У Верховній Раді все голосніше звучать заклики ухвалити низку законопроектів на церковну тематику, які мають заборонити діяльність Української православної церкви в Україні.
Йдеться насамперед про ініційований Кабінетом міністрів проект №8371 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності релігійних організацій".
При цьому в парламентських колах розмовляють про те, що розгляд може відбутися вже цього тижня.
Однак у правлячій партії "Слузі народу" немає єдиної думки щодо необхідності ухвалення такого законопроекту. Деякі його вважають за непотрібне і навіть шкідливе в нинішній ситуації, інші в принципі проти заборони УПЦ. Негативні сигнали надходять із цього приводу і від міжнародних організацій.
Водночас частина представників влади з різних причин лобіює заборону УПЦ. Цю ж тему активно просувають партії "Євросолідарність" та "Голос".
Докладніше про ситуацію читайте у статті "Країни".
Шеренга законопроектів
Як стверджують прихильниця заборони УПЦ, заступник голови фракції "Голосу" Юлія Клименко, щонайменше 240 народних депутатів підписалися під зверненням до голови Ради Руслана Стефанчука внести до парламентського порядку денного п'ять "церковних" проектів, серед яких найбільш резонансні - кабмінівський №8371 та №82 забезпеченні зміцнення нацбезпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій", ініціатор якого – представник фракції "Європейської солідарності" Микола Княжицький.
У листі, зокрема, йдеться, що питання "обмеження та заборони протиправної діяльності Російської православної церкви та релігійних організацій, афілійованих з нею та центрами впливу в Російській Федерації, є питанням національної безпеки".
До уваги при цьому не беруться заяви самої УПЦ, яка ще в лютому 2022 року засудила вторгнення РФ і підтримала керівництво України та ЗСУ. Від цієї лінії Церква не відступила досі. Щодо церковних справ, УПЦ на Соборі 27 травня 2022 року оголосила про свою повну самостійність та незалежність від РПЦ та висловила незгоду з позицією патріарха Московського та всієї Русі Кирила з приводу війни в Україні.
На підтвердження свого нового положення УПЦ почала, наприклад, самостійно варити миро - запашну олію, яка використовується за деяких обрядів. Підлеглі церкви отримують миро із митрополії, і, наприклад, для Православної церкви України (ПЦУ) його варить Константинопольський патріархат. Крім того, УПЦ самостійно відкриває власні парафії за кордоном.
"Наша церква своєю діяльністю за кордоном відповідає на об'єктивні пастирські потреби віруючих УПЦ - громадян України, які змушені були тікати від війни", - написав на своїй сторінці у Facebook заступник голови керівника синодального відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ протоієрей Микола Данилевич.
За його словами, роботу з парафіянами, які волею долі опинилися за межами Батьківщини, УПЦ веде "з благословення предстоятеля (глави УПЦ Онуфрія - Ред. ) через ВЗЦС, який у даному випадку контактує безпосередньо і з католиками, і з протестантами та іншими конфесіями без якогось -або згоди чи дозволу від РПЦ".
На думку противників УПЦ, як говорилося, ці дії церкви ніяк не впливають. Від взятого курсу на заборону вони не відмовляються, що підтверджує ситуація в Раді.
"Країна" вже писала про законодавчі ініціативи, які тим чи іншим способом обмежують або навіть забороняють діяльність Української православної церкви.
Наприклад, згаданий законопроект №8262, внесений групою депутатів різних фракцій на чолі з Княжицьким ще у листопаді 2022-го, дозволяє використовувати у своїй назві слова "православний" чи "православний" лише організаціям, підпорядкованим ПЦУ.
Релігійні організації та інші юридичні особи, чиї назви не відповідають вимогам законопроектів, позбавляються права орендувати державне або комунальне майно та взагалі мати до нього відношення (а це, наприклад, багато храмів у країні, які зараз орендує Українська православна церква). Ухвалення цього проекту означало б фактичну заборону діяльності УПЦ. Втім, ця законодавча ініціатива, хоч і отримала схвалення профільного парламентського комітету у грудні 2022-го, поки не дісталася сесійної зали.
Шанси вищі у законопроекту №8371, який прем'єр Денис Шмигаль вніс до Ради у січні 2023 року. Їм пропонується внести зміни до законів "Про свободу совісті та релігійні організації", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та цивільних формувань", які не дозволять вести діяльність в Україні релігійним організаціям, "керівний центр (управління) яких перебуває за межами України у державі, яка веде збройну агресію проти України".
У разі підозр щодо релігійної організації Державна служба України з етнополітики та свободи совісті має провести "релігієзнавчу експертизу" на предмет "підпорядкованості в канонічних та організаційних питаннях центрам впливу релігійної організації (об'єднання)" та - якщо такі факти будуть виявлені - видати припис на усунення порушень упродовж місяця. Якщо організація їх не усуне, Держслужбі належить звертатися до суду з адміністративним позовом щодо заборони діяльності такої організації в Україні. І тільки після того, як суд винесе рішення і встоїть в апеляції, можна буде оголосити про заборону діяльності Церкви.
"За більшим рахунком Кабмін запропонував спростити існуючу процедуру заборони релігійних організацій, внісши додаткову підставу для звернення до суду. У той час як в альтернативних законопроектах міститься політична - пряма - заборона УПЦ. Цим шляхом влада не хоче йти", - коментує політолог Руслан Бортник "Країні".
Нагадаємо, що Держслужба з етнополітики та свободи совісті у січні 2023-го вже офіційно заявила про наявність "церковно-канонічного зв'язку" УПЦ із Московським патріархатом. Буде цей висновок підставою для походу до суду або знадобиться нове дослідження - питання відкрите.
І є ще й інше питання: УПЦ не зареєстрована як юридична особа, це сукупність тисяч юросіб в особі парафій та єпархій. І спроба заборонити одну юрособу не призведе до заборони всієї церкви. А навіть один судовий позов може затягнутися надовго.
До речі, нещодавно в Раді з'явився ще один законопроект №10126, авторства депутатів від "Слуги народу" та "Євросолідарності". Він також, як і проект Кабміну, пропонує забороняти діяльність релігійних організацій через суд, але додає й інші підстави для цього - якщо представники цієї організації засуджені за статтями КК "пропаганда війни", "розпалювання міжрелігійної ворожнечі" та за іншими статтями, за якими зараз судять ряд священиків УПЦ.
Прихильники заборони УПЦ вже кажуть, що хочуть частину положень цього законопроекту внести до Кабмінівського проекту, якщо останній буде обраний як основний для голосування.
У "Слузі народу" єдності немає
Водночас уже зараз видно, що щодо заборони УПЦ у владі та партії "Слуга народу" немає єдиної позиції. І йдуть сильні вагання.
Як вважає Бортник, правляча команда побоюється не лише правових наслідків – спроб затягування УПЦ та її прихильниками судових рішень спочатку у національних судах, а у разі їхнього винесення перенесення розглядів до міжнародних судових інстанцій.
У політичному плані також можуть бути значні втрати для влади: вона втратить "доступ до частини виборців з пастви УПЦ", вважає Бортник.
"Рахунок йтиме на тисячі - якщо не на мільйони - людина, яка може відвернутися від правлячої команди на майбутніх виборах. Якщо ж заборона буде через судове рішення, то суд балотуватися не буде і електоральні втрати йому не страшні", - коментує політолог.
Не робити ж нічого влада не може, бо "виявилася під тиском активної правої частини суспільства", каже Бортник.
"Однак реагуючи на заклики щось зробити з УПЦ, правляча команда остаточно стає правоцентристським або навіть правим проектом. Але в цій ніші є вже "Євросолідарність" Петра Порошенка та інші партії, які давно осідлали "церковну" та інші подібні теми. Чи готова вона" до конкуренції з ними – питання відкрите”, – каже Бортник.
Політолог Андрій Золотарьов вважає, що влада може все ж таки формувати церковну тему виходячи з інформаційних міркувань.
"Це інформаційно-політтехнологічна частина політики влади. Вирішили таким чином переключити увагу суспільства з теми війни, яка не розвивається за вдалим для України сценарієм. "Поки не перемогли Путіна, давайте переможемо московських попів". Саме в цьому ключі зараз працюють паблики, зав'язані на ОП: Про наслідки цього кроку ніхто не думає, як поставляться до цього парафіяни УПЦ, які, зокрема, захищають Україну зі зброєю в руках, як це вплине на міжнародний імідж країни, справа десята. - а церква - це вони - нікуди не подінуться і при нагоді влада все пригадає на тих же виборах. Та й у ЄС, думаю, скажуть, що утиск прав групи віруючих, спроби заборонити релігійні організації не особливо узгоджуються з європейським курсом", - вважає Золотарьов.
Як би там не було, прихильники заборони УПЦ заявляють, що для ухвалення Кабмінівського законопроекту в Раді вже є голоси.
За словами представника "Голосу" Юлії Клименко до 240 підписантів готові приєднатися ще 19 колег-депутатів, які нібито не встигли підписатися під листом до Стефанчука. Зазначимо, що сам Стефанчук у вересні говорив, що у парламенті немає 226 голосів для заборони діяльності УПЦ.
Тоді джерела у фракції "Слуга народу" пояснювали цю заяву тим, що багато депутатів від правлячої партії не готові голосувати за заборону УПЦ, оскільки самі є її парафіянами. Крім того, у разі заборони Української православної церкви посиляться позиції ПЦУ, на які має великий вплив Порошенко. І на цей момент також вказують низку "слуг" наполягаючи на недоцільності ліквідації УПЦ. Також є побоювання щодо впливу на настрої у суспільстві можливої заборони.
"Події зі спробою виселити ченців УПЦ із Києво-Печорської лаври, говоритимемо відверто, створили дуже негарну картинку для України. Викликали абсолютно не потрібне протистояння у суспільстві у розпал війни та питання до нас із боку західних партнерів. А сам процес за підсумком так і не довели до кінця. Спроба ж заборонити УПЦ може мати ще гірші наслідки. Тим більше, що переважна більшість її ієрархів налаштована проукраїнсько і жодної загрози для нацбезпеки не несуть", - каже один із нардепів.
Сигналом про неоднозначне ставлення до влади є і нещодавня заява голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, який дав зрозуміти, що поки що не бачить законопроекти про заборону УПЦ у числі пріоритетних. За його словами, Верховна Рада має важливіші завдання.
"У мене є чіткі завдання, від них залежить зовнішнє фінансування від донорів, початок переговорів щодо вступу до ЄС та бюджетний процес, який має чіткі часові межі. Поки це не буде проголосовано – все інше я вважаю політичними позиціями різних партій", - заявив Арахамія. відповідаючи на запитання щодо можливого голосування за заборону УПЦ.
Співрозмовник, близький до керівництва фракції "Слуги народу", також каже, що ситуація з голосуванням за законопроект №8371 "поки що неясна". Він дійсно потрапив до порядку денного на поточний пленарний тиждень, але поки що парламенту явно не до нього. Згідно з регламентом, проект бюджету слід розглянути до 20 жовтня. А до нього подано понад 1600 поправок, і якщо Рада почне їх розглядати, то на це знадобиться багато часу. А зараз парламенту ще потрібно завершити розгляд проект №10037 "Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності країни та розвитку оборонно-промислового комплексу України", до якого також подано чимало поправок.
Втім, крім усіх цих питань, є ще й фактор міжнародної реакції.
Управління з прав людини ООН включило до своєї доповіді тиск на УПЦ як приклад порушення прав людини. А днями Всесвітня рада церков звернулася до спікера Руслана Стефанчука із закликом не приймати законопроект №8371 у його нинішньому вигляді.
У листі, який підписав директор Комісії церков з міжнародних справ ВРЦ Пітер Прув, йдеться, що законопроект №8371 "загрожує підірвати соціальну єдність в Україні, особливо в той час, коли ця єдність критично необхідна в умовах зовнішньої загрози суверенітету України. Заборона чи інша колективна покарання УПЦ загалом, без чітких і публічних доказів того, що сама церква становить реальну загрозу національній безпеці України, буде, на наш погляд, глибоко роз'єднуючим та контрпродуктивним заходом. свободи віри чи переконань".
"З цих причин ми закликаємо до фундаментального переосмислення цих заходів (законопроекту про заборону УПЦ - Ред.) та, як мінімум, значних виправлень для усунення його недоліків відповідно до конституційних зобов'язань України, її національних інтересів у сфері єдності та соціальної згуртованості та її міжнародних зобов'язаннями", - йдеться у зверненні Всесвітньої ради церков.
Чи все це вплине на позицію української влади побачимо вже протягом найближчих тижнів.
