтверджено лише відрядження кадрового дипломата, який працював у багатьох країнах, В'ячеслава Яцюка до Руанди, вихідця з грантових організацій Юлії Федів до новоствореного посольства на Філіппінах. Ольга Нікітченко поїде послом до Литви. На цьому призначенні зупинимося. Вся справа в тому, що воно викликало помітний скандал у тусовці навколо Міді. Попереднього посла в Литві, згаданого Бешта було призначено лише в січні 2022-го. Українські посли зазвичай працюють чотири роки, тобто Беште ще рано було на ротацію. Нікітченко потрапила до системи МЗС завдяки колишньому голові зовнішньополітичного відомства Дмитру Кулебу, чиєю одногрупницею вона, за даними ЗМІ, свого часу була. Кулеба президентський фавор давно втратив і втратив міністерський портфель, але Нікітченко, за однією з версій, зуміла заручитися підтримкою Офісу президента і вибила собі посаду посла в країні, де після початку "великої" війни з Росією живе її родина.
Бешта замінить у Словенії екс-міністра оборони Тарана, у якого, до речі, теж ще не настав термін ротації. Що спонукало Зеленського відкликати близького до голови ВП Андрія Єрмака Тарана, призначення якого було однозначно синекурою, поки незрозуміло. Навряд чи справу вирішили скарги на її нібито неефективність.
Також Зеленський видав указ про призначення постійним представником України при міжнародних організаціях у Відні Юрія Вітренко. За документами ВП видно, що він у різні часи обіймав посади заступника постійного представника України при ООН, керівника управління директорату з питань зовнішньої політики та стратегічного партнерства президентського Офісу.
Ще один указ стосувався нового посла в Угорщині. Ним став давній претендент на цю посаду Федір Шандор. Українського посла у Будапешті усі не призначали після звільнення Любові Непоп у липні 2022-го. Десь через рік стало відомо, що Угорщина дала агреман (згоду на прийом посла) на приїзд Шандора. Того звільнили з ЗСУ, куди він пішов добровольцем узимку 2022-го. І він повернувся до повноцінної викладацької роботи в Ужгородському нацуніверситеті, де, як стверджує сайт УжНУ, очолює кафедру соціології та соціальної роботи. Шандор - доктор філософських наук, професор, до того ж депутат облради від президентської партії "Слуга народу" (СН), каже по-угорськи, що, ймовірно, зіграло на його користь під час відбору.
Призначення, однак, тривало. Президентський указ не з'являвся. Співрозмовники у владі пов'язували це з великими та малими конфліктами з Будапештом, які аж ніяк не закінчувалися. Найцікавіше, що й зараз далеко від розрядки: нова миротворча ініціатива угорського прем'єра Віктора Орбана викликає в українського керівництва неприховане роздратування (при тому, що по лінії парламентської співпраці якась робота ведеться). Тоді чому посла Шандора призначено?
Політолог Руслан Бортник припускає, що саме посилення ролі Орбана в Європі після перемоги на президентських виборах у США республіканця Дональда Трампа і могло зіграти.
"Україну послаблює відсутність повноцінного посла в такий момент за нинішньої активності угорського лідера. Потрібне повне політичне представництво в Будапешті, і краще кандидатури, ніж Шандор, не знайшли", - коментує експерт "Країні".
Цікава ситуація складається довкола посади посла в Китаї. У квітні 2023-го її отримав колишній міністр стратегічних галузей промисловості та екс-глава Держмитної служби Павло Рябікін. Він мав дуже короткий досвід роботи послом у Данії, а також обіймав різні посади в органах влади, був народним депутатом двох скликань. Ще під час обговорення призначення ставилося питання, чи цього достатньо для відрядження послом у настільки важливу і складну країну як Китай.
І тепер його звільняють.
"Наскільки я розумію, Рябікіна взяли на посаду посла в Пекіні на певних умовах - у тому числі для участі в організації зустрічі президента Зеленського та голови Сі. ВП докладав величезних зусиль для організації цієї зустрічі, але не вийшло. А тут ще Пекін надіслав нового посла. - представника зовсім іншого покоління китайської дипломатії, що не говорить по-російськи, але англійською. У тому числі – і тому, напевно, у Китаї змінюють керівника посольства”, – вважає Бортник.
За даними видання "Дзеркало тижня", до Пекіна вирушить кар'єрний дипломат, колишній посол у Малайзії Олександр Нечитайло. Причому йому готували місце посла у Південній Кореї, але потім переграли.
Також Зеленський публічно заявив, що призначить заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла послом до Туреччини, американістку Олену Гетьманчук - представником України в НАТО, посла в Бразилії Андрія Мельника - представником України в ООН. Останній пробув послом у нинішній країні перебування лише півтора року і нічим особливим там не запам'ятався. Так, на саміт "Великої двадцятки" Зеленського, який проходив у листопаді в Ріо-де-Жанейро, не запросили. Вперше за багато років Україна не була представлена. Чи потрібно провину за це покладати на посла, який пропрацював у країні лише рік – питання, але Мельник їде працювати в ООН.
Стільки уваги йому тому, що до роботи в Бразилії він був послом у Німеччині, де набув скандальної популярності, насамперед через те, що назвав канцлера країни Олафа Шольца "ліверною ковбасою", бо через той не хотів їхати в Київ до візиту туди президента Франка-Вальтера Штайнмаєра. Це стійке словосполучення в німецькій мові, як, анітрохи не вагаючись, пояснював сам Мельник, означає людину, яка прикидається незаслужено скривдженою. Німецький уряд і сам канцлер образу проковтнули. Вже залишивши пост у Німеччині, Мельник "нападав" через пресу на свого змінника Олексія Макєєва, якого також достроково відкликають для заміни на нинішнього посла в Ізраїлі Євгена Корнійчука.
Загалом своєю поведінкою Мельник собі зіпсував дипломатичну репутацію. Дехто побоюється, що він у своєму стилі продовжить виступати і в ООН, що на користь Україні не піде.
"Скажу, як людина, яка працювала в системі ООН і в постпредстві України при ООН.., це непроста ділянка роботи. Це вимагає, по-перше, глибоких професійних та інституційних знань - не знаю, чи є вони в неї. -друге, це вимагає не дипломатії емоцій. Якщо він робитиме так, як робив із Шольцем, то, повірте мені, ми далеко там не поїдемо. [посада] вимагає професіоналізму, компетентності та насамперед зваженості. Тому що ООН – це близько 190 країн і, звичайно, ми не можемо ходити і звинувачувати того, хто нам не подобається тим чи іншим чином”, - заявив в ефірі Radio NV екс -заступник міністра закордонних справ, колишній заступник голови Адміністрації президента Порошенко Костянтин Єлісєєв, який займався зовнішньополітичними питаннями.
Найцікавіше, що у списку вже призначених послів та можливих кандидатів на посольські посади, не було змінника посла в США Оксани Маркарової. Як ми писали, після скандалу, що стався під час візиту Зеленського до США під час тамтешньої президентської кампанії, пішли розмови, що їй шукають заміну. ЗМІ навіть опублікували прізвища можливих кандидатів на заміну. У принципі Маркарову і так мали змінювати, оскільки в лютому наступного року у неї закінчується чотирирічне відрядження. У коридорах влади ходять розмови, що на Банковій лише дві кандидатури – заступник голови ВП Ігор Жовква, який займається зовнішньою політикою, та віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністр юстиції Ольга Стефанишина.
Друга, до речі, порівняно нещодавно посилила своє становище в уряді міністерством юстиції. Високопоставлений співрозмовник, що входить до ВП, запевняє, що розуміння, кого відправляти до Вашингтона, поки що немає. Однак варіанти розглядаються різні. Аж до призначення посаду Умерова.
"Трамповідей, як ви розумієте, у нас не так багато. Зрозуміло, що потрібен той, хто близький з американцями. Це може бути і хтось з уряду: там є не тільки Стефанишина, а й Умеров (міністр оборони Рустем Умеров - Ред. ) - говорить джерело.
Щодо Маркарова він каже, що програш на президентських виборах у США Демпартії (тобто її кандидата Камали Харріс), а посла вважають близьким до цих кіл – не поставить хрест на її кар'єрі. З його слів, Зеленський, навіть звільнивши Маркарову з нинішньої посади, залишить її у своєму кадровому резерві.
"У якийсь момент Маркарова може опинитися, наприклад, у наглядовій раді якоїсь державної чи ні компанії. Послом до іншої країни вона навряд чи захоче", - розмірковує джерело.
"Президент не хоче звільняти Маркарову зараз, тому що хоче показати, що не буде цього робити за першим листом з Конгресу. Він хоче спочатку прояснити повністю ситуацію з Трампом, зрозуміти, якою буде нова українсько-американська стратегія, під яку йому буде потрібна якась- то новий посол. президентського візиту", - каже експерт Бортник.
З інших майбутніх замін кинулися в очі "рокування" в Нідерландах, куди начебто поїде екс-генпрокурор Андрій Костін, Іспанія, де готують місце для колишньої заступника голови ВП Юлії Соколовської, Кувейт, для якого обрано нинішнього спецпредставника з питань Близького Сходу та Африки.
Повертаючись до призначення Олени Гетьманчук представником України в НАТО, слід зазначити, що на початку грудня вона стала співавтором статті у газеті "Дзеркало тижня" під заголовком "Міністерство саботажу Умерова".
У ньому дуже жорстко критикувався нинішній міністр оборони. У тому числі, йому ставилося у провину лобіювання інтересів Туреччини в оборонній сфері, що, на думку авторів статті (крім Гетьманчука це голова Центру з протидії корупції Дар'я Каленюк та відома волонтерка Марія Берлінська), викликає вже занепокоєння у США.
"Міністерство оборони перетворюється на «турецький двір». Це привід для занепокоєння нашого ключового союзника — США, які особливо переживають захист своїх оборонних технологій. Прихильність ключових осіб українського оборонного відомства до Туреччини є потенційною загрозою. Незважаючи на те, що Туреччина є членом НАТО, відносини між Вашингтоном та Анкарою, особливо у сфері оборонної співпраці, досить напружені. накладали санкції проти турецької оборонної промисловості за співпрацю з російським оборонним сектором, а турецьких громадян неодноразово звинувачували у шпигунстві на уряд Туреччини у сфері оборонних технологій у США., оборонну політику якого має реалізовувати міністр. жовтня цього року продовжувала постачати чутливі оборонні технології, зокрема й американського походження, за що отримала серію публічних попереджень від Білого дому. А зараз просить США пом'якшити санкції проти "Газпромбанку", щоб платити Москві за газ", - йдеться у статті.
І те, що людина з таким різко критичним ставленням до Умерова буде призначена на стратегічно важливу позицію представника при НАТО, навряд чи додасть очок чинному міністру оборони. Та й усій команді Зеленського, яку, власне, Умеров і репрезентує. Тим більше, що Гетьманчук (і це показала стаття у "Дзеркало тижня") знаходиться на порядку денному західних грантових організацій, які дедалі жорсткіше критикують президента та його найближче оточення (насамперед - Єрмака).
Президент зробив визнання
Загалом стільки замін, причому майже одночасно, викликали змішану реакцію і в дипломатичних колах, і загалом у істеблішменті. Звільнення деяких послів через півтора-два роки роботи виглядало незрозумілим, тим більше Банкова за своїм звичаєм нічого не пояснює (глава МЗС Андрій Сибіга, лояльний до ВП, теж).
Глава МЗС Андрій Сибіга (у центрі) не суперечить у кадрових питаннях керівнику ВП Андрію Єрмаку (ліворуч). Фото: president.gov.ua
"Для того щоб новопризначений посол почав ефективно працювати потрібен певний період часу. Є загальновідоме неписане правило, що з п'ятирічної каденції посла перші рік-півтора йдуть на його адаптацію в новій країні, знайомство з владною верхівкою та політичними умовами, встановлення важливих контактів. Пік дипломатичної активності посла припадає на 3-4 рік його роботи. що на наступний рік новопризначені посли ну ніяк не будуть на піку своєї діяльності.
За його словами, ВП порушило ще одне неписане правило дипломатичної служби в Україні: напередодні професійних свят не проводити звільнення.
Головний же його висновок: такі масові перестановки, причому "в такий переломний і непростий період" - це "фактично вирок президента" його ж зовнішній політиці в попередні 2-2,5 роки, у тому числі в країнах Глобального Півдня, визнання її "малоефективною" ".
Політолог Кость Бондаренко, у свою чергу, вважає, що ВП використав масову заміну послів як інформаційну хвилю, щоб відвернути увагу від подій, що невигідно розвиваються, а також перекинути на послів відповідальність за невдачі у зовнішній політиці. "Є можливість призначити-перепризначити, назвавши "перезавантаженням" системи МЗС. І люди дивляться, чи обговорюють це, а не якісь інші речі", - каже Бондаренко.
Політолог Бортник допускає певне політичне підґрунтя у ротації послів.
"Треба позбутися кадрів Куліби, прибрати невдалих послів, якісь напрями інтенсифікувати, ну і віддячити синекурою, що заслужили людей. ВП посилює свій вплив і на кадрову роботу, "відкушуючи" у МЗС, який повинен за ідеєю пропонувати кандидатури послів. Нова модель управління зменшує значення старої посольської гвардії у розкладах. подивимося", - підсумовує експерт.
