Курська математика. Які наслідки наступу ЗСУ у РФ для фронту в Україні?
Вже два тижні йде наступ ЗСУ у Курській області. За оцінкою багатьох коментаторів це великий успіх української армії.
Однак події ще не завершені. І результат у суто військовому відношенні може бути для України важким, оскільки різко погіршує для ЗСУ один із ключових показників – математику резервів.
Для наступу у Курській області Україна задіяла від 10 тисяч (оцінки західних ЗМІ) до 30 тисяч (оцінки російських військових пабліків) бійців. Причому це найкращі частини ЗСУ, перекинуті з інших ділянок фронту.
Вважалося, що однією з цілей цієї операції було змусити РФ зняти та перекинути під Курськ частину сил з фронту в Україні.
Однак, за інформацією, яка надходить із різних джерел, цього не відбувається. За західними оцінками РФ перекинула з фронту під Курськ близько п'яти тисяч вояків. Це менше ніж 1% від чисельності всього угруповання військ в Україні. Події на фронті на Донеччині, де армія РФ просувається зі швидкістю небаченої з весни 2022 року, підтверджують, що тиск не ослаб.
При цьому, судячи з інформації у російських ЗМІ, у Курську область масово перекидаються солдати-строковики з усієї Росії.
У РФ термінова служба триває рік. Тобто зараз служить осінній призов 2023 року та весняний призов 2024 року. За даними міноборони Росії, загальна чисельність терміновиків за цими двома закликами близько 280 тисяч осіб. Частина вже уклала контракти з МО РФ і воює. Але навряд чи це сотні тисяч людей. Швидше, десятки тисяч. А значить, для російського командування цілком реально зібрати і перекинути на Курськ кілька десятків тисяч терміновиків, сформувавши угруповання, що перевищує за чисельністю сили ЗСУ. Бойові якості терміновиків, можливо, не такі високі як у обстріляних бійців. Але, у будь-якому разі, наступати на супротивника, що перевершує в живій силі (та й у озброєннях, враховуючи панування у повітрі російської авіації), вкрай важко.
Як підсумок – наступ ЗСУ відкрив новий фронт війни, на який українське командування перекинуло найкращі частини з інших ділянок фронту, а російське – переважно строковиків, яких воно у війні в Україні раніше не задіяло і не планувало задіяти. За фактом чисельність воюючого угруповання російських військ збільшилася відразу на десятки тисяч людей. І таким чином "розмін" резервами стався кардинально не на користь України. Що й стало, зважаючи на все, однією з причин погіршення для ЗСУ ситуації на Донбасі.
Безумовно, для України такий ризик та розтягування резервів буде виправдано, якщо ЗСУ зможуть глибоко прорвати російський фронт, взяти під контроль Курську АЕС, розпочати штурм Курська тощо.
Але чи це вийде - велике питання. Останні дні просування ЗСУ на курскому фронті сильно сповільнилося. Українські війська все ще володіють там ініціативою, продовжують атакувати, російські війська перебувають у скруті на південь від річки Сейм через труднощі в логістиці. Однак у інших місцях дедалі більше починає позначатися насичення фронту резервами РФ. А тому стратегічний прорив українських військ углиб території Росії зараз виглядає вже менш ймовірним, ніж у перші дні наступу, хоча деякий поступ у ЗСУ ще може бути.
У той самий час на війні в повному обсязі вимірюється математикою. Є таке поняття як бойовий дух армії та суспільства. І тут рахунок поки що явно на користь України.
Військові перемоги після тривалої смуги невдач працюють на збільшення віри у перемогу в українському суспільстві та армії. А втрата частини території Курської області – це, безумовно, інформаційно-політичний удар по російській владі та Путіну. Причому цей удар був посилений діями певної групи всередині самої РФ. Та й масова участь у бойових діях терміновиків також ставлення до війни у суспільстві навряд чи покращує.
У той же час, якщо ЗСУ будуть незабаром витіснені з Курської області і/або на сході продовжиться нинішніми темпами наступ РФ, то ситуація і з бойовим духом стане зовсім іншою, ніж зараз.
