Проект "російський Гуайдо". Навіщо Медведчук написав статтю у російській газеті
Вчора Віктор Медведчук вперше з моменту обміну полонених, в результаті якого він опинився в Росії, вийшов у публічну площину та опублікував велику статтю в газеті "Известия" про війну в Україні.
Головна думка в ній містилася наприкінці і звучала як заклик створити новий український політичний рух "прихильників миру" та тих, хто "не бажає, щоб його країна стала місцем геополітичних розбірок".
"Світ має почути таких людей, хоч би Захід вимагав монополії на правду", - написав Медведчук.
У російській блогосфері цей заклик був витлумачений як пропозиція Медведчука створити "уряд України у вигнанні" на чолі із самим собою та викликав, м'яко кажучи, неоднозначну реакцію.
Ось що з цього приводу написав один із найвідоміших російських воєнкорів Олександр Коц: "Потрібно було продертися через мільярд разів озвучену тонну банальностей, аби все зрозуміти у трьох останніх абзацах. Віктор Володимирович мітить на роль голови "уряду України у вигнанні"... І чомусь вважає, що світ має почути цих людей… Вікторе Володимировичу, якщо у вас не вдалося достукатися до світу в майже легальному політичному полі України, чому ви вирішили, що у вас вдасться це зробити за його межами? Почне "грати чесно, нікого не обманювати, не напускати туману і не намагатися заробити на чужій крові". Що за утопія? Жодної демократичної чи лояльної України з дружнім політичним рухом нам з 24 лютого не треба. Досить. Награлися ми в це".
Але варіант, що російське керівництво захоче зіграти в таку гру, теоретично таки існує. І пов'язаний він не лише з близькими відносинами Медведчука з Путіним, пише телеграм-канал "Политика Страны".
Кремль любить просувати тезу, що вона зараз робить з Україною те, що раніше США робили з іншими країнами (наприклад, з Югославією та Косово).
А тому може скопіювати ще один хід, який раніше застосовували американці щодо недружніх до них режимів. Запустити проект під умовною назвою "російський Гуайдо" (Хуан Гуайдо – лідер венесуельської опозиції, якого країни Заходу у свій час визнавали "легітимним правителем" країни). Або "наша Світлана Тихановська" (на честь основного конкурента Лукашенка на виборах президента Білорусі у 2020 році, яку потім на Заході приймали на рівні практично як керівника держави).
Медведчук у рамках "глави українського уряду у вигнанні" також може розвинути міжнародну активність. Наприклад, обговорити свій "мирний план" на зустрічі із Лукашенком. Або ж телефоном із президентом Нікарагуа Даніелем Ортегою. Не відмовляться з ним пообіцятися, мабуть, і представники Еритреї. Та й нарешті ніхто не заборонить Путіну включити Медведчука до російської делегації на черговий саміт ШОС, щоб той засвітився на фото в оточенні президентів інших країн.
Практичного ефекту від таких рухів буде, звісно, мало, але якщо в Кремлі вважатимуть це "годним тролінгом" американців, то можуть запустити серіал "російський Гуайдо" з Медведчуком у головній ролі.
Нагадаємо, 13 січня Рада позбавила мандатів Медведчука, Козака, Деркача та Кузьміна.
