Що з'явилося у прийнятій Радою версії змін до закону про нацменшини
У четвер, 21 вересня, Верховна Рада України ухвалила загалом проект змін до закону про національні меншини.
Згідно з пояснювальною запискою, зміни підготовлені у зв'язку з висновком Венеціанської комісії, яка запропонувала привести документ у відповідність до Європейської конвенції з прав людини та хартії регіональних мов (прийняття цього закону є однією з вимог Євросоюзу до України).
Ми розбиралися, у чому відмінність законопроекту від попередньої версії.
По-перше, оновлений закон дозволяє використання мов нацменшин під час різних заходів, у медіа, надання медичної допомоги тощо. Згідно з текстом проекту, "на прохання особи може бути використана мова національної меншини, якщо ця мова зрозуміла для сторін".
По-друге, держава гарантуватиме забезпечення безкоштовними підручниками школярів, які належать до нацменшин.
По-третє, Кабмін визначатиме порядок визнання населеного пункту таким, де "традиційно" проживають нацменшини або вони становлять "значну частину населення". У населених пунктах, які матимуть такий статус, будуть мовні послаблення для нацменшин. Зокрема для спілкування з органами влади. Також у таких населених пунктах дозволять розповсюдження реклами мовою нацменшин в обсязі "не більш як держмовою".
При цьому оновлений закон дозволить звузити права цих нацменшин з метою національної безпеки.
"Права, свободи та обов'язки осіб, що належать до національних меншин, можуть бути обмежені відповідно до закону в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку, для запобігання заворушенням або злочинам", - йдеться в тексті документа.
Крім того, окремо прописано, що на російські його норми поширюватися не будуть під час дії воєнного стану і деякий час після.
Так, у перехідних положеннях сказано, що описані вище мовні права нацменшин не поширюються на мову держави-агресора під час воєнного стану та протягом п'яти років після її скасування.
Більше того, перед другим читанням до документу було внесено зміну прав російської нацменшини.
Під час військового стану, а також протягом 6 місяців з моменту його скасування, тимчасовому обмеженню в реалізації та захисті підлягають права представників нацменшин, які "ідентифікують свою приналежність до етнічного походження з державою, яка визнана в Україні та/або міжнародними організаціями державою-терористом" (Державою-агресором)".
Ці обмеження стосуються:
- проведення мирних зборів представниками такої нацменшини (ст.7);
- фінансування заходів щодо захисту прав нацменшин (ст.14);
- роботи дорадчих органів з питань нацменшин при органах влади (ст.18);
- роботи центру національних меншин;
- входження представників нацменшин до складу міжурядових комісій з питань забезпечення прав нацменшин (ст.20).
Нагадаємо, днями віце-прем'єр Ольга Стефанишина повідомила, що Україна готова внести "додаткові поправки" до закону про середню освіту мовами меншин, включаючи угорську.
Раніше прем'єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що якщо Україна хоче вступити до Євросоюзу, вона має гарантувати права національних меншин.
