Продовжую наполягати, шо Україна здійснила історичну помилку, підтримавши «білоруський народ», а не Олександра Лукашенка. От що нам дає - в плані стратегії - ставка на аморфну категорію без власної суб‘єктності? Що доброго дасть Україні Тихановська? Я вже мовчу, що у геополітичних іграх довкола Білорусі ми є статистами, якщо не аутсайдерами.
Але ж існує інший шлях! Влітку 2022 року Олександра Володимирівна Зеленська та Микола Олександрович Лукашенко досягнуть повноліття. У кращих традиціях європейських дворів можна ініціювати міждержавну унію, базовану на шлюбі. Це - принципово інша форма інтеграції, набагато вигідніша, ніж пропонований Росією Союзний договір. Та й що може запропонувати Путін Лукашенкові, окрім розлученої Каті? Яка до того ж на 18 років старша за Колю? Тому потрібно терміново змінювати нашу концепцію щодо Білорусі. Я вже й герб об‘єднаної держави придумав: кривий ріг достатку, з якого рясно сиплеться бульба.
