43-річний генерал-лейтенант Михайло Драпатий уперше став відомим 12 років тому, 9 травня 2014 року, завдяки відео, на якому БМП під його командуванням прорвався через барикади сепаратистів у Маріуполі.
На той момент він командував батальйоном 72-ї окремої механізованої бригади.
Про цей епізод сьогодні пишуть багато телеграм-канали. Рідко, щоправда, згадується, чим саме закінчилися 9 травня бої в Маріуполі. А закінчилися вони тим, що українські сили були змушені покинути місто, і воно опинилося під фактичним контролем сепаратистів до середини червня 2014 року.
Влітку того ж року Драпатий зі своїм підрозділом опинився в оточенні в Ізваринському казані на кордоні з РФ, звідки зумів вийти із 260 солдатами.
Повномасштабну війну зустрів на посаді заступника командувача Об'єднаних сил ЗС України з підготовки військ.
З березня 2022 року - замкомандувача військ оперативного командування "Південь" Сухопутних військ і командувач оперативного угрупування військ "Південь" (у тому числі, зупиняв наступ армії РФ на Кривий Ріг).
Далі командував угрупуванням військ "Херсон", яке брало участь у звільненні правобережжя Херсонської області.
До початку 2024 року в експертних колах вважався одним із найздібніших українських воєначальників, якого посилали на найважчі напрямки рятувати ситуацію. Зокрема - у травні 2024 року, під час спроби настання армії РФ у прикордонні Харківської області, його було призначено командувачем оперативно-тактичного угрупування військ "Харків", яке цей наступ зупинило.
З листопада 2024 року до червня 2025 року – командувач Сухопутними військами ЗСУ.
Подав зі скандалом у відставку після серії прильотів учбовими центрами, фактично звинувативши командирів у тому, що вони не бережуть життя військових. Також він заявив про "кругову поруку та безкарність" у ЗСУ.
Тоді ж заговорили про його дедалі гостріший конфлікт із Сирським.
Однак із армії Драпатого не звільнили. І 3 червня 2025 року, після розмови з президентом, його було призначено командувачем Об'єднаних сил ЗСУ. Також з 20 жовтня 2025 року він став командувачем угрупуванням сил, яке відповідає за Харківську область.
При цьому конфлікт його з Сирським нікуди не зник. Драпатий вважався неформальним главою внутріармійської опозиції главкому.
Федоров заявив, що Драпатий отримав три догани від Сирського.
Також Драпатий виступив на початку року публічно проти рішення Зеленського звільнити Малюка з посади голови СБУ.
Тому ніхто не здивувався, коли після звільнення Федорова з посади міністра оборони Драпатий один із перших підтримав його позицію.
Драпатий – Герой України, кавалер ордена Богдана Хмельницького кількох ступенів.
Народився він 21 листопада 1982 року у місті Кам'янець-Подільський, Хмельницька область. Після закінчення середньої школи вступив до Харківського інституту танкових військ імені Верховної Ради України, який закінчив у 2004 році. Розпочав військову службу на посаді командира взводу у 72-й окремій механізованій бригаді.
Одружений. Із дружиною виховують сина Івана та доньку Ганну.
