Світ повертається до епохи регулярних воєн та конкуренції великих держав - The Atlantic
Ми є свідками кінця ліберального світопорядку та початку нової доби воєн.
Такого висновку дійшов політолог Роберт Каган, чоловік екс-заступника голови Держдепу Вікторії Нуланд, у своїй статті про те, як зовнішньополітичний курс США при Дональді Трампі змінить глобальний світ. Матеріал опублікувало видання The Atlantic.
Каган виходить з того, що нова стратегія нацбезпеки США фактично фіксує кінець міжнародного ліберального порядку, що існував майже 80 років після Другої світової війни. За Каганом, Сполучені Штати більше не хочуть виконувати роль гаранта глобальної безпеки, а їхня сила буде використовуватися не для підтримки порядку, а для його демонтажу.
"Американський порядок закінчено не тому, що США виявилися нездатними його підтримувати. Він закінчений тому, що Сполучені Штати вирішили, що більше не хочуть цього робити", - заявив автор.
Каган описує світ після 1945 року як епоху стійких альянсів, відкритої торгівлі, відносної безпеки та обмеження силової конкуренції між провідними державами. Відмова від цієї моделі, за його оцінкою, веде до повернення до логіки світу до 1945 року - епохи сфер впливу та регулярних воєн за їх переділ між великими державами.
"Цей новий світ буде дуже схожий на світ до 1945 року, з кількома великими державами і конкуренцією, що розростається, і конфліктами", - зазначив політолог.
Як історичний приклад він навів Європу XIX - початку XX століття, де навіть у періоди балансу сил конфлікти між великими державами виникали постійно, від Кримської війни до франко-пруської. Така система, підкреслив Каган, була значно жорстокішою і нестабільнішою, ніж порядок, що склався після Другої світової війни. Каган нагадав, що "майже кожне десятиліття з 1815 до 1914 року включало як мінімум одну війну між великими державами".
Відмова США від ролі "центрального стабілізатора" означає, що союзники більше не можуть розраховувати на американські гарантії у попередньому вигляді. У новій логіці безпека перетворюється на предмет угоди, а партнери - на гравців, змушених або озброюватися самим, або шукати домовленості з іншими центрами сили. За словами Кагана, у такому світі держави "відкрито конкуруватимуть за ресурси, ринки та стратегічні позиції".
У приклад Каган навів претензії США на Гренландію як симптом повернення до мислення у категоріях сфер впливу, коли територія насамперед є стратегічним активом, а суверенітет малих країн має значення лише доти, оскільки за ним стоїть сила.
Автор вказав на витрати такої політики: США доведеться витрачати більше на оборону та постійно захищати доступ до того, що раніше забезпечувалося системою спілок.
"Відкритий доступ до ресурсів, ринків та баз більше не буде бонусом союзної системи. Його доведеться заперечувати та захищати", - написав він.
Каган вважає, що американське суспільство та політики психологічно не готові до такого сценарію. Він зазначив, що американці "настільки звикли до цього в цілому мирного, процвітаючого та відкритого світу, що вважають його нормальним станом міжнародних справ" і "не можуть уявити собі, що він може розпастись".
Якщо американцям здавалося, що захист старого порядку був надто дорогим, "їм варто почекати і подивитися, скільки буде коштувати те, що прийде йому на зміну", додав автор.
Нагадаємо, за кілька днів до війни чоловік Нуланд передбачив "припинення існування України".
Раніше "Страна" розбиралася, чи можливий військовий альянс Європи та України без участі США.
