Аналізуємо ситуацію на 502 день війни в Україні.
Ситуація на фронті
ЗСУ за минулий тиждень просунулися на більш ніж кілометр на Мелітопольському та Бердянському напрямках, повідомляє речник Генштабу Андрій Ковальов. Загалом з початку наступу на південному напрямку загальний поступ становив 8,6 кілометрів.
Враховуючи, що контрнаступ на півдні йде вже п'ятий тиждень, його темпи не зростають - у середньому виходить приблизно 1,72 кілометра на тиждень, якщо орієнтуватися на офіційні дані. І якщо минулого тижня було трохи більше кілометра, то швидкість наступальних операцій сповільнюється.
Військові паблики пишуть про бої в районі Роботино та П'ятихаток. Російські телеграм-канали традиційно пишуть про "відбиті штурми ЗСУ".
Щодо темпів та обсягів контрнаступу - з їх приводу сьогодні висловився навіть Ілон Маск. Він, як відомо, не є воєнним експертом. І те, що він зацікавився цією темою, мабуть, відображає інтерес до неї на Заході.
Він висунув свою версію того, чому ЗСУ не використовують усі свої резерви під час контрудару.
"Яка б сторона не пішла у наступ на сильно укріплені позиції, вона втратить набагато більше солдатів. Більше того, Росія перевершує Україну чисельністю приблизно 4 до 1, тому виграла б війну на виснаження, навіть якби втрати були б рівними. Якщо український наступ зазнає терпіння. невдачу з великими втратами російська контратака захопить набагато більше території. Тому великого наступу не було", - написав Маск у Твіттері.
При цьому влада України та США пояснює повільні темпи тим, що ЗСУ шукає слабке місце в російській обороні, щоб направити туди основні сили. І говорять про те, що ця оборона дуже щільна.
РФ, за даними Генштабу, настає на Авдіївському, Мар'їнському, Лиманському та Куп'янському напрямках. Україна – під Бахмутом, де росіяни опинилися "у пастці", заявляє командувач Сухопутних військ Сирський.
Заступник міністра оборони Маляр додає, що ЗСУ вже кілька днів тримають під вогневим контролем місто. "Це стало можливим завдяки тому, що у процесі просування вперед наші війська взяли під контроль основні панівні висоти навколо Бахмута", - зазначає вона.
Російські паблики чекають на посилення атак з метою оточення Бахмута. Але взяття міста до "вогневого мішка" вони не підтверджують. І пишуть, що атаки на флангах відбиваються.
Тепер до обстрілу. У Миколаєві приліт був об'єктом інфраструктури, повідомив зранку начальник ОВА Віталій Кім. Удар завдавав ракети "Іскандер-М".
Більше сьогодні влада регіону про цей удар нічого не повідомляла, зазначивши тільки, що шкоди житловим будівлям і постраждалих немає. Російські паблики стверджують, що приліт був військовим аеродромом "Кульбакіно", але Україна цього не підтверджує.
Примітна історія виходить із вчорашніми перехопленнями ракет у Криму та на території Росії. У генштабі РФ заявили, що було збито українські балістичні ракети комплексу С-200, переобладнані в ударний варіант.
Україна застосування таких ракет не підтверджувала.
Але, зазначимо, ці ракети, зроблені у 60-х роках минулого століття, здатні бити на відстань до 250 кілометрів. Питання – з якою точністю. Також очевидно, що їх можна порівняно просто перехоплювати.
Цікаво, що інформацію про ці ракети доповіли голові генштабу РФ Герасимову з приводу чого було записано навіть окреме відео. Що виглядало як спростування вчорашніх чуток із західних ЗМІ про те, що його знято з посади командувача російських військ в Україні.
Сьогодні був удар авіабомбою по Оріхову Запорізької області. Зруйновано будівлю школи, де загинуло четверо людей. Горіхів знаходиться неподалік лінії фронту, де ведуть наступальні дії ЗСУ.
.jpg)
Саміт НАТО
Сьогодні генсек Альянсу Єнс Столтенберг озвучив три позиції, які офіційно запропонують Україні на саміті у Вільнюсі:
- програма практичної підтримки для наближення до НАТО (тобто постачання та навчання).
- створення Ради Україна-НАТО (де Київ зможе обговорювати всі питання на найвищому рівні із країнами Альянсу).
- скасування Плану дій щодо членства - програми попередніх дій країни-кандидата напередодні вступу.
Щодо скасування ПДЧ Столтенберг уточнив, що рішення ще тільки обговорюється і остаточно не ухвалено. За даними західних ЗМІ проти виступає Німеччина (але про це трохи нижче).
При цьому український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що рішення скасувати План дій уже ухвалено. "Після інтенсивних переговорів союзники з НАТО дійшли консенсусу щодо виключення ПДЧ із шляху членства України", - написав Кулеба.
Водночас, навіть якщо скасування ПДЧ і погодять, це не стане виконанням головної вимоги України до саміту НАТО - дати офіційне запрошення до вступу до Альянсу. На Банковій заявляли, що якщо такої заяви не буде, то й Зеленський на саміт не поїде.
Наразі ні Столтенберг, ні якийсь інший представник НАТО не говорили, що таке запрошення буде озвучено. Більше того, сигнали, які йдуть від західних джерел, говорять про те, що, швидше за все, воно й не прозвучить.
Проте сьогодні стало відомо, що Зеленський все одно має намір поїхати на саміт. Ймовірно, як головна "перемога" українська влада представить скасування ПДЧ (якщо воно відбудеться). Під це і буде організовано подорож. Тим більше, що відмова відвідати саміт з боку Зеленського виглядала б як відкритий демарш та демонстрація проблем у відносинах України із західними союзниками, що Києву точно не вигідно.
Повідомляється, що спільний виступ Зеленського та Столтенберга вже включений до програми саміту на 12 липня - тобто другого дня, коли заплановано перше засідання новоствореної Ради Україна-НАТО.
Тим часом, ЗМІ продовжують описувати сумніви щодо характеру відносин НАТО і України, які мучать західні країни.
Financial Times пише, що члени Альянсу ухвалять декларацію з індивідуальними зобов'язаннями низки країн щодо України, а саме: США, Великобританії, Франції та Німеччини — чотири з п'яти найбільших військових держав НАТО.
Вибір для членів НАТО такий: "або модель Ізраїлю, яка передбачає, що вони [Україна] можуть захистити себе, що дорого з точки зору інвестицій, або модель НАТО, коли ми захищаємо їх, якщо вони цього потребують", що дорого з точки зору відповідальності, яку ми беремо на себе", - пише видання з посиланням на джерело.
За підсумками, як пише Financial Times, Україні буде обіцяно подальші військові поставки, гарантії щодо навчання українських військових, обмін розвідданими та допомога в реформах оборонної політики, також буде підвищено статус існуючої комісії Україна-НАТО до рівня ради.
При цьому джерела видання кажуть, що забезпечити військовий паритет із РФ "було б неможливо". А деякі країни переживають через потенційну вартість зобов'язань, які коштуватимуть десятки мільярдів доларів їхнім платникам податків.
Також надходить все більше даних про те, що США та Німеччина – основні противники того, щоб давати Україні якісь серйозні обіцянки щодо вступу до Альянсу.
Як пише газета "Більд", ці країни виступили проти публічного виступу Зеленського на саміті - президент хотів публічно звернутися із закликом прийняти Україну до НАТО. "Президент України зараз дуже злий на те, що йому не дозволили це зробити", - стверджує видання.
Також Німеччина, за даними газети, має намір блокувати вступ України та наполягає на виконанні Києвом Плану дій щодо членства. Також Берлін вимагає не включати до підсумкової заяви Альянсу формулювань про запрошення або про "законне місце України в НАТО".
А США готові відмовитися від своїх вимог щодо ПДЧ, але за умови проведення реформ.
За даними BILD, ще одна зустріч та спроба знайти компроміс відбудеться сьогодні увечері у Вільнюсі. А завтра вже стартує саміт.
Про те, що США та Німеччина мають відмінне від країн Східної Європи уявлення про майбутні відносини України та НАТО, а також взагалі щодо підсумків війни, пише і міжнародний оглядач газети Financial Times Гідеон Рахман.
Польща та низка інших країн хочуть повної перемоги України, принизливої поразки РФ та прийняття України до НАТО.
За даними видання, вони також вірять у можливість розпаду РФ, що не входить до інтересів Німеччини.
"Американський і німецький уряди обережніше ставляться як до цілей війни, так і до забезпечення миру. Один високопоставлений німецький дипломат розмірковує про те, що за розмовами Польщі про необхідність повної поразки Володимира Путіна стоїть надія на те, що Росія може зрештою розпастись. За його словами, це ідея, яка не цікавить Берлін", - йдеться у статті.
А американці прагнуть максимально затягнути вступ України до НАТО, побоюючись, що будь-яке зобов'язання прискорити процес може продовжити війну та створити небезпечні ускладнення для майбутнього мирного врегулювання.
Деякі офіційні особи США також стурбовані тим, що низка союзників насправді хотіла б, щоб НАТО безпосередньо втягнулася у війну з Росією.
"Якщо вони цього хочуть, вони мають сказати про це відкрито, тому що це не наша політика", - сказав джерело.
Докладніше про те, чим викликані сумніви Заходу щодо вступу України до НАТО , ми писали тут.
Навіщо Путін зустрічався із Пригожиним
Сьогодні стало відомо, що куратор "Вагнера" Пригожин зустрівся з президентом Путіним у Кремлі - через п'ять днів після заколоту.
Спершу про це написали західні ЗМІ, а потім досить оперативно підтвердив речник Путіна Дмитро Пєсков. За його словами, зустріч тривала три години, у ній також брали участь командири ПВК, всього було 35 осіб.
Як сказав Пєсков, найманці виклали Путіну свою версію події і сказали, що "є переконаними прихильниками і солдатами глави держави і готові далі боротися".
Путін у свою чергу оцінив дії "Вагнера" на фронті, "дав свою оцінку того, що сталося 24 червня, і запропонував представникам ПВК варіанти працевлаштування".
Напередодні про цю зустріч писала французька газета Liberation із посиланням на джерела у західній розвідці. За даними видання, на зустрічі також були присутні глава Росгвардії Віктор Золотов та голова Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін.
Нагадаємо, що Путін назвав дії Пригожина "заколотом, зрадою та ударом у спину". З аналогічними тезами в останні два тижні (тобто вже після зустрічі Путіна з "вагнерівцями") йде і кампанія проти Пригожина в ефірі провідних федеральних телеканалів.
Тобто, судячи з цих ознак, оцінка дій Пригожина у Путіна та Кремля після зустрічі не змінилася.
У той же час, як ми вже писали, Кремль зацікавлений у тому, щоб і надалі використовувати "вагнерівців" у війні проти України. Власне, про це йшлося у коментарі Пєскова, який сказав, що Путін запропонував їм "варіанти працевлаштування". Однак, за логікою, перш ніж знову відправити "вагнерівців" на фронт, Кремль повинен повернути над ними повний контроль. А це можливо тільки у випадку, якщо ПВК у нинішньому вигляді припинить існування і увіллється в одну з силових структур РФ, а самі найманці припинять будь-яку публічну діяльність, повернувшись у стан "їхтамнетів", в якому вони прибували доти, доки Пригожин не розпочав На основі "Вагнера" будувати свою політичну кар'єру.
Проте, судячи з заяв "вагнерівців", на такий варіант вони йти не хочуть.
Один із командирів "Вагнера" із позивним "Зомбі" сьогодні заявив, що найманці хочуть залишитися в структурі своєї ПВК і під керівництвом тих самих людей - лідерів заколоту Пригожина та Уткіна. І на будь-який інший варіант вони не згодні та готові, якщо їх умови не виконають, просто розійтися по домівках.
Водночас погоджуватися на такі умови Кремлю небезпечно. Оскільки навіть якщо "вагнерівців" оформлять у пряме підпорядкування Путіну, то це ніяк не гарантує їхньої лояльності. Як уже показали події 24 червня, коли варто вибір комусь підкорятися - Путіну чи Пригожину з Утиним "вагнерівці" обирають Пригожина та Уткіна. А отже будь-якої миті заколот може повторитися. Втім, Путін останнім часом уже неодноразово приймав вкрай нелогічні з погляду раціонального підходу рішення (наприклад, про вторгнення в Україну). Тому не можна виключати, що і "Вагнер" він збереже у колишньому вигляді. Хоча поки що це і виглядає малоймовірним.
Але тут важливим є ще один момент. Те, що Путін захотів після заколоту зустрітися з Пригожиним та "вагнерівцями", щоб обговорити їхнє "працевлаштування", не дивно. Дивно те, що про цю досить неоднозначну з точки зору іміджу Путіна подію (він зустрічався по суті з тими, кого він сам назвав зрадниками та бунтівниками), вирішив повідомити Кремль.
При цьому з того як інформацію подав Пєсков не випливало, що це була якась "покаяна" зустріч "бунтівників і зрадників" з президентом (публічно ніхто з бунтівників у своїх діях не покаявся, про каяття нічого не говорив і Пєсков). Швидше вона, в інтерпретації речника Путіна, виглядала як "обмін думками".
І це створило враження, що Кремль не має єдиної жорстко-негативної лінії щодо Пригожина. Втім, не факт, що так і є насправді, але відчуття виникло саме таке.
Що саме по собі може вплинути на ситуацію, розмиваючи однозначний образ Пригожина як бунтівника, який йому останнім часом посилено створюють держЗМІ. Крім того, це може стати сигналом для телеграм-каналів, медіа та блогерів, що у Пригожина й надалі можна не боятися брати гроші за піар його та "Вагнера".
Загалом же сам факт публічного визнання про зустріч Путіна з "вагнерівцями" ще раз показує, що в російській еліті є досить впливові сили, які намагаються не дати загаснути військово-політичному проекту "Пригожин" навіть після провалу заколоту. З якою метою - використовувати його у своїх внутрішньокремлівських розбірках або спробувати організувати новий бунт - поки питання відкрите.
