Президент Володимир Зеленський продовжує під час війни ротацію голів областей. Як повідомляла "Страна", голова держави своїми указами звільнив голів Луганської, Одеської та Хмельницької обладміністрацій. Причому, як зазначається у кожному документі, всі керівники подали заяви із проханнями про звільнення за власним бажанням.
Цього року це вже друга серія звільнень голів областей. Наприкінці січня Зеленський зняв одразу п'ять голів обладміністрацій.
Чому президент запустив нову чистку, чи варто чекати нових звільнень і хто займе місця, що звільнилися, розбиралася "Страна".
Трьом одним махом
Сайт президента України у середу, 15 березня, повідомив про звільнення Зеленських голів Луганської, Одеської та Хмельницької обладміністрацій Сергія Гайдая, Максима Марченка, Сергія Гамалія. У кожному з президентських указів уточнюється, що звільнено керівників на підставі поданих ними заяв.
У принципі, ці кадрові рішення не стали сенсацією. Можна сказати, що над усіма трьома керівними працівниками останнім часом нависла загроза звільнення.
Щодо Гайдаю, розмови пішли ще наприкінці січня.
Тоді ЗМІ повідомили, що голова Луганської обласної військової адміністрації отримав пропозицію вирушити послом до Казахстану. Місце керівника тамтешнього диппредставництва вакантне з жовтня 2022-го, коли президент звільнив Петра Врублевського з цієї посади.
Гайдая було призначено головою Луганської області у жовтні 2019 року і за час своєї роботи став одним з найбільш медійних "губернаторів". Багато в чому цьому сприяло становище Луганської області, спочатку розділеної лінією зіткнення з "ЛНР", потім майже повністю зайнятою російськими військами. Гайдай часто коментував військову тематику ще до початку повномасштабного вторгнення Росії, а після того, як в області розгорнулися запеклі бойові дії, виявився основним спікером влади щодо ситуації на цій ділянці фронту.
У відеозверненні, записаному після звільнення, він назвав Луганщину "форпостом України, завдяки якому люди можуть десь випити каву у спокійній, мирній області". "Я не шкодую про жодний день на своїй посаді. Я дуже сподіваюся, що вас не підвів", - звернувся Гайдай до мешканців Луганської області, пообіцявши зустрітися з ними на "звільненій землі".
Втім, звучать інші оцінки роботи Гайдая на керівній посаді.
"Летючий керівник, який не був із областю в найскладніші часи і який інерційно ще побовтався на посаді, йде. А ось правоохоронні органи, сподіваюся, доопрацюють (за Гайдаєм - Ред. )", - написала заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла ("Слуга народу", СН) на своїй сторінці у Facebook.
Коли з'явилися чутки про нову роботу Гайдая, він відповідав журналістам, що готовий працювати там, де "його бачить президент". За інформацією "Страни", екс-губернатора справді хочуть перевести на дипломатичну роботу до Казахстану. Якщо призначення відбудеться, його можна вважати політичним, оскільки профільної освіти Гайдай не має.
Втім, Безугла у коментарях до свого поста написала, що остаточного рішення щодо Гайдаю ще не прийнято, "хоча ймовірність є: комунікувати він вміє".
Раніше, у коментарі "Супільному" Гайдай заявив, що претензій до нього щодо роботи "немає". А щодо пропозиції виїхати послом, то "це як на фронті є ротація, когось перекидають, щоб посилити інший напрямок фронту".
"Насправді відставка Гайдая не дивна, тому що йому нема чим керувати. Область практично вся захоплена росіянами. Мабуть, посольська посада видалася виходом із ситуації", - коментує політолог Кость Бондаренко "Страні".
Водночас у ЗМІ проходила інформація, що Гайдая на "губернаторській" посаді може замінити заступник голови парламентської фракції СН Максим Ткаченко, який родом із Луганська, знайомий із Зеленським ще по роботі "Кварталу 95" і до Ради пройшов за списком президентської партії. Сам нардеп цю інформацію не коментував.
Тепер перейдемо до звільнення Гамалія. Указ про його призначення головою Хмельницької облдержадміністрації вийшов у грудні 2020-го. Він прийшов на держслужбу із бізнесу.
Як писала "Страна" з посиланням на джерела в Нацполіції, голову Хмельницької області напередодні спіймали напідпитку за кермом. 11 березня він перебував у чернівецькому ресторані "Діверсо" разом із начальником внутрішньої безпеки поліції Віталієм Онуляком і потрапившим до списку санкцій "контрабандистів" Олександром Єремійчуком (на прізвисько Слон). Дорогою з ресторану машину голови Хмельницької області зупинила місцева поліція (причому це було вже під час комендантської години). Як стверджують джерела, на "губернатора" склали протокол, забравши його машину на штрафмайданчик. При цьому сам голова області у коментарі "Страні" заявив, що інформація про складання протоколу за п'яне водіння "неправдива". "Не знаю, звідки ви це берете", – прокоментував Гамалій.
Водночас, хмельницькі ЗМІ, які зацікавилися цією історією, підтвердили достовірність інформації "Страни".
У своєму коментарі з приводу звільнення, опублікованому на сторінці Хмельницької ОДА у Facebook, Гамалій підтвердив, що написав заяву "з власного", але пояснювати причину не став. "З першого дня, як я обійняв посаду голови обласної державної адміністрації, постійно керувався одним принципом - зробити все для розвитку нашого краю та України. Пишаюся кожною доброю справою, втіленою в життя", - заявив Гамалій.
В Офісі президента почали все частіше вдаватися до зміни глав областей як метод управління регіонами, фото: president.gov.ua
На відміну від Гайдая, який працював на держслужбі та до призначення до Луганської ОДА, та колишнього підприємця Гамалія, призначений на Одещині Марченко - військовий. Полковник Марченко отримав "губернаторську" посаду у березні 2022-го, а до цього командував 28-ю окремою механізованою бригадою, що базується в Одесі. У 2015-2017 роках Марченко – командир 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар".
Офіційних пояснень, чому його прибрали з обладміністрації, як і в інших випадках, немає.
На думку голови одеського відділення Комітету виборців України (КВУ) Анатолія Бойка, звільнення Марченка може бути пов'язане із затриманнями його заступниками Олега Муратова та Ігоря Ткачука, які наробили багато галасу в Одесі, за звинуваченнями в спробі організації підкупу слідства та махінаціях з гуманітарною допомогою - корупції – у разі другого.
"Думаю, це (відхід Марченка - Ред. ) безпосередньо пов'язане з цими історіями. Але суспільство знову залишили в невіданні, що, звичайно, є неповагою до нього, тим більше в нинішній воєнний час. Чекаємо на нового "смотрящего" за областю", - прокоментував "Страні" Бойко.
За його словами, у місцевій політтусовці ходять різні версії, хто стане наступником Марченка на посаді.
"Кажуть, що це буде або силовик, або військовий. Але нібито хотіли б зайняти крісло голова Одеської облради Григорій Діденко, обраний від СН, і голова Одеської райадміністрації Юрій Крук. Насправді ще Саакашвілі (екс-президент Грузії, який у минулому очолював Одеську область - Ред. ) довів, що персона голови ОДА не є критичною важливою для того, щоб регіон жив навіть у воєнний час. Ім'я нового президентського призначенця не матиме визначального значення", - коментує Бойко "Страні".
За інформацією ЗМІ, на посаду голови ова може претендувати і керівник Херсонської облради Олександр Самойленко.
Джерело в одеській облраді також каже, що про претензії Діденка та Крука на "губернаторську" посаду. "Діденко давно хоче в це крісло. Але він людина Павлюка (впливовий на митниці і близький до ОП бізнесмен Ілля Павлюк - Ред. ), але той начебто побив горщики з Єрмаком (голова ОП Андрій Єрмак - Ред. ), тому в його призначення, як, зрештою, і Крука - у нас не дуже вірять", - каже співрозмовник, який попросив про анонімність.
Він підтверджує, що політкола Одеси обговорюють кандидатури деяких військових моряків, представників ЗСУ та Державного бюро розслідувань, але без конкретних прізвищ. "У будь-якому випадку це буде політичне призначення, навіть якщо "губернатор" буде з погонами. Тому що це Одеська область. Тут або одне, або інше, або третє угруповання приведе свого кандидата під потрібні умови", - вважає джерело.
Що ж до Марченка, то, за словами співрозмовника, скандали з викриттям його заступників "добили його".
"Він у різний час "сідав" на різних "спонсорів". Останнім часом це був Діденко, який контролює розподіл коштів на медицину та низку комунальних підприємств. Реально областю керували інші люди, а не Марченко", - каже джерело в одеській облраді.
За словами політолога Костя Бондаренка, одеський "губернатор" вплутався у конфлікт із керівництвом Митної служби, за що й постраждав.
"Марченко почав гнути свою лінію. Проти нього були Кубраков та Васьков (віце-прем'єр-міністр відновлення Олександр Кубраков та заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков – Ред. ), які вирішили показати, хто насправді головний", - стверджує експерт.
Стійка тенденція
Як уже було сказано, звільнення голів одразу кількох обладміністрацій виявилося другим таким випадком із початку року. У січні президент звільнив голів п'яти областей. "За бортом" опинилися керівники Дніпропетровської області Валентин Резніченко, Запорізької – Олександр Старух, Київської – Олексій Кулеба, Сумської – Дмитро Живицький та Херсонської – Ярослав Янушевич. Ситуація з Кулебою, втім, відрізняється з рештою, оскільки він фактично отримав підвищення, перейшовши на посаду заступника голови ОП.
Резніченко, Старух, Живицький та Янушевич, за негласною інформацією, були пов'язані з колишнім заступником голови ОП Кирилом Тимошенко, який займався роботою з регіонами. Як вважається, вони втратили крісла внаслідок його догляду. При тому, що перші три проходили у різних кримінальних справах, що також, як вважають співрозмовники, близькі до ОП, зіграло роль при звільненні.
7 лютого Зеленський своїми указами призначив екс-начальника поліції Херсонської області Олександра Прокудіна головою Херсонської облдержадміністрації, колишнього в.о. керівника Антитерористичного центру при СБУ Юрія Малашка – Запорізької області, екс-начальника управління СБУ у Дніпропетровській області Сергія Лисака – у Дніпропетровській області. Відповідно, Київська та Сумська області залишаються поки що без керівників.
Чому ж так часто почали змінюватись "губернатори", що схоже, стало тенденцією? Яке пояснення кадрової чехарди?
На думку політолога Костя Бондаренка, часта зміна глав областей - тепер один із методів Офісу президента з управління регіонами.
"Глава ОВА - це, по суті, "витратний матеріал". Як, до речі, міністри, керівники різних відомств. Їх ставлять до виконання конкретних завдань, і якщо з такими не справляються, відправляють у відставку. Хоча іноді причиною звільнення ставиться зміна політичної кон'юнктури, як у випадку зі ставлениками Кирила Тимошенко. Сакральність фігури "губернатора" перестала існувати. У колишні часи посада голови області за багатьма показниками була вищою за віце-прем'єрську. Знаю багатьох колишніх "губернаторів", які свого часу відмовилися від портфеля віце-прем'єрів, тому що ті не мали конкретної влади та впливу на бюджетні потоки, тобто були просто весільними генералами, а зараз введено по суті ручне управління регіонами, в тому числі через силові відомства, що дозволяє якось тримати в вузді регіональні еліти, з якими самі "губернатори" не справляються. Часті звільнення глав областей кажуть, що в ОП сформувалася тверда тенденція. Так що про відставки - одиничні або скопом ми почуємо ще не раз", - вважає експерт.
